Ізраїль зник з китайських карт: чому це поганий знак для всього світу
Санкціонований державою антисемітизм готує ґрунт, аби Пекін активніше підтримував Іран та Палестину у гібридній війні проти Заходу
Слово “Ізраїль” зникнуло з онлайн-карт у Китаї, а місцевий інтернет заполонили антисемітські публікації, при тому, що в КНР проживає мізерна кількість євреїв. Це дає підставу припустити, що інформаційна політика Китаю готує суспільну думку до рішучішої підтримки Ірану. Немає доказів прямої причетності Пекіну до операції “Потоп Аль-Акса”, проте очевидно, що він намагається отримати максимальний зиск від протистояння Ізраїлю з ХАМАСом, проксі-силою Тегерану. Антисемітська пропаганда Китаю є відображенням “Холодної війни 2.0”, яка розгортається на наших очах і яка в будь-який момент може перерости в тотальне протистояння.
Підготовка громадської думки
Ізраїль пропав з доступних в Китаї онлайн-карт, пише The Wall Street Journal. Більше китайці не можуть знайти назву “Ізраїль” не лише на мапах китайського пошукача Baidu, але й на онлайн-картах Amap компанії Alibaba. При цьому, зазначає видання, контури кордонів залишилися. І це точно не випадковість, а скоріше натяк. Компартія хоче, щоб у межах Ізраїлю була незалежна Палестина, на чому стоять союзники Пекіну по “осі зла 2.0” — так собі винагорода ХАМАСу за операцію “Потоп Аль-Акса”. А, можливо, це і погроза Тель-Авіву, мовляв, припиніть, бо вас може не стати.
Зникнення Ізраїлю з мап промовисто ілюструє державну позицію, хоч офіційно Пекін намагається зобразити себе нейтральним миротворцем. Китай дуже суворий щодо того, як подається інформація на картах. Це пов’язане з низкою територіальних суперечок, в яких перебуває країна. Найбільш відомі — спір з Індією щодо частини Кашміру, з Японією за безлюдні острови Сенкаку, а у Південно-Китайському морі Китай претендує на великі території, на які також заявляють права В'єтнам, Філіппіни, Малайзія, Бруней та Тайвань. Влада запровадила систему відчутних державної штрафів за неточності на мапах.
Є й інші сигнали щодо того, що Китай на державному рівні толерує антисемітизм. До прикладу, державна газета China Daily опублікувала матеріал, у якому пише, що США виступають на «невірному боці історії в Газі» і лише загострюють конфлікт, підтримуючи Ізраїль у війні проти ХАМАСУ. І це дуже нагадує риторику Піднебесної щодо допомоги Україні.
Китайський інтернет, ізольований та добре контрольований компартією, останнім часом переживає сплеск антиізраїльських публікацій. ХАМАС називають «організацією опору», а Ізраїль звинувачують у терорі. Китайські телекомпанії підкреслюють, що саме євреї контролюють непропорційну кількість багатства США, а користувачі відповідають, що це через світову змову і перебільшене значення Голокосту. Ізраїль порівнюють з нацистами, що вже прямо перегукується з заявами росіян, китайських молодших партнерів по “осі зла 2.0”. Колишній головний редактор рупора Китаю Global, Times Ху Сіцзінь, чи то насміхається, чи то застерігає Тель-Авів у відповідь на різкі заяви Ізраїлю та обіцянок “стерти Хезболлу”.
«О, заспокойся, Ізраїль. Я боюся, що ти зітреш Землю з Сонячної системи», — зазначає він.
За “Потопом Аль-Акса” стоїть Китай?
Росія і Китай дослухалися до позиції Ірану, коли той закликав накласти вето на будь-яку резолюцію Ради Безпеки ООН, якщо там йтиметься про право Ізраїлю на самозахист від ХАМАС чи є заклик до Тегерану припинити озброювати своїх проксі. Китай також направив флотилію з шести військових кораблів на Близький Схід, щоб позначити свою присутність в регіоні. Сукупно з тим КНР налагоджує потужні економічні та політичні зв’язки з Іраном, фактично, рятуючи економіку підсанкційної країни. Піднебесна стала головним торговим партнером і москви, і Тегерану. Виникає спокуса припустити, що саме Пекін стоїть за активізацією бойових дій в регіоні: подібно до рекетирів 90-тих, компартія створює проблеми для США, щоб з нею домовлялися. Проте такі висновки можуть бути передчасними. Можливо, Пекін просто дав мовчазну згоду і тепер вичавлює по-максимуму з ситуації, яка складається на міжнародній арені.
Китай намагається протиставити себе Сполученим Штатам у боротьбі за симпатії Глобального Півдня, зображаючи миротворця. Перемогою китайської дипломатії стало відновлення стосунків між Іраном та Саудівською Аравією, лідер Китаю Сі Цзіньпінь у червні зустрівся з очільником Палестинської автономії Махмудом Аббасом, пропонуючи своє бачення вирішення довготривалого конфлікту. У жовні Пекін теж запропонував мирну ініціативу з врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту, схоже, не маючи надії, що її реалізують: вона, які ініціатива мирного врегулювання між росією та Україною, написана так, що дає можливість кожній стороні трактувати її на власну користь. Кораблі поблизу берегів Ізраїлю не обов’язково означають, що Китай збирається розпочати Третю світову. Флот також демонструє силу, альтернативу США, є своєрідним запрошенням стати під “парасольку” Пекіна.
Не відомо про якісь ланцюжки, які безпосередньо пов’язують Китай та ХАМАС. Але, можливо, це й нічого не означає, зрештою, попри всю очевидну вигоду для путіна і певні натяки, зв’язки палестинських терористів з кремлем теж не доведені. Більш того, лише одне розслідування показує безпосередню причетність Ірану до операції “Потоп Аль-Акса”, хоча його роль у тому, що відбувається, загальновизнана. Натомість, і це можна сказати точно, в листопаді має відбутися зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна та президента США Джо Байдена, на якій говоритимуть не лише про Тайвань, але й про Україну та Ізраїль, а також про ту напругу, яка неухильно зростає у світі.
Час великих змін
Ймовірно, переважна більшість китайців ніколи й не спілкувалися з євреями, адже їх не більше як 2,5 тисячі на весь півторамільярдний Китай, побутовому антисемітизму просто ніде взятися. Той напад на ізраїльського посла, який відбувся у жовтні, як повідомляють офіційні джерела, скоїв іноземець. Тож, схоже, компартія готує громадську думку до “політично доцільного” сприйняття реальності: якщо Китай не є безпосереднім винуватцем загострення на Близькому Сході, то принаймні збирається підтримати Іран, як свого часу росію, у цій гібридній агресії проти колективного Заходу.
Впливове аналітичне видання Foreign Affairs, повідомляє, що кількість, інтенсивність і тривалість конфліктів у всьому світі досягли найвищого рівня з часів Холодної війни. У 2022 році було 55 активних конфліктів, для порівняння, у 2012 році таких було 33. При тому війни стають інтернаціональними, до них постійно включаються росія, Саудівська Аравія, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати та Сполучені Штати. І чим більше сторін залучено до конфлікту, тим важче його припинити.
З точки зору Китаю, нестабільність на Близькому Сході вигідна, оскільки розпорошує союзи США з впливовими регіональними гравцям. Але конфлікт важко контролювати, тож світ стоїть на порозі Третьої світової, якої, здається, ніхто не хоче, але яка може розпочатися через ланцюжок подій. Ізраїль заявив, що не може собі дозволити залишити існування ХАМАСу, водночас ліванська “Хезболла” не може допустити знищення палестинських бойовиків, після чого, майже неминуче, у війну приєднаються Сполучені Штати, що майже не залишає вибору Ірану. А чи може Пекін дозволити прибрати з шахівниці Тегеран?
1 листопада вождь росіян володимир путін підписав закон, яким підготував юридичну базу для відновлення дослідів з ядерною зброєю. Але він не один такий — США та Китай теж активно проводять тренування, щоб перевірити свої ядерні спроможності, вивчають стан озброєння та нарощують кількість ядерних боєголовок. Вселяє надію лише те, що така війна нікому не потрібна, погано, що “гарний варіант” виходу з цієї ситуації — це “тліюча Холодна війна 2.0” з непередбачуваним результатом і масою зіткнень на кордонах сфер впливу Заходу та авторитарного блоку. У найближчі кілька десятиліть над людством нависатиме дамоклів меч тотального взаємознищення, а Годинник Судного дня зупинився за 90 секунд до півночі — найближче за всю історію.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатись на канал у Viber можна тут.
