Fateh-110 і Zolfaghar: в чому небезпека іранських ракет у руках путіна та чи є в України шанси врятуватись від них

Ледь стихла “леопардова” хвиля, в результаті якої було ухвалення рішення про передачу українській армії танків, як в України виникла нова невідкладна потреба. Вона з’явилася через загрозу застосування країною-агресором іранських балістичних ракет, проти яких вітчизняна ППО безсила.

В чому небезпека “повітряних вбивць”, які Іран передає рф на доданок до “Шахідів”, та що можна протиставити цьому? 

Fateh-110 і Zolfaghar: в чому небезпека?

Головна проблема в тому, що іранські Fateh-110 і Zolfaghar є балістичними ракетами, а їх в принципі важко перехопити. За словами заступника керівника ГУР МО Вадима Скибицького, з 25 балістичних ракет “Іскандер”, які росія випустила по Україні у жовтні, сили ППО збили лише три.

У випадку з “іранцями” відсоток збиття може бути кращим, але навряд чи більше 15-20%. Такі ракети летять по великій балістичній траєкторії, піднімаються на висоту до 40-50 км і після цього летять вертикально вниз під кутом 80-90 градусів. До того ж вони дуже швидкі. Орієнтовний час польоту ракети Fateh-110 на заявлену дальність оцінюється у 300-350 секунд.

Якщо пошкодити двигун чи хвостове оперення балістичної ракети, коли вона знаходиться високо в небі, це не завадить їй впасти, причому майже вертикально. Єдиний спосіб її знешкодження – це так зване кінетичне перехоплення, коли в балістичну ракету врізається інша ракета. За рахунок величезних швидкостей і енергії, яка вивільняється під час зіткнення, бойова частина повністю знищується ще у повітрі. І це задача систем протиракетної оборони (ПРО), яких в Україні дуже бракує.

“Це нова загроза. З балістикою в нас немає ефективних засобів боротьби, крім як знищення їх ще на стадії запуску”, – зазначив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, який повідомив, що найближчим часом росія може отримати від Ірану чергову партію балістичних ракет.

Основні технічні характеристики цих ракет такі:

Fateh-110

• На озброєнні — з 2002 року;
• Вага — 3,45 т;
• Маса бойової частини — 400−650 кг (залежно від покоління ракети);
• Довжина — 8,86 м;
• Діаметр — 0,61 м;
• Дальність — до 300 км;
• Максимальна швидкість — 3−4 Маха (залежно від покоління ракети);
• Заявлений радіус відхилення від цілі — 3 м;
• Наведення — інерціальне/супутникове/електрооптичний термінал.

Zolfaghar

• На озброєнні — з 2017 року;
• Вага — 4,62 т;
• Маса бойової частини — 579 кг;
• Довжина — 10,3 м;
• Діаметр — 0,61 м;
• Дальність — до 700 км;
• Максимальна швидкість — 3 Маха;
• Заявлений радіус відхилення від цілі — 5 м;
• Наведення — інерціальне/супутникове.

Іранці радянського походження

 За загальними оцінками, іранські ракети – це щось середнє між ТРК “Точка-У” та ОТРК “Іскандер”. Та, втім, є особливості. Військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко, який вивчав історію виникнення Fateh-110, стверджує, що вона була створена свого часу на основі некерованої ракети Zelzal-2. А Zelzal-2 – на базі Zelzal-1, яка і дає уявлення про те, що таке Fateh-110 у її нинішньому вигляді. 

“Справа в тім, що розробка Zelzal-1 зрушила з мертвої точки в Ірані, обкладеному санкціями та обмеженому ракетними технологіями, після того, як Ісламській Республіці були поставлені китайські балістичні ракети класу “земля-земля” CSS-8. Основа CSS-8 – радянська ракета С-75 “Десна”, яку переналаштували з нанесення ударів по повітряних об'єктах на удари по поверхні”, – розповідає Коваленко.

Але, зауважує він, на розвиток ракетної програми Ірану вплинула не лише С-75 “Десна”. Zelzal-1 увібрала в себе особливості й іншої радянської ракети – тактичної 9К52 “Луна-М”.

“Таким чином, іранська ракетна програма – це, по суті, симбіоз радянських технологій із китайською модифікацією. Чому нам важливо це знати? Тому що іранські вироби можуть мати ті ж вразливі місця, що і їхні радянські прототипи. Навіть незважаючи на якусь там модернізацію, Fateh-110 ґрунтуються на технологіях пів столітньої давності”, – наголошує експерт.

Інша ситуація з ракетою Zolfaghar, яка має дещо кращі характеристики. Крім того, що вона б’є дальше і точніше, ця ракета має вагому бойову частину. Вона важить 579 кг і відокремлюється при заході на ціль, що ускладнює її виявлення, відстеження та знищення.

“До речі, в цьому плані Zolfaghar навіть обійшли “Іскандери”. У росіян ракета цілісна, вона статична.

І ще одна проблема – швидкість цих ракет: близько 4-х махів. Через це знижується ефективність застосування проти неї зенітно-ракетних комплексів із зенітними керованими ракетами із меншою швидкістю”, – говорить Коваленко.

Як Україні убезпечитись від іранських ракет

Теоретично наші комплекси, зокрема пострадянські, можуть знищувати балістичні ракети. Але навряд чи зможуть робити це наскільки ж якісно, як у випадку з крилатими ракетами, вважає Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network.

До того ж, за словами українських військових експертів, розробка алгоритмів протидії нашими ППО проти іранських ракет вимагає часу. А тому було б набагато краще, якби союзники і партнери поспішили надати Україні ЗРК, які здатні ефективно боротися з балістичними цілями.

Коментуючи Інформатору це питання, військовий аналітик Роман Світан, зазначив, що між рф та Іраном існує угода на передачу балістичних ракет Тегераном москві в обмін на передачу москвою Тегерану винищувачів Су-35. “І на них іранці вже почали навчатися. Відтак передача літаків буде. А раз буде передача літаків – то буде передача і ракет. Питання лише в часі. Тому нам потрібно готуватися до того, що іранські балістичні ракети будуть росією застосовані”, – наголошує Світан.

За його словами, створити щит проти балістичних ракет Україні, крім американського ЗРК Patriot, можуть допомогти італьяно-французькі ЗРК SAMP/T та ізраїльські системи Hetz-3. Останні були спеціально розроблені для боротьби з іранськими ракетами.

І якщо Тель-Авів поки так і не зважується на активну військову допомогу Україні, то Італія та Франція вже планують передати їй зенітний ракетний комплекс SAMP/T. Правда поки що за неофіційними повідомленнями.

На користь того, що саме SAMP/T може стати кандидатом на передачу до України говорить декілька вкрай важливих факторів.

По-перше, загалом у двох потенційних країн-донорів лише 60 цих комплексів: 40 у Франції і 20 в Італії. Тобто передача нехай й незначної кількості ЗРК, не стане критичним ударом по обороноздатності країн, які, тим паче знаходяться у глибині “бойових порядків” НАТО.

По-друге, SAMP/T це має повністю цифрове керування і для обслуговування ЗРК (fire unit) з чотирма пусковими установками необхідно всього 14 військових. Тоді як Patriot особовий склад розрахунку на стандартний fire unit складається з 90 осіб. Тобто питання опанування SAMP/T може бути швидшим за опанування Patriot, а загальна цифровізація та автоматизація робить його й значно простішим в експлуатації.

https://youtu.be/pbkWOeS7u5I

“SAMP/T від компанії Eurosam активно пропонується на експорт, але крім безпосередніх замовників – Франції та Італії, інших клієнтів він поки не отримав. І його використання в Україні може стати вкрай важливим пунктом під назвою “доведена бойова ефективність”, яка працює у рази краще ніж відеоролики та брошури”, – зазначає військовий портал DefenseExpress.

Тобто навіть незначна кількість у дев'ять SAMP/T, які до речі, мають ще надважливу особливість розгортати свої пускові на дальності до 10 км від командного пункту, дозволять якісно прикрити українське небо. 

Літаки та далекобійні ракети

Балістичні ракети, які дуже важко перехопити на підльоті, необхідно збивати або на початковому етапі польоту, або безпосередньо на комплексі запуску. Для цього потрібні системи раннього виявлення пуску. Простіше кажучи, Україні потрібні далекобійні радари, причому саме авіаційного базування, наголошують експерти.

“Нам потрібні літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВ). Завдяки ним ми зможемо зазирнути на тисячу кілометрів, а то й далі, у повітряний простір росії та білорусі”, – говорить військовий аналітик Михайло Самусь.

Наприклад, відбувся запуск балістичної ракети. Інформація про це моментально передається на командні пункти, які далі вже вирішують, якими конкретно засобами доцільніше знищувати цю ракету. Збивати балістичні ракети треба під час запуску, тобто ще на ворожій території. Звідси – наша потреба №2: далекобійні ракети.

І це добре розуміють українські союзники, включно з керівниками Пентагону. Правда, колишніми. Так, екс-міністр оборони США Марк Еспер днями заявив: “Ми повинні відправити їм ATACMS, тому що так українці могли б дістатися вглиб східної України, вглиб Криму, щоб знищити пускові майданчики “шахідів”, вивести з ладу пускові майданчики запуску ракет, розбити склади матеріально-технічного забезпечення, казарми, що завгодно. Треба мати точну зброю на великі відстані”.

Колишній глава Пентагону переконаний, що військова допомога Україні не призведе до ескалації, як про це кажуть росіяни. Він закликає Білий дім сміливіше, швидше і в більших кількостях ухвалювати рішення щодо військової допомоги Україні. Американську політику стримування щодо Росії він вважає надто слабкою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.