Марина Бех-Романчук відверто про Олімпіаду, ЧС та жіночу красу
Зірка української легкої атлетики поспілкувалася із Інформатором
У 2023 році Марина Бех-Романчук провела один із найкращих сезонів у своїй кар’єрі. 28-річна спортсменка виступала у змаганнях з потрійного стрибку та виграла золоту медаль на Європейських Іграх, а також срібну на чемпіонаті світу в Будапешті.
В ексклюзивному інтерв’ю Інформатору Бех-Романчук розповіла про підсумки сезону, хворобу, яка не дозволила виступити у фіналі Діамантової Ліги, секрети краси, а також улюблені фільми та музику.
Підсумки сезону
- Марино, ви із рекордом виграли чемпіонат Європи у потрійному стрибку. За вашими враженнями, це найкраще, що сталося у вашій кар'єрі?
- Відверто скажу, що найкращий момент у моїй кар’єрі, який я буду пам’ятати все життя, це все ж таки чемпіонат Європи, 2018 рік, моя перша доросла медаль. Це ті емоції, які я ніколи не забуду. Це та медаль, за яку я боролася як ні за яку іншу у своєму житті. Саме ті емоції завжди будуть на першому місці, тому що я ніколи нічого подібного не відчувала. Я пам’ятаю усі свої медалі, усі свої емоції, але саме ця посідає першу сходинку.
- У вересні, на жаль, вам довелося пропустити суперфінал через COVID. Що ви пережили? І фізично, і морально?
- Дуже складний період, він й досі триває, якщо чесно. Спортсмени - це ті люди, які не схожі ні на кого іншого. Ми до останнього готові чимось жертвувати. Дуже часто ми жертвуємо своїм здоров’ям задля досягнення спортивного результату. І в цій ситуації, коли я вже їхала до України, коли мені сказали, що треба негайно повертатися додому для лікування, навіть тоді я жила мріями та надіями, що за три дні я застрибну в цей останній вагон, в останній літак, який летітиме до США, і я буду там. Але події склалися так, що я зрозуміла, що не зможу виступити: мій стан погіршився. Мені заборонили будь-які переміщення, тому що дізналися, що це COVID, який дав ускладнення.
Тому, був важкий період. По-перше, мені було важко змиритися із тим, що я не закінчила сезон так, як я хотіла. По-друге, я не зробила до кінця те, що я хотіла. Плюс, те, що моя відпустка відбулася не так, як мені хотілося. Вона проходила в ліжку із неприємними ефектами. Найсумніше, що моя відпустка продовжується у зв’язку із тим, що мені доводиться лікувати ті наслідки, які я отримала.
Логістика та підтримка від Саладухи
- Я пригадую нашу розмову два роки тому, перед Олімпіадою у Токіо. Тоді ми говорили про багаточисельні незручності, які були викликані коронавірусом. Зараз, через російську військову агресію в Україні проблем стало ще більше. Зокрема, щоб дістатися до міжнародних змагань тепер, вам потрібно спочатку подолати чималу дорогу до аеропорту у Польщі або Румунії. Наскільки це впливає на ваш фізичний стан?
- Це дуже виснажує. Я сама по собі людина, яка дуже цінує сон. Якщо не посплю одну-дві ночі, то це дуже впливає на мій фізичний стан. Тіло одразу каже: "Зупинись і поспи як слід”. Звісно, це одразу проявляється в тренуваннях. Саме через це я змушена більшу частину часу жити в Європі, аби мати швидкий доступ до аеропорту.
Водночас, звісно, що ми всі дуже сумуємо за домом, стараємося частіше приїздити. Я намагаюся зробити це раціонально, тому що подорожі дуже складні. До мене найближчі аеропорти - це Румунія, Сучава або Ясси. Я намагаюся брати рейси туди, а в крайньому випадку - Краків або Варшава. Хоча столиця Польщі для мене найвіддаленішим варіантом. Але як би там не було, коли ти їдеш додому - ти щасливий, бо повертаєшся в рідні стіни. А ось коли їдеш з дому - це жах, дорога здається дуже довгою і інакше ніж терором її не назвеш.
- Ольга Саладуха також виступала у потрійному стрибку і ваш виступ на чемпіонаті світу дивилася просто з палати у пологовому будинку. Наскільки такі історії вас надихають на покращення ваших результатів?
- Я завжди Ольгою дуже пишалася. Оля - це про незламність, стійкість, людина, яка впевнено йде до кінця, не реагує ні на які перешкоди. Ще коли вона була чинною спортсменкою, ми з нею перетиналися на спортивній арені разом, вона завжди для всіх нас була прикладом. Я впевнена, що сотні, а то й тисячі атлетів на неї рівняються.
Мені дуже приємно, що вона зараз очолює нашу Федерацію. Оля намагається зробити все те, про що ми спілкувалися, коли ще були спортсменками, втілити наші мрії в життя. Ми спілкувалися, і я питала в неї, як їй вдається все це поєднувати та встигати: поєднувати спортивну та неспортивну кар’єру, депутатську діяльність ще й вагітність. І перебуваючи на пізньому терміні вагітності, Ольга приїздила до нас у Польщу. А кілька днів тому я була здивована, бо я приїхала до Львову, а тут Ольга, яка народила три тижні тому, вже вирішує якісь питання щодо покриття. Це фантастично.
Мені здається, що всі жінки повинні рівнятися на таких людей, тому що це такі люди, які можуть змінювати не тільки себе та тих, хто поруч, а ще й країну. І це чудово.
- Чого вам не вистачає, як спортсменці? Можливо, не лише від Федерації, а й загалом?
- Відверто кажучи, мені дійсно всього вистачає і я абсолютно не з тих людей, хто може десь на щось жалітися. Останнім часом я говорила: якщо ти будеш мати результат на спортивній арені, то ти ніколи і ні в чому не будеш обмежений. Тому що результат гуртує людей довкола, породжує підтримку і фінансову і будь-яку іншу. Я в цьому плані взагалі не обділена, як і в плані підтримки України та і на міжнародному рівні також. Я дуже щаслива мати таких людей поруч, тому що через певні складнощі зі здоров’ям, я не можу написати фінальний пост у соцмережах. Це люди, які напряму дотичні до моїх успіхів цього сезону. Кожен з них вніс такий великий шмат у цю підготовку. І як би не вони, то я не знаю, чи вдалося б нам цього досягнути.
Секрети краси Марини Бех-Романчук
- Наші читачки часто просят нас запитати у спортсменок: 5 порад, як виглядати так само гарно, як і ви?
- Якщо коротко: дівчатам потрібно розвивати впевненість в собі. Викидати з себе цю маячню в стилі: “а яке у мене волосся”, “а який у мене вираз обличчя”. Любити себе такою, якою ти є. Насолоджуватися життям та займатися спортом настільки, наскільки це можливо. Я розумію, що не кожен може стати професійним спортсменом, але приділити час пробіжці, йозі, або просто помедитувати, напевно, можна.
Ще одна важлива частина: раціон. Від того, як ви будете харчуватися, напряму залежатиме ваш зовнішній вигляд. Як казав мій хрещений батько: "Тіло робиться не в залі, а в першу чергу - на кухні". Я його цілком підтримую. Це стосується абсолютно всього.
- Які фільми або серіали ви любите дивитися?
- Я люблю усілякі трилери або детективи. Мені хочеться, щоб у фільмі була інтрига до кінця. Як би смішно не звучало, але комедії не люблю взагалі. У мене чоловік коли говорить: "Давай подивимося щось легеньке та смішне", то я дивлюся фільм і він мені здається дурним. Бо що ти можеш з нього винести? Я люблю дивитися щось повчальне, що може дати якусь корисну інформацію або змусити про щось замислитися.
- Що грає у ваших навушниках, коли ви виходите на спортивну арену?
- Я не часто слухаю музику. Лише коли в автомобілі їду за кермом. А друге моє місце - це коли лечу в літаку, щоб не чути зайвих шумів навколо та спробувати поспати. Мій плейлист - це переважно українська музика. Мені здається, що люди, які регулярно слухають музику, вони ретельно формують свою музичну бібліотеку. А у мене просто скачаний топ-100 + кілька виконавців, які мені подобаються. А коли готуюся до змагань, то найчастіше слухаю Антитіла - у них чимало пісень, які мотивують. Ще мені дуже подобається Manifest - це окрема тема для розмови, це щось бомбезне, якщо говорити про мотивацію.
І ще маленька історія: ми нещодавно їхали у Брюсселі в автобусі. І коли водій дізнався, що у нього в автобусі пасажири з України, то включив нам “Ой у лузі червона калина…”. Ми були дуже здивовані, у мого тренера був приємний шок. Коли ми виходили з автобусу, він нам сказав: “Слава Україні!”. І це така підтримка аж до мурах по тілу, що ти усвідомлюєш, що не маєш права на помилку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
