Кремінь пішов з посади мовного омбудсмена після скандалу із Сердючкою: чим він запамʼятався

Тарас Кремінь боровся з російськомовністю дітей, займався прихованою рекламою, потрапляв у скандали і навіть наполягав на зміні гімну міста Одеса

Тарас Кремінь, мовний омбудсмен
Чим запам'ятався Тарас Кремінь на посаді мовного омбудсмена. Колаж: Інформатор

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь пішов 2 липня з цієї посади. Про це повідомляють у Верховній Раді. Причина відставки - закінчення строку призначення на посаду. Але зазначимо, Кремінь був суперечливою постаттю. Не всі його дії однаково добре сприймалися суспільством, як от скандал із Сердючкою, на яку наприкінці терміну повноважень мовний омбудсмен склав заяву у поліцію.

Інформатор зібрав коротку збірку фактів, якими запамʼятався Тарас Кремінь. Тут більше негативу. Але варто зазначити - Кремінь був першим мовним омбудсменом в Україні і він діяв наполегливо. А як відомо: не помиляється лише той, хто не діє.

Кремінь проти Сердючки - або за?

Так, всередині червня Тарас Кремінь ініціював перевірку концерту Verka Serduchka & Band у столиці, на якому звучали пісні російською. На його думку, це могло порушити одразу кілька норм українського законодавства, але зазначив, що пісні мовою держави-агресора під час масового заходу є прямим порушенням статей 23 і 29 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють мовне середовище у сфері культури та публічних подій.

Водночас у команді Вєрки Сердючки заперечували звинувачення та казали, що виконавець не використовував російську мову, а лише "полтавський суржик", і що під час шоу звучали також пісні українською та англійською (хоча й на відео було чути, як Андрій Данилко звертається до аудиторії саме російською).

Це створило масу дискусій і навіть розділило українських зірок. За Сердючку вступився ведучий “Сніданку з 1+1” Єгор Гордєєв. Його підтримало достатньо багато публічних людей починаючи з директора палацу “Україна” Сергія Пермана і закінчуючи купою виконавців різного калібру. Але знайшлися і ті, хто вважає, що Андрію Данилку потрібно або перекласти свій старий хітовий репертуар на українську, або взагалі відмовитися від цих пісень. Серед тих, хто підтримав омбудсмена, - співак Олександр Положинський.

Пізніше Кремінь зазначив, що закон не забороняє виконання пісень іншими мовами, зокрема російською, якщо йдеться про творчість громадян України. Водночас він повідомив, що на його адресу надійшли скарги після згаданого виступу, тож було ініційовано державну перевірку.

Суперечливі заяви мовного омбудсмена - дорогі штрафи, мовна шизофренія та зради

Були й інші суперечливі заяви мовного омбудсмена. Зокрема, у липні, мабуть, при зведенні підсумків на посаді Кремінь похвалився, що встиг зібрати 200 тис. грн штрафів з порушників мовного законодавства. Проте одразу ж зʼявилася статистика. За той же час на апарат мовного омбудсмена було витрачено 14 млн. грн.

Раніше, у жовтні 2024 року Кремінь запамʼятався заявою, що двомовність дітей, які у школах спілкуються українською, а вдома російською, може спровокувати в них шизофренію. Тут Кремінь проявив себе як яскравий представник псевдонауки.

Бо, на думку вчених, до шизофренії призводять саме генетичні фактори. Проте деякі науковці стверджують, що спровокувати захворювання можуть і соціальні чинники. Наприклад, знущання у дитинстві. А також бідність, безробіття та погані побутові умови. Щодо двомовності, як причини шизофренії, у наукових дослідженнях ані слова.

У травні 2024 року Кремінь заявив, що Україні потрібна наступальна українізація. "Українська мова пішла у контрнаступ", - ось точна цитата. Це, на його думку, мало допомогти перемозі над російським ворогом. Дивно, що заява пролунала саме тоді, коли, за даними соціологів, більшість громадян України, незалежно від походження, свідомо перейшли на українську у ділових стосунках та побуті.

Проте наступ Креміня захлинувся, як раніше і контрнаступ ЗСУ. Вже через півроку омбудсмен констатував, що кількість російськомовних зросла - зокрема, і у школах.

У березні 2024 омбудсмен знайшов чергову зраду - назви дитсадків. Так почався черговий етап його боротьби - проти "заїньок" та "черьомушок". 

Кремінь навіть оприлюднив повний список ворожих назв. Серед них були не лише "Заїнькі":

  • "Ладоньки",
  • "Карандашкіно",
  • "Кузнєчик",
  • "Топольок",
  • "Рома+Машка" (це взагалі зрада),
  • а також - просто жах! - "Спік Інгліш" та "Грінрайс кідс".

"Іншомовні покручі присутні скрізь, і цьому потрібно покласти край!", - наголосив тоді Тарас Кремінь.

У січні омбудсмен скоїв напад на Державне бюро розслідувань. Виявилося, що його працівники під час затримання Романа Гринкевича розмовляли російською. Це, звісно, була ганьба.

 

У листопаді 2023 Кремінь займався прихованою рекламою. Він заявив, що використовувати російське слово іноді "Папа" можна. Але лише у назві торговельних марок. Він навіть знайшов таку марку у реєстрах - ТОВ "Мама Папа". Та опосередковано прорекламував її, додавши, що не має питань щодо бренду. 

Але, мабутьЮ найбільше свого часу омбудсмен запамʼятався тим, що наполягав на зміні гімну Одеси. Це трапилося ще до війни - у квітні 2021 року.

Проблема у тому, що Гімн Одеси ("Пісня Тоні про Одесу" з оперети "Біла акація" Ісаака Дунаєвського, 1955 рік) - це частина історії міста, з якою одесити розлучатися не були готові, особливо до початку агресії РФ. Ця історія багатьох тоді навела на думку, що захист української мови не повинний розколювати суспільство, хай би яка у підсумку не була шляхетна мета.

Проте, можливо, суспільство встигло змінити думку, доросло до позиції омбудсмена. Парадокс у тим, що це трапилося саме тоді, коли він з посади пішов. Але так часто трапляється в історії. Сучасники не здатні оцінити пророка. Тож подивимося, чим запамʼятається новий мовний омбудсмен. Як раніше повідомляв Інформатор, уряд пропонує призначити на цю посаду відомого актора Олександра Завальського. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube