“Зеленський не може підписати договір про те, що Росія забирає повністю Донбас, а Україна відмовляється від Криму та НАТО, бо це заборонено Конституцією. Росіяни будуть біля воріт Дніпра, Полтави та Запоріжжя, якщо Трамп відмовить Україні у зброї та боєприпасах”
Світила сприятимуть успішному просуванню наших планів
Ця пісня про серця, що знаходять одне одного, незважаючи на відстані та випробування. Вона про те, що справжнє кохання завжди знаходить свій шлях — Оксана Білозір.
ВАЖЛИВО!
Рівно три тижні воєнний злочинець путін та його дерев'яні солдати творять звірства на території України. Окупанти не можуть протистояти нашим Захисникам, тому використовують усі немислимі брудні способи — бомблять будинки, лікарні, школи та дитячі садки, вбивають мирне населення, прикриваються людьми як живим щитом.
У реаліях, де рашисти намагаються залякати і вдарити по найболючішому, важливо розуміти: не можна розкривати розташування притулків, лікарень, дитячих садків та інших місць, де можуть перебувати люди. Міжнародне право для вбивць — порожній звук, вони намагатимуться вдарити по тих місцях, які ми намагаємося максимально вберегти.
Яскравий приклад — театр у Маріуполі. Він служив укриттям для сотень цивільних, про що повідомляли у новинах. Поруч із ним великими літерами написали "ДЕТИ" в надії, що терористи не завдаватимуть ударів. Але сталося навпаки.
У повітряному командуванні "Схід" попереджають:
"Необхідно виключити фото- та відеофіксацію, поширення у медіа точної територіальної прив'язки бомбосховищ (місць укриття цивільного населення), щоб ускладнити для противника отримання інформації з відкритих джерел для завдання ракетно-бомбових ударів по цивільній інфраструктурі".
Для більшого розуміння наведемо текст української письменниці Оксани Забужко, яким вона поділилася у своєму Facebook:
"Геноцид – це московський спосіб ведення війни, і так було, є і буде, поки Москва залишається Москвою. Коментар (із других рук) від лікаря, що працював у Сирії, надіслали мені вночі польські друзі, приголомшені злочином у Маріуполі, перекладаю головне:
"...вони бомбили насамперед лікарні, дитсадки, всю необхідну для виживання інфраструктуру, щоб викликати гуманітарну кризу...
Єдиним способом уберегти у сирійському місті санітарний пункт від нальоту російської авіації було приховати, що це санітарний пункт. Водночас подавати його координати спостерігачам ООН було просто самогубством, тому що тоді його позначали на мапах як медичний заклад (з погляду права недоторканий) і він негайно ставав об'єктом атаки. Цей альтернативний спосіб ведення війни російські сили розробили й застосовували досі в "менш важливих" місцях, як Чечня, Грузія чи Сирія, а тепер просто ткнули нас в нього носом..." (С)
Мені здається, це важливо розуміти: театр у Маріуполі орки бомбили навмисне – саме тому, що ЗНАЛИ, що там сховище.
А звідси висновок: нам усім треба бути максимально обережними з поданням інформації про всі життєво важливі "точки" міської інфраструктури. Постійно пам'ятати, що наші лікарні, дитсадки та бомбосховища – це для орків ЦІЛІ. Не ляпати про них по-мирному безтурботно, шифрувати місцезнаходження у розмовах телефоном та соцмережами. Вчитися мови війни.
І перестаньте вже, нарешті, їм докоряти, як малятам у ясельній групі "ай-яй-яй, дивіться, що ви наробили, і не стидно вам?.." Їм не має бути стидно. Їм має бути страшно. Іншого способу зупинити терористичну армію немає".