З 2014 року ця стела стала символом мужності та опору
Легендарну стелу на в'їзді у Донецьку область хочуть перенести з прифронтових територій глибше у тил. Такий крок пояснюють бажанням зберегти цей об'єкт для історії та нащадків. Стела стала символом незламності, мужності та відваги українських воїнів. На ній десятки підписів волонтерів, бійців, мешканців, - всіх хто рушає на війну. Наразі обстріли ще не дістають до неї, але ризики пошкодження чи знищення - високі.
Відтак, щоб вберегти цей об'єкт, з'явилася відповідна петиція. У зверненні, авторкою якого є Оксана Андрусяк, наголошується, що стелу не лише треба зберегти, але й надати їй статусу пам'ятки культурного та історичного значення.
За кілька днів петиція про збереження та перенесення стели набрала вже понад 7 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних, а до кінця голосування залишилося 88 днів.
Авторка пропонує перенести стелу у тил чи до музею сучасної війни, надати стелі статусу об'єкта культурного та історичного значення, вшанувати її, як символ боротьби та витривалості українців.
З петицією цілком погоджується ветеран та громадський діяч Олег Симороз та експертка проєкту "Мережа захисту національної спадщини" Катерина Чуєва, з якими порозмовляло "Суспільне. Донбас".
За словами Симороза, стела вже давно має символічне значення. Для багатьох людей вона стала місцем, куди повертатимуться знову і знову. Оскільки лінія фронту розширюється - об'єкт слід зберегти.
"Я як український ветеран, багато військових, цивільних, волонтерів підтримують, щоб це місце збереглося. Воно реально символічне. Воно є в картинах, люди собі татуювання б'ють з цим. У багатьох людей схід був першим місцем у бойових діях, це перший приїзд на схід", - повідомив Симороз.
Симороз переконаний, що стела для багатьох стала справжнім "сакральним" місцем. Сама по собі вона має величезне символічне значення, адже всіх, хто їдуть на фронт, - розуміють, що вони роблять і для чого. Це символ опору Донецької області, символ сміливості та мужності українців.
"Це великий символізм для нас, що саме Донецька область, це є символом українського опору на сході України, є символом взагалі України в Донецькій області. Це для нас дуже важлива річ", - додав він.
Ветеран каже, що наразі обстріли ще не дістають до стели, але ризики її втрати - високі. На думку Симороза, не варто чекати допоки петиція набере голоси, діяти слід вже зараз. Найоптимальнішим місцем для стели Симороз вважає Київ.
"Ховати її не треба. Я думаю, що в Києві, банально через те, що столиця. Ця стела має всеукраїнський масштаб. Відповідно, треба зробити так, щоб її відвідувало якомога більше людей", - додав ветеран.
З Симорозом цілком погоджується й експертка проєкту "Мережа захисту національної спадщини" Катерина Чуєва. На її думку, стелу слід рятувати й перемістити якнайшвидше. Україна вже втратила багато пам'яток.
"Є потреба переміщення, оскільки в цій зоні ми розуміємо, що вона може бути знищена в будь-який момент", - пояснює Чуєва.
За її словами, важливо надати стелі нового статусу, вшанувати її як культурний та історичний об'єкт. Ймовірно - надати статус музейного.
"Мені здається, що музеїфікація, як музейного предмета була б, мабуть, найбільш доцільною. Документація на нього – це достатньо складний процес, він теж можливий, є органи охорони культурної спадщини, місцеві, які спочатку мають надати, наприклад, цій стелі статус щойно виявленого об'єкта, але, ймовірно, він міг би стати наразі принаймні музейним об'єктом", - каже вона.
Чуєва пояснює, що слід провести консультації з Донецькою ОВА, управлінням культури та адміністрацією музею Другої світової війни, національного музею. Ймовірно, стела тимчасово знайде собі там прихисток.
Нагадаємо, у липні 2024 року у стелу влучив російський дрон. Безпілотник спрямували на стелу прицільно.
Водночас у квітні 2024 року, коли проводити модернізацію стели, ремонтники зафарбували всі підписи військових та волонтерів, які на ній залишили. Через це спалахнув скандал.