Історія «протистояння» Банкової та Хрещатика демонструє недоліки української політичної системи та небажання команд Кличка та Зеленського вибудувати оптимальні комунікації з суспільством
На найближчому пленарному тижні народні депутати України планують ухвалити законопроект 2143-3 - про місто Київ. Цей проект Закону стосується повноважень голови Київської міської державної адміністрації, посади необхідної меру столиці для повноцінного управління містом, але призначення на яку здійснює Президент України.
З моменту проходження першого читання у Верховній раді законопроект зазнав досить суттєвих змін, про що Інформатор вже повідомляв. Дуже схоже на те, що фінальний варіант Закону про Київ уже майже традиційно українці зможуть побачити лише після його ухвалення. І це викликає напругу у команди Кличка, і дає критикам «Слуг народу» додаткові аргументи для звинувачень у спробах узурпувати владу у столичному місті.
Проте, навіть поверховий погляд на історію питання чудово демонструє те, чому «Слуга народу» та УДАР, напевно, мали б бути занесені до «чорного списку» всіх виборців у Києві. Інформатор пояснює чому.
«Цирк під час чуми» та боксерська клоунада
Протистояння Банкової та Хрещатика має давню історію. Все почалося далекого 1996 року, після перших загальних виборів міського голови. Історію питання Інформатор розбирав раніше, а новий Закон про столицю нібито має покласти цьому край.
Але процес ухвалення нового Закону, відсутність реального публічного обговорення із залученням політиків та громадськості, викликають сумніви у щирості намірів влади. Напередодні ухвалення законопроекту 2143-3 стає зрозуміло, що «Слуги народу» обрали іншу тактику. Замість спільного з Київрадою напрацювання поправок замість громадських обговорень безумовно важливого для столиці законопроекту політики від правлячої партії «Слуга народу» схоже зробили ставку на «кулуарну» роботу, а замість пошуків громадської підтримки - імітувати її за допомогою підконтрольних медіа та бутафорських протестів проти Кличка - із залученням різних київських фриків, відомих саме за частою участю у сумнівних масових заходах у столиці.
Віталій Кличко демонструє досить дивну позицію, м'яко критикуючи владу у телеефірах і дуже схоже, намагаючись передавати «привіти» парламентарям від «Слуг народу» через сумнівну якість акції протесту проти законопроекту 2143-3.
Сумно те, що акції, нібито на підтримку Кличка, проводяться навіть без участі депутатів фракції УДАР, без аргументованої критики пунктів спірного законопроекту, а головним драйвером мітингу є активісти та «обурені громадяни», які переважно представлені людьми похилого віку. Більше про акцію за посиланням .
Депутати Верховної Ради України, які є співавторами нового Закону про столицю, обмежуються звітами на своїх сторінках у соціальних мережах, наголошуючи в основному на якихось абстрактних «покращеннях» для мешканців Києва та майбутньому розмежуванні повноважень органів . Як це покращить керованість містом - до ладу не пояснюється.
Ось нардеп від «Слуги народу» Віталій Безгін, як автор спірного законопроекту, на своїй Facebook-сторінці наголошує на важливості його прийняття, але обмежується загальними формулюваннями, мовляв, «Київ заслуговує на збалансовану систему місцевого самоврядування, його відновлення та відсутність конфлікту між державною та столичною владою». З цим складно сперечатися, проте, по суті, самоврядування у місті-мільйоннику все одно може бути сконцентрованими в руках невеликої жменьки «обраних».
Наприклад, законопроект визначає межі прав та обов'язків депутатів районних рад. За великим рахунком, законодавець передає районним радам виключно питання соціальної допомоги, територіальні центри соціального обслуговування населення, контроль у сфері експлуатації житла, озеленення та благоустрій територій, ремонт та утримання міждворових проїздів, організація паркування, організація торгівлі на ринках. До речі, згідно з чинним законодавством, саме міська рада визначає межі повноважень чи обсяг повноважень райрад. А отже, на сьогоднішній день Кличко та його команда спроможні зробити те, про що говорить на ефірах – просто відновити районні ради у Києві.
При цьому, вигляд самого Кличка, щонайменше в очах його власних виборців, мав би неабияк зблиснути хоча б через те, що Віталій Володимирович, який зараз дуже дбає за місцеве самоврядування та створення районних рад, у 2010 році голосував за їх ліквідацію. Принциповість і послідовність нинішнього мера з цього питання можна простежити до наших днів.
«Потрібно згадати, що у 2010 році Віталій Кличко був одним із тих, хто проголосував за їх ліквідацію. Але у 2015 році вже передумав та підтримав рішення про створення районних рад у Києві. А потім народні депутати від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», яку на той час очолював Кличко, подали до Окружного адміністративного суду Києва «імені Вовка» скаргу та позов, яким по суті знову скасували вибори до районних рад тоді», - зазначив політик та громадський діяч Олексій Рябикін у Інтерв'ю Інформатору .
Непрозоро, непублічно, кулуарно
По-хорошому, саме робота над законопроектом 2143-3 могла б стати майданчиком для побудови комунікацій політичних сил, які керують країною та столицею з одного боку, та суспільством – з іншого. Публічна дискусія надала б можливість повніше роз'яснити киянам їхні права, обов'язки та межі повноважень влади (столичних міських та загальнодержавних). Щонайменше, публічне обговорення внесених різними депутатськими фракціями та групами правок дозволило б точніше визначити систему цінностей людей, які ініціювали ці поправки, побачити хто і за що виступає, але – не склалося.
Дуже схоже, що парламент справді перестав бути місцем для дискусій, а компроміси депутати вважають за краще шукати у кулуарах. Фракція «Слуга народу» намагалася продавити свій варіант законопроекту через голосування із застосуванням спецпроцедури, що дозволило б технічно обійти низку внесених правок до проекту Закону про столицю. Ще вранці, 18 листопада, про це говорив член Комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін. При цьому він також висловив переконання, що з ймовірністю 95% законопроект буде прийнято наступного пленарного тижня.
Проте вже по обіді Верховна Рада не змогла проголосувати за застосування спеціальної процедури до спірного законопроекту. Перший віцеспікер Олександр Корнієнко закрив засідання о 14:30 та викликав на нараду голів фракцій та груп, а також членів профільного комітету. Вже за годину Безгін поспішив порадувати своїх підписників , що депутатам вдалося знайти компроміс між фракціями та групами щодо розгляду законопроекту про столицю.
«Ми не будемо застосовувати спецпроцедуру розгляду, колеги, у свою чергу, погодилися зняти всі несуттєві правки! Зразу розглядатимемо законопроекти загалом наступного пленарного тижня», - написав Безгін на своїй сторінці у Фейсбук.
Зі сказаного цілком можна зробити припущення, що віце-спікерові парламенту та нещодавньому голові партії «Слуга народу» Олександру Корнієнку вдалося знайти компроміс із достатньою кількістю лідерів фракцій і груп, про сутність яких ми навряд чи дізнаємося. Цілком можливо, що взаєморозуміння зуміли досягти також Офіс Президента України з командою Кличка. У цьому випадку навряд чи постраждають київські забудовники, які, схоже, зуміли вибудувати міцні та плідні відносини з мерією. І навіть цілком можливо встигли навести мости до депутатів від «Слуги народу».
І якщо це правда, то програють у традиційних українських «договорняках» лише кияни, які залишаться у заручниках у забудовників, на тлі колапсуючої транспортної інфраструктури та продовження хаотичної забудови столиці.
Раніше Інформатор вже повідомляв, що народні депутати зроблять усе можливе, щоб урізати Кличка у повноваженнях .
Підписуйтесь на наш Telegram-канал щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .