Мін'юст пояснив, хто може бути позбавлений права на спадщину
Цивільний кодекс визначає підстави, коли родич втрачає право на спадок навіть за наявності черги спадкування.
Міністерство юстиції роз'яснило, за яких обставин людину можна повністю позбавити права на спадкування, навіть якщо вона входить до кола спадкоємців за законом чи заповітом. Раніше Міністерство юстиції вже пояснювало, хто і в якій черговості має право на спадщину без заповіту, а тепер відомство деталізувало протилежну ситуацію - коли право на спадок втрачається попри формальні підстави для його отримання. Роз'яснення актуальне для сімей, які проходять через спадкові спори чи стикаються з недобросовісними родичами.
Згідно з роз'ясненням, розміщеним на сайті Міністерства юстиції, право на спадкування виникає за заповітом або за законом, проте законодавство визначає підстави, за яких особа не має право на спадкування або може бути усунена від нього, незважаючи на те, що існували передумови для закликання її до спадкування. У відомстві пояснили, що це положення стосується статті 1224 Цивільного кодексу України.
У Мін'юсті навели перелік осіб, які повністю позбавлені права на спадкування незалежно від обставин:
- особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинила замах на їхнє життя;
- особа, яка умисно перешкоджала спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт, і цим сприяла виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб.
Водночас у Мін'юсті уточнили важливий виняток: це положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
Окремо відомство визначило категорії людей, які не мають права на спадкування саме за законом (без заповіту):
- батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;
- батьки, усиновлювачі та повнолітні діти, усиновлені, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
- одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
У Мін'юсті окремо пояснили ситуацію зі шлюбом, визнаним недійсним уже після смерті одного з подружжя: якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер. Ідеться про майно, набуте подружжям за час спільного життя.
Ще одна підстава для усунення від спадщини - це ухилення від допомоги немічному родичу. У відомстві зазначили, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Правила поширюються навіть на обов'язкову частку спадщини
У Мін'юсті наголосили, що перелічені обмеження стосуються не лише звичайних спадкоємців. Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Це означає, що навіть категорії спадкоємців, які за законом гарантовано отримують частину майна незалежно від змісту заповіту, можуть втратити це право, якщо доведено одну з перелічених обставин - від замаху на життя спадкодавця до ухилення від його утримання. У відомстві уточнили, що матеріал має інформаційно-роз'яснювальний характер і не встановлює нових правових норм, а лише роз'яснює чинні положення Цивільного кодексу.
Раніше Інформатор повідомляв, що борги померлого переходять до спадкоємців, і Мін'юст пояснював головні правила такого переходу зобов'язань разом із майном. Також ми писали, які саме документи для оформлення спадщини на житло потрібно підготувати родичам, щоб нотаріус зміг відкрити спадкову справу. Крім того, Інформатор писав, що оформити право на спадок можна й перебуваючи за кордоном - Мін'юст пояснював покроковий алгоритм дій через консульство чи іноземного нотаріуса для українців, які не можуть особисто приїхати в Україну.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
