Аферисти маскуються під HR-менеджерів у Telegram, виманюють дані картки й гроші за "працевлаштування".
Аферисти дедалі частіше видають себе за рекрутерів у Telegram та інших месенджерах, щоб виманити в шукачів роботи гроші або персональні дані. Шахраї копіюють імена й фото реальних HR-менеджерів, пропонують "вигідні" вакансії під ваш досвід і намагаються перевести спілкування у приватні чати. Фахівці Департаменту кіберполіції пояснили, за якими ознаками можна відрізнити справжнього рекрутера від зловмисника. Головна порада - ніколи не поспішати з відповіддю на надто привабливу пропозицію заробітку.

Шахраї, як пояснюють експерти Work.ua, часто мають доступ до даних із резюме, розміщеного на сайтах пошуку роботи, тому переконливо звертаються на ім'я та згадують реальний досвід кандидата. Це не гарантує, що перед вами справжній HR-менеджер компанії.
Перш ніж перевіряти профіль співрозмовника, варто звернути увагу на кілька ознак підозрілого акаунта:
Але навіть акуратно оформлений профіль нічого не гарантує, адже шахраї можуть скопіювати ім'я, фотографію та опис реальної людини . Тому наступний крок - перевірити, чи справді ця людина працює в компанії, від імені якої пише. Фахівці радять самостійно знайти офіційний сайт роботодавця, не переходячи за посиланнями від співрозмовника, і за можливості зателефонувати чи написати запит безпосередньо в компанію.
Якщо особу рекрутера чи саму вакансію не підтвердять, у кіберполіції радять діяти так:
Неперевірений рекрутер може виявитися частиною шахрайської схеми, мета якої - отримати доступ до пристрою, акаунтів або грошей жертви. Фахівці виділяють чотири найпоширеніші сценарії обману.
Популярність дистанційної роботи останніми роками стрімко зросла, і саме на цьому тлі активізувалися зловмисники. Вони розміщують фейкові вакансії з високою зарплатою, вимагають банківські дані під приводом "перевірки особи" або пропонують "вигідні інвестиції" у криптовалюту, які насправді є фінансовою пірамідою.
Окрема небезпечна категорія - платні тестові завдання: людину просять безкоштовно написати статтю, розробити дизайн чи код, після чого "роботодавець" зникає, а результат праці використовує хтось інший. Розпізнати підозрілу вакансію можна за завищеною зарплатою, відсутністю сайту чи відгуків компанії, тиском і панібратським тоном спілкування.
Раніше Інформатор повідомляв, що кіберполіція розповіла про популярні схеми обману з вакансіями - шахрайство з передоплатою, підкуп довіри невеликою першою виплатою та крадіжку платіжних даних під приводом "активації акаунту". Також ми писали, що зловмисники в соцмережах пропонують легкий заробіток за прості онлайн-завдання, а згодом вимагають внести власні кошти для "більшого прибутку" і зникають після переказу грошей. Крім того, Інформатор писав, що шахраї розсилали фейкові вакансії від імені відомого інтернет-магазину, обіцяючи по кілька тисяч гривень на день за "допомогу з виконанням замовлень" і пропонуючи перейти в Telegram-канал за сторонньою адресою.