Закон про оподаткування цифрових платформ - Мінфін пояснив важливі нюанси
Верховна Рада ухвалила закон про доходи з цифрових платформ: єдиний платіж 10%, старт з 2027 року
Верховна Рада 9 червня ухвалила закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи - Bolt, Uber, Airbnb, OLX та подібні сервіси. Закон про цифрові платформи зачіпає сотні тисяч водіїв, кур'єрів, орендодавців та продавців товарів онлайн. Нові правила запрацюють з 1 січня 2027 року - до того часу оператори платформ мають зареєструватися в Державній податковій службі.
Законопроєкт № 15111-д поширюється на українські та іноземні компанії, що надають цифрові послуги на українському ринку: сервіси перевезень, доставки, оренди житла та продажу товарів. Детальний розбір змін оприлюднило Міністерство фінансів України. Закон також виконує зобов'язання перед МВФ, ЄС та ОЕСР і є передумовою для приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI, учасниками якої вже є понад 30 країн.
Ключова зміна для фізичних осіб - запровадження єдиного платежу у розмірі 10% ПДФО, який сплачуватиме сама платформа як податковий агент. Для порівняння: за чинними правилами сукупне навантаження становить 18% ПДФО плюс 5% військового збору, тобто 23%. Скористатися новим режимом зможуть фізичні особи без найманих працівників із річним доходом до 834 мінімальних зарплат - близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік - які не продають підакцизні товари.
Для продавців товарів через платформи встановлено неоподатковуваний поріг до 2000 євро на рік - без обмеження кількості продажів. Це означає, що разові продажі особистих або вживаних речей у межах цієї суми не оподатковуються. Подавати окрему податкову декларацію громадянам не потрібно - всі розрахунки здійснює оператор платформи. Відкривати спеціальні рахунки також не вимагатиметься навіть у разі перевищення порогу.
Що передбачили щодо міжнародного обміну даними
Закон запроваджує систему автоматичного обміну інформацією відповідно до Директиви ЄС DAC 7 та Модельних правил ОЕСР. Державна податкова служба щороку отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій дані про доходи резидентів України, зароблені через цифрові платформи за кордоном. Аналогічну інформацію про резидентів цих країн ДПС передаватиме у зворотному напрямку. Перший міжнародний обмін запланований на 2028 рік - за звітний 2027-й.
Оператори платформ зобов'язані ідентифікувати підзвітних продавців, збирати інформацію про їхні доходи та щороку подавати звітність до ДПС. Під звітну діяльність підпадає оренда нерухомості, продаж товарів, надання послуг та оренда транспортних засобів. Водночас електронні дошки оголошень, що виконують суто рекламну функцію, під нове регулювання не підпадають. Для першого звітного року передбачено пом'якшений підхід до застосування штрафних санкцій.
Законом також введено обмеження для ДПС щодо передачі інформації третім особам, державним органам та органам місцевого самоврядування - крім випадків, прямо передбачених міжнародними договорами. За попередніми оцінками, кількість підзвітних продавців-фізичних осіб на платформах становить близько 400 тис. осіб. Очікуваний фіскальний ефект від закону - близько 14 млрд грн щорічно.
Як закон опинився під загрозою до голосування
Ухвалення закону про цифрові платформи супроводжувалося суперечками навколо однієї з поправок. Голова наглядової ради ПриватБанку Нілс Мелнгайліс звернувся до послів країн G7 з проханням заблокувати поправку щодо зміни статусу публічних осіб (PEP) у тому ж законопроєкті. Поправка викликала занепокоєння банківського сектору через потенційний вплив на процедури фінансового моніторингу для чиновників і пов'язаних із ними осіб.
Сам законопроєкт Верховна Рада розглядала ще у квітні. Тоді парламент проголосував за оподаткування цифрових платформ у першому читанні, а онлайн-сервіси отримали зобов'язання автоматично передавати до податкової дані про доходи своїх користувачів. Підготовка до фінального голосування тривала кілька місяців - у тому числі через дискусії навколо поправок.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
