Перший ступінь орбітальної ракети "Чанчжен-10B" вперше повернули на морську платформу - тепер у Пекіна є відповідь на Falcon 9 від SpaceX
Китай зробив крок, який до цього дня міг дозволити собі тільки SpaceX: 10 липня 2026 року перший ступінь орбітальної ракети "Чанчжен-10B" вперше в історії країни успішно приземлився на морську платформу після виведення супутника на орбіту. Запуск відбувся о 12:15 за місцевим часом з космодрому Веньчан на острові Хайнань.
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC), повідомляє Space.com, підтвердила успішне завершення місії. Приблизно через шість хвилин після відокремлення, перший ступінь здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу, обладнану спеціальною сітковою системою захоплення. Саме ця система робить китайську платформу унікальною: CASC заявляє, що така технологія повернення ракети за допомогою сітки застосована вперше у світі. Після технічного обслуговування ступінь планують повторно задіяти вже до кінця 2026 року.

"Чанчжен-10B" - двоступенева ракета висотою близько 63 метрів і діаметром 5 метрів. Перший ступінь працює на рідкому кисні та гасі, другий - на рідкому кисні та рідкому метані. У багаторазовій конфігурації ракета виводить на орбіту до 16 тонн корисного навантаження - порівняно з 25 тоннами у Falcon 9. Ракету спроектовано саме як частково багаторазову з відновлюваним першим ступенем за концепцією, аналогічною до американського Falcon 9.
A historic day in China’s space program!
— Mao Ning 毛宁 (@SpoxCHN_MaoNing) July 10, 2026
China’s Long March-10B has successfully completed its maiden flight—and recovered its first stage via a sea-based net. This marks the country’s first-ever controlled rocket recovery. A major leap toward reusable launch capabilities.… pic.twitter.com/FWuQXLltaD
До сьогодні вертикальну посадку першого ступеня після орбітального запуску вдавалося виконати лише двом організаціям у світі - SpaceX і Blue Origin. Тепер до них приєдналась китайська CASC, а країна стала другою після США, яка опанувала цю технологію. Раніше Китай здійснював посадки перших ступенів виключно на експериментальних ракетах суборбітального класу - тобто тих, що не досягали орбіти. Сьогоднішній запуск став першим, де посадка відбулась під час справжньої орбітальної місії.
Значення події виходить далеко за межі одного польоту. "Чанчжен-10B" є вантажною модифікацією ракети "Чанчжен-10", яка стане основою китайської програми пілотованих польотів на Місяць до 2030 року. Для кожної місяячної пілотованої експедиції передбачено два запуски: перший виведе на орбіту пілотований корабель "Менчжоу" з екіпажем, другий - місячний посадковий модуль. Після стикування на навколоземній орбіті обидва апарати рушать до Місяця.
CASC у заяві після запуску наголосила: багаторазова конфігурація ракети значно знижує вартість запусків і дає переваги у корисному навантаженні та економічності. Крім "Чанчжен-10B", Китай розробляє ще кілька ракет з відновлюваним першим ступенем - зокрема, "Чанчжен-12A" та "Чжуцю-3", яка належить приватній компанії Landspace. Обидві ракети дебютували у грудні 2025 року, вивели вантажі на орбіту, але першим ступеням тоді приземлитися не вдалося.
Ракетні успіхи Китаю відбуваються на тлі його ширших стратегічних амбіцій. Лише 6 липня 2026 року Китай випробував міжконтинентальну балістичну ракету в Тихому океані, здатну нести ядерний заряд. Китай також активно розвиває власне угруповання супутникового інтернету SpaceSail як конкурент Starlink - з 2024 року компанія вивела на орбіту близько 200 супутників. Це суттєво менше, ніж понад 10 000 апаратів Starlink, проте темп нарощування орбітального угруповання свідчить про серйозні наміри.
Водночас Росія та Китай посилюють координацію у космічній сфері не лише в мирному контексті. 9 липня 2026 року розслідувачі оприлюднили документи про секретні переговори між Москвою і Пекіном щодо спільного знищення супутників Starlink та створення спільних систем протиповітряної оборони. Це означає, що технологічна гонка за багаторазовими ракетами та супутниковими угрупованнями набуває не лише комерційного, а й безпекового виміру.