Суд відхилив скаргу жінки, якій банк відмовив у переказі 7358 грн лікарняних між власними рахунками
Тернопільський апеляційний суд 29 вересня залишив без змін рішення, яким адвокатці відмовили у позові до АТ КБ "ПриватБанк" через відмову банку переказати 7 358 грн лікарняних між її власними рахунками. Жінка вимагала визнати дії банку протиправними, зобов'язати виконати переказ і стягнути 50 тисяч гривень моральної шкоди, однак суд визнав, що банк діяв у межах закону.
Жінка, яка здійснює незалежну професійну діяльність адвоката, звернулася до суду з позовом проти АТ КБ "ПриватБанк", вважаючи протиправною відмову банку виконати її платіжне доручення. Як зазначено у рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у період вересня-жовтня 2025 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні у зв'язку з хірургічним втручанням. У лютому 2026 року на її соціальний рахунок від Пенсійного фонду України надійшла допомога по тимчасовій непрацездатності.
Згідно з матеріалами справи, 3 лютого 2026 року на рахунок жінки зарахували 6 307 грн, а 4 лютого - ще 1 051 грн, разом 7 358 грн лікарняних виплат. Того ж дня, 4 лютого о 21:39, жінка подала платіжну інструкцію про переказ цих коштів на власний поточний рахунок у тому ж банку, вказавши у призначенні платежу "Лікарняні виплати. Місяць: лютий. Рік: 2026". Вже за десять хвилин, о 21:49, банк повернув платіж, пославшись на відсутність документів про сплату єдиного соціального внеску, ПДФО та військового збору.
Позивачка наполягала, що:
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, і апелянтка оскаржила це рішення, наполягаючи, що сам по собі вид рахунку не може перетворити страхову виплату на дохід від професійної діяльності.

Апеляційний суд погодився, що кошти, отримані жінкою від Пенсійного фонду України, стали її власністю і вона мала право ними розпоряджатися на власний розсуд. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що ці кошти належали позивачці і вона могла вільно ними розпоряджатися. Проте ключовою проблемою стало саме оформлення платіжної інструкції.
Суд пояснив, що, ініціюючи платіж, позивачка мала дотримуватися вимог Інструкції про безготівкові розрахунки, затвердженої постановою Правління НБУ №163, і заповнити реквізит "призначення платежу" так, щоб давати повну інформацію про операцію. Вказавши у призначенні платежу саме "лікарняні виплати", жінка фактично оформила переказ як первинну виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка підлягає обов'язковому податковому контролю. Оскільки документів про сплату ПДФО та військового збору з цієї суми вона не надала, банк, виконуючи імперативні вимоги постанови НБУ та Податкового кодексу, був зобов'язаний відхилити платіж.
Суд зауважив, що жінка не позбавлена можливості повторно здійснити переказ, коректно вказавши призначення платежу - наприклад, "переказ власних коштів між особистими рахунками" чи "консолідація власних коштів". Оскільки протиправності в діях банку не встановили, суд відхилив і похідні вимоги про стягнення штрафних санкцій та моральної шкоди.
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду ухвалила рішення:
Постанова набрала законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Подібні спори між клієнтами і ПриватБанком через виконання фінансових зобов'язань трапляються регулярно. Раніше Інформатор повідомляв, що чоловік вимагав повернути 45 тисяч гривень, сплачених банку як проценти і страхові платежі за кредитом, однак суд визнав його вимоги суперечливою поведінкою і відмовив у позові.
Також ми писали, що ПриватБанк не повернув киянці вклад майже 478 тисяч гривень попри рішення апеляційного суду, і їй довелося повторно звертатися до суду за стягненням 3% річних та інфляційних втрат.