Відкритий лист чеського вчителя з вибаченнями Україні спричинив гучний політичний скандал у Чехії. Опозиція вимагає відставки спікера парламенту Томіо Окамури через його антиукраїнські заяви
Відкритий лист звичайного вчителя з чеської глибинки несподівано переріс у серйозну парламентську кризу. Педагог і староста села Семнєвіце поблизу Домажлиць Антонін Коларж звернувся до посла України в Чехії Василя Зварича з вибаченнями за заяви спікера нижньої палати парламенту Томіо Окамури щодо України.
Причиною стала новорічна промова Окамури, у якій він виступив проти надання військової допомоги Україні. Ці слова викликали різку реакцію Коларжа, який вирішив публічно висловити позицію, відмінну від риторики спікера.
У листі, який швидко почали підписувати тисячі людей, вчитель висловив повагу, солідарність і вдячність Україні та українському народові. Він наголосив, що його звернення є приватною ініціативою. Спочатку текст адресувався послу як особиста заява, однак автор згодом усвідомив, що "голос однієї людини може легко загубитися в сучасному публічному просторі".
Коларж апелює не до поточної політики, а до історичного досвіду, проводячи паралель із 1938 роком, коли Чехословаччина стала жертвою політики умиротворення агресора. Тодішні компроміси, нагадує він, коштували країні свободи. Саме тому, пише автор, мовчання сьогодні є неприпустимим.
"У 1938 році тодішня Чехословаччина була принесена в жертву не лише через слабкість, а й, перш за все, в результаті взаємодії трагічних мотивів: страх війни за будь-яку ціну, недооцінка агресора, віра в заспокійливий ефект поступок і готовність пожертвувати іноземною свободою в ім'я власного комфорту. У Мюнхені 1938 року короткостроковий мир переміг довгострокову безпеку, а політичний розрахунок – моральну відповідальність. Історія показала, що політика умиротворення не призвела до миру, а лише дала агресору час, легітимність та сміливість для вчинення ще більших злочинів", - пише вчитель.
Окремо Коларж підкреслює, що значна частина чеського суспільства підтримує Україну, співчуває її втратам і вважає допомогу необхідною не лише з моральних, а й з історичних причин.
"У Чеській Республіці багато людей, які відчувають глибоку повагу, солідарність та вдячність до України та її громадян, і я один із них. Підтримка України – це не питання геополітичного розрахунку. Це захист цінностей, на яких базується демократична Європа: свобода, демократія, права людини, суверенітет держав та право націй вирішувати своє майбутнє", - зазначив Коларж.
Посол України подякував автору за підтримку, а президент Чехії Петр Павел публічно засудив заяви спікера парламенту. Опозиційні сили пішли ще далі - вони вимагають відставки Томіо Окамури, заявляючи, що його риторика шкодить міжнародній репутації країни та суперечить історичному досвіду Чехії.
Томіо Окамура у новорічному зверненні вкотре виступив проти військової допомоги Україні. У своїй промові він заявив, що можливий уряд за участі партій ANO, SPD та "Автомобілістів" діятиме "прагматично" й зосередиться на інтересах громадян і бізнесу. У цьому контексті Окамура висловився проти використання бюджетних коштів на закупівлю зброї для України, заявивши, що ці гроші мають спрямовуватися пенсіонерам, людям з інвалідністю та родинам з дітьми.
Він також стверджував, що Чехія не повинна фінансувати інші держави через "провоєнну пропаганду", розкритикував курс на ЄС і заявив, що він нібито веде до Третьої світової війни. Окремо Окамура розкритикував плани західних країн щодо виробництва та продажу зброї в кредит, заявивши, що вигоду з цього отримують оборонні компанії та уряди. У своїх висловлюваннях він дозволив собі образливі заяви щодо України, її керівництва та суспільства, звинувативши країну в корупції й заявивши, що вона не повинна бути членом Євросоюзу.
"Гроші течуть у всіх напрямках, і кожен щось отримує з цього бізнесу. Західні компанії та уряди, а також українські злодії навколо хунти Зеленського, які будують туалети із золота", - заявив спікер.
Нагадаємо, одразу після обрання на посаду Окамура зняв український прапор з будівлі парламенту, який висів там із 2022 року. Згодом депутати кількох фракцій повернули прапор - нині на будівлі парламенту їх три.