Криптовалютна "компанія" надурила українців, які потім програли суд: як це трапилося

Баришівський районний суд Київської області розглянув справу 6-річної давнини, в якій позивачі просили суд повернути вкладені у 2017-2018 році кошти в криптовалюту. Брокер, що отримав їх зник і не виходив на зв’язок, однак позив постраждалих все одно не задовольнили. Чому так сталося та як не потрапити в подібну халепу — дізнавайтеся в нашому матеріалі.

Справа розпочалася у 2016 році. Саме тоді позивачка й познайомилася з так званим «брокером з фінринку». А вже в грудні 2017 року відповідач запропонував їй вкласти гроші в криптовалюту. Йдеться в матеріалах справи, пише sud.ua.

Перший внесок — $1000, жінка переказала на електронний гаманець відповідача у фірмі «Бітрекс». Однак лише цією сумою не обійшлось. 

За рік таких маніпуляцій відповідач попросив позивачку востаннє скинути гроші на електронний гаманець з обіцянкою повернути все за два тижні. Проте, через два тижні, позивачці зателефонували якісь люди, які представилися представниками компанії «Бітрекс» і повідомили, що на ім`я жінки надійшли кошти, але щоб їх забрати позивачка мала заплатити податок у сумі 3700 доларів США, а ще розрахуватися за послуги брокера. 

Замість того аби відразу звернутися в поліцію, жінка взяла кредит та перерахувала чоловікові ще 68 тисяч грн.  Крім того, вона попросила свою доньку допомогти з грошима, яка докинула ще 30 тисяч.

Але чомусь після отримання від них грошових коштів «криптовалютний брокер» зник зі зв`язку і на вимоги повернути гроші жодним чином не реагував. Тоді ж позивачі й звернулися до поліціянтів. 

Однак не все так просто

Будь-яких угод з відповідачем позивачі не укладали, перерахунок коштів відбувався на підставі усної домовленості, тож суд у рішенні до справи №355/981/21, зазначив наступне.

«Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню», — йдеться в повідомленні. 

Чому так сталося? 

Оскільки жодного договору між позивачами та відповідачем укладено не було, позивачка вважає, що кошти були передані відповідачу за нікчемним правочином. Але позивачка перерахувала на рахунок відповідача гроші без правової підстави, а відповідач, своєю чергою, безпідставно набуті грошові кошти позивачу не повернув.

До того ж заперечував проти задоволення позиву, оскільки: 

 1. Гроші, які відповідач зберігав у себе ніби незаконно, передавалися йому за власної волі відповідачів. 

 2. Крім того, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, на думку відповідача, випливає, що у позивачів немає жодних доказів, які надавали б їм законні підстави стверджувати, що він нібито без достатньої правової підстави набув та зберігає їх майно. 

 3. Відповідач стверджує, що ніколи не був знайомий особисто з позивачами і звертає увагу Суду на те, що позивачка самостійно купила електронну валюту на суму еквівалентну 1000 доларів США та переказала її на електронний гаманець відповідача у фірмі «Бітрекс».

Тобто фактичний брокер, виявився непричетним до справи. А позов мали подавати на фірму «Бітрекс», в якій відповідач, за його словами, ніколи не працював. Як результат, позивачі – мати й донька — втратили більш ніж 130 тисяч грн. 

Що робити аби такого не сталося? 

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Відтак, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: 

1. Набуття або збереження майна;
2. Набуття або збереження коштом іншої особи; 
3. Відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають є: 

1. Набуття або збереження майна однією особою (набувачем) коштом іншої (потерпілого);
2. Шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 
3. Обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;
4. Відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе коштом іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Нагадаємо, в в Україні оновлять регулювання віртуальних активів. Що це змінює та чому це важливо ми писали тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.