"Грошей фактично немає": чому з криптобірж більше не можна вивести кошти на українські картки

Читать на русском

Власники криптогаманців обурені - їм обмежили можливість виводу гривні на картки

Читать на русском
"Грошей фактично немає": чому з криптобірж більше не можна вивести кошти на українські картки
Боротьба з нелегальними іграми продовжується

Власники криптогаманців обурені - їм обмежили можливість виводу гривні на картки

 З початку березня українські банки обмежили вивід коштів з криптобірж. Це пов’язують з посиленими перевірками банківської сфери на предмет ухилення від податків – в першу чергу це стосується гравців онлайн-казино. Експерти кажуть, що для цього вони використовували і криптобіржу. Але повернутись можуть не всі. Журналісти виявили співпрацю однієї з найбільших криптобірж і посадовців країни-виробника “шахедів” – Ірану.

Що трапилось

Офіційна заява про обмеження на Binance з’явилась на Facebook 2 березня. Йдеться про фіатні операції. Для них вивід коштів на картки українських банків тимчасово призупинений, тому криптобіржі радять скористатись альтернативними методами. Попередньо, це пов’язано з високим ризиком таких операцій.

Засновник криптовалютної біржі Kuna Михайло Чобанян у своєму Telegram-каналі підтвердив проблеми з виводом коштів і зазначив, що під загрозою зупинка всього українського ринку крипто/карткова гривня. У криптовалютній спільноті припускають, що це могло статись через перевірку діяльності ряду банків, яких підозрюють в застосуванні схем з ухилення від сплати податків учасниками грального ринку. Про це йдеться в статті на сайті “Мінфін”.

В коментарях користувачі скаржаться на те, що гемблінг не заборонений законом. Звертають увагу на те, що в країні розповсюджені більш нагальні проблеми - такі, як розкрадання “гуманітарки” і волонтерські збори без звіту. А в гемблінгу - недержавні кошти, тому користувачі не розуміють, чому держава зацікавлена саме в боротьбі з ним. Втім, зв’язок між перевіркою банків і обмеженням виводу коштів офіційно не встановлений.

Чому це трапилось

Вбачається реальний конфлікт між державою та криптобіржею. Чому? Видання Forbes пояснює, як за допомогою “крипти” можна було обійти податківців і вивести кошти на іноземний рахунок.

“Працювало це так. Гравець заводить гроші на рахунок оператора, який використовував схему міскодингу та маркував відповідні платежі за платіжним кодом іншої галузі (для грального бізнесу – 7995). Далі гривню обмінюють на криптовалюти, і вона виходить на іноземні рахунки геблінгової компанії”, – цитують автори статті свого співрозмовника, знайомого із принципом роботи гральної індустрії. Таким чином власники криптогаманців могли грати в онлайн-казино, навіть і нелегально.

Все схоже на те, що оператори, які працювали в “схемі” поповнення акаунтів та виведення коштів в онлайн-казино, так само працювали з криптобіржами. Тому в момент, коли держава почала “закручувати гайки”, дісталося і криптобіржам. Такої думки дотримується фахівець зі сфери криптобіржи Андрій Великий.

Старший економіст Центру економічних стратегій Юрій Гайдай написав у Facebook, що фіатні безготівкові схеми ховаються в міскодінгу, С2С-операціях. Вони поєднані між банками direct host-з’єднаннями, що дозволяє не залучати платіжні системи. За словами Юрія Гайдая, все це неможливо без грубого і свідомого порушення вимог фінмоніторингу банками та фінансовими установами. І все це використовується в гральному бізнесі.

“"Килимова" заборона, мабуть, не найкраще рішення. І воно не може бути сталим. Принаймні у мирний час. Раніше в обговоренні різних схем обходу податків та валютних обмежень просто говорили "ну з криптою поки нічого не можна зробити". Зараз, я так розумію, НБУ вже більше не може ігнорувати масштабів "криптошлюзу" і його загроз для фінансової стабільності”, – пише Юрій Гайдай.

Що робити

За словами Андрія Великого, деякі онлайн- і телеграм-гаманці працювали і з початку запровадження обмежень, просто з гіршим курсом, ніж до цього. Наприклад, там, де можна було вивести долар по 38-39 грн, в наявності була лише валюта по 35-37 грн. А деякі зовсім закрили цю можливість.

“Сьогодні я бачу, що вони постійно повертаються на ринок. Як це буде з найбільшими біржами – поки що важко сказати. Але я думаю, що вони також повернуть на ринок цей спосіб депозиту та зняття коштів”.

Відразу після запровадження обмежень біржа Binance пропонувала вивід коштів за допомогою платформи Р2Р. Алгоритм такий:

  • реєстрація та верифікація
  • вибір доступної криптовалюти для купівлі
  • відсортування оголошень за необхідним банком, звідки треба вивести фіат
  • вибір найбільш привабливого за ціною оголошення
  • ввести суму, замовити купівлю USDT та оплатити саме оголошення
  • переказ коштів покупцю
  • криптовалюта зарахується після того, як про це повідомлять покупця.

“Я думаю, що на сьогодні Р2Р - це спосіб, який дозволяє користувачам через інтерфейс біржи фактично обміняти USDT на безготівкову гривню - чи в один бік, чи в інший – а біржа виступає в такому випадку гарантом процесу”, – сказав Андрій Великий.

Експерт вважає процедуру P2P найпростішим і найпопулярнішим способом. Серед переваг: він не пов’язаний з гравцями ринку, які займаються цим “на потоках”. Покупцями і продавцями можуть бути фізичні особи. А біржа просто поєднує їх.

Розповів і про недолік. Якщо людина надсилає іншій безготівкову гривню сумнівного походження в обмін на USDT, то в цей момент банківська фін.установа маркує її як проблемну. Але звертаються з питанням до тої людини, якій цю сумнівну гривню надіслали. Андрій вбачає в цьому потенційну проблему, хоча і не так багато чув про цей феномен на ринку. Інша проблема – якщо розпочнеться регулювання Р2Р-платежів і “крипти”. Навів приклад: людині постійно заходить безготівкова гривня на картку. Її питають: “А що то була за гривня?”. Людина пояснює, що ця гривня здобута шляхом продажу USDT. І з суми цього продажу можуть просити податок, якщо вивід USDT в безготівкову форму почнуть оподатковувати.

“В P2P це легше зробити, бо можна сказати, що це мені, наприклад, кум борг повернув, і не зізнаватись, що то була транзакція, пов’язана з криптоопераціями”.

Binance під загрозою?

Про це спочатку написав громадський діяч і військовий Юрій Гудименко. На своїй сторінці у Facebook він повідомив, що Binance працює з підсанкційним Іраном – з 2018 року було транзакцій на 7,8 млрд доларів. Майже вся сума, за словами Гудименка, перетікала між біржею та найбільшим іранським гравцем Nobitex, який публікує інструкції з обходу міжнародних санкцій. До цього автор допису додає зв’язки з Китаєм та співпрацю з росією. Він прогнозує, що питання блокування Binance постане і в Україні, але вибір можновладців буде важким:

“Тому що на одному боці ваг будуть зручність для волонтерства і залученість тисяч українців, а з іншого боку – співпраця Binance з Росією, Китаєм та Іраном і позиція США з цього приводу. Тож вибір буде непростий, але зробити його доведеться. І вгадайте, яким він буде”, – пише Юрій Гудименко.

Пізніше діяч опублікував новий допис, в якому посилається на свого колегу, засновника партії “Демократична сокира” Антона Швеця. Він своєю чергою посилається на розслідування закордонних медіа і дає трохи більше роз’яснень who is who. Згідно з дописом Антона Швеця, Nobitex є державною криптовалютною біржею. Для обходу санкцій вони використовували криптовалюту Tron (TRX), платформу для якої було створено китайцем. А 70% транзакцій TRX забезпечував саме Binance. Про все це Антон Швець пише тут.

“Ви можете вважати Binance іконою криптосвіту, але вони спокійно заробляють кошти на забезпеченні тоталітарного режиму засобами для будівництва нових Шахедів. І китайській слід тут не просто так, бо Китай – найбільший покупець іранської нафти в обхід санкцій. Рано чи пізно Binance знесуть, бо виправлятися вони не бажають, лише шукають шляхи, як продовжити роботу. Як результат, Binance вже у 2023 обмежував виведення коштів в доларах”.

Раніше ми писали про посадовців, які нібито "відмивали" кошти в київському казіно

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.