Підводний човен НВАК запустив балістичну ракету з муляжем боєголовки у Південній частині Тихого океану - регіон розцінив пуск як провокацію
Китай провів випробувальний пуск балістичної ракети з підводного човна у Південній частині Тихого океану - ракета несла муляж бойової головки і точно вразила визначений район акваторії. Випробування відбулося в той самий день, коли Австралія та Фіджі підписали новий договір про взаємну оборону. Регіон розцінює пуск як недвозначне попередження.
6 липня китайський військово-морський флот запустив балістичну ракету підводного базування з атомного підводного човна у визначені води Тихого океану - перший публічно підтверджений стратегічний пуск такого типу в цьому регіоні. Про це повідомляє агентство Reuters. Підводний човен Народно-визвольної армії Китаю "запустив стратегічну ракету з муляжем бойової головки у відповідні відкриті води Тихого океану, яка точно приземлилась у межах визначеного району", - йдеться у заяві речника ВМС НВАК.
Як заявив речник ВМС НВАК капітан першого рангу Ван Сюемен:
"Цей випробувальний пуск є плановою частиною щорічної підготовки китайських збройних сил. Відповідні держави були заздалегідь повідомлені про проведення навчань. Операція здійснена відповідно до норм міжнародного права і не спрямована проти жодної конкретної країни або об'єкта."
ВМС НВАК експлуатує два типи балістичних ракет підводного базування - JL-2 та JL-3. Остання має достатній радіус дії, щоб дістати континентальну частину США з вод поблизу китайського узбережжя, включно з Південно-Китайським морем, за оцінками експертів з ракетного озброєння. Пекін не уточнив, який саме тип ракети було використано під час випробування.
Пуск стався того самого дня, коли Австралія та Фіджі підписали новий договір про взаємну оборону, покликаний протидіяти китайському впливу у Тихому океані. Цей документ, відомий як угода "Океан миру" (або договір Вейтасіні), зробив Фіджі четвертим повноправним союзником Австралії після США, Нової Зеландії та Папуа Нової Гвінеї. Ще не встигло висохнути чорнило під союзницьким договором, як Пекін відповів пуском у Південний Тихий океан.
Міністр закордонних справ Австралії Пенні Вонг, виступаючи перед журналістами на Фіджі, заявила, що Канберра "розглядає це як дестабілізуючий фактор для регіону". Міністр закордонних справ Нової Зеландії Вінстон Пітерс зазначив, що Китай запустив ракету у води Південно-тихоокеанської безядерної зони, заснованої 1986 року за Договором Раротонга. Японія також офіційно закликала КНР переглянути рішення після того, як китайська сторона завчасно повідомила японське посольство в Пекіні про майбутній пуск.
Випробування відбулося на тлі масштабного нарощування ядерного арсеналу Китаю. Станом на 2024 рік країна мала понад 600 активних ядерних боєголовок і рухається до подолання позначки у 1000 одиниць до 2030 року. На думку аналітиків, Пекін надсилає чіткий сигнал Канберрі, Веллінгтону та державам регіону: він готовий застосовувати завуальований військовий тиск для досягнення стратегічних цілей.
Востаннє Китай випробовував міжконтинентальну балістичну ракету над Тихим океаном у вересні 2024 року, запустивши ракету DF-31B з острова Хайнань у бік відкритого Тихого океану поблизу Французької Полінезії. Тоді це було першим подібним тестом за 44 роки. Нинішній пуск стався того самого дня, коли Китай і Росія розпочали щорічні спільні морські навчання біля китайського узбережжя.
Дипломатична активність Пекіна супроводжує і нарощування його військового потенціалу. Китайсько-російські морські навчання у Жовтому морі, які розпочалися 6 липня, є частиною тієї самої стратегії демонстрації сили. Водночас підтримка Білорусі з ядерним арсеналом на тлі напруги з Україною показує: Пекін послідовно розбудовує мережу стратегічних партнерств, підкріплюючи її реальними демонстраціями воєнної могутності.