Світ змінюється: якщо актив не має історії походження, він юридично не існує
У середовищі приватного капіталу в Україні формується новий феномен: активи є, але використати їх неможливо. За лаштунками готівка походження 10-річної давнини, іноземні компанії з мільйонними оборотами та бенефіціари з нульовими деклараціями, крипта з анонімних джерел і банківські картки, не підключені до податкової логіки. Усе це роками здавалося захистом. Тепер це слабке місце. Як вирішити проблему, розповідає адвокат, експертка з міжнародного оподаткування Олена Нікітіна.
За словами експертки, типовий кейс 2025 року виглядає так: Підприємець має $200 000 у крипті. Виводить $50 000 на іноземну карту. Хоче купити авто або оплатити навчання дитини в Європі. І тут банк ставить логічне запитання: звідки кошти? Після відповіді "з крипти" вимагає документи: історію транзакцій, джерело коштів на придбання активу, податкову декларацію. Якщо цього немає, гроші перетворюються на непрацюючий капітал. Ними неможливо скористатися легально, неможливо передати у спадок, неможливо інтегрувати в банківську систему чи юридичний правочин.
“Але виклик полягає не лише в посиленні банківського нагляду. Юридично й податково "дефектний" актив – це актив, який у правовому полі цивілізованого світу де-факто не існує”, - каже Олена Нікітіна.
“Ще кілька років тому здавалося, що відкритий рахунок у Грузії, Сербії чи Чорногорії або зберігання активів на Binance чи Kraken дозволять обійти податкові зобов’язання та залишитися поза увагою держав. Але у 2025 році епоху анонімності замінила епоха прозорості”, - каже Олена Нікітіна.
CRS (Common Reporting Standard) – це глобальна система автоматичного обміну фінансовою інформацією, до якої приєдналися понад 120 країн. Якщо ви маєте рахунок у Польщі, Литві, Німеччині, Великобританії або ОАЕ, ваші фінансові дані вже передаються або найближчим часом будуть передані до української податкової в межах CRS. Навіть Кенія з 2024 року здійснює обмін за стандартом CRS. І хоча окремі юрисдикції, такі як Канада чи Грузія ще не здійснюють обмін даними з Україною, це лише питання часу.
DAC8 (набуває чинності з 2026 року) — нова директива ЄС, яка зобов’язує криптобіржі та інших провайдерів віртуальних активів (VASPs), зареєстрованих або таких, що обслуговують клієнтів у ЄС, передавати податковим органам країн Євросоюзу інформацію про користувачів і їхні транзакції.
Якщо ви український користувач і:
У всіх цих випадках ваша інформація автоматично передається до податкової тієї країни, до якої біржа має зобов’язання звітувати в межах DAC8.
Що буде далі залежить від:
CFC Rules (Контрольовані іноземні компанії) — вже діють в Україні. Якщо ви є податковим резидентом України і водночас контролером іноземної компанії (напряму або опосередковано), ви зобов’язані щороку подавати КІК-звітність до української податкової — навіть у разі, якщо така компанія не веде діяльності або не генерує прибутку.
“Дані про ваші активи: банківські рахунки, криптовалютні гаманці, частки в іноземних компаніях – вже знаходяться в русі. Вони або вже надходять або незабаром надходитимуть до української податкової, або до податкової органів тієї країни, в якій ви фактично проживаєте”, - каже Олена Нікітіна.
Часто власники токсичних активів заспокоюють себе тим, що можуть технічно перемістити гроші: перекинути з крипти на карту, перевести у валізі. Але:
“У XXI столітті гроші без структури як електрика без проводів: небезпечна, некерована й абсолютно непридатна для використання. Ваша задача – не "сховати" актив. А зробити його зрозумілим, захищеним і придатним до використання. І якщо у вас ще є доступ до цих грошей – це найкращий момент, щоб повернути їм легальний голос”, - каже Олена Нікітіна.
Як раніше повідомляв Інформатор, жодна банківська установа не розкриває точних критеріїв, за якими операція вважатиметься підозрілою, а клієнт – ризиковим. Адже це внутрішні процедури банку. Крім того, фінмоніторинг в банках України – це автоматизований, а не ручний процес. Тож, скандал з працівниками фінустанови вам не допоможе. Про те, як діяти в такій ситуації, розповідає адвокат Юрій Бабенко. За його словами, блокування рахунків ймовірне, коли банк підозрює вас у незареєстрованій бізнес-діяльності, несплаті податків або інших фінансових махінаціях.