Суд стягнув з ПриватБанку 3% річних та інфляційні втрати за невиконане рішення про повернення депозиту
Печерський районний суд Києва 23 липня зобов'язав АТ КБ "ПриватБанк" виплатити жінці 3% річних та інфляційні втрати за те, що банк роками не повертає їй кошти за розірваним депозитним договором. Йдеться про суму вкладу і процентів у розмірі майже 478 тисяч гривень, яку ще у 2023 році присудив стягнути Київський апеляційний суд, однак банк рішення так і не виконав.
Позов до суду подав адвокат в інтересах клієнтки банку, вимагаючи стягнути з фінустанови пеню, 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання. Про це йдеться у рішенні Єдиного державного реєстру судових рішень. Третьою особою у справі залучили Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНІЛОН".
Суд встановив, що постановою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 757/19837/21-ц рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за вкладом змінили, збільшивши розмір процентів, які підлягають стягненню з ПриватБанку на користь позивачки за період з 12.03.2014 року по 08.04.2021 року, з 241 712 грн до 267 706 грн. Внаслідок цього збільшено розмір вкладу та процентів за вкладом, які підлягають стягненню з банку, з 454 405 грн до 477 707 грн.
Депозитний договір № SAMDN25000734501034 від 11 квітня 2013 року, укладений між жінкою та банком, вважається розірваним із дня набрання чинності постановою апеляційного суду - 26 квітня 2023 року. Проте, як з'ясував суд, гроші за цим договором клієнтці досі не повернули.
Представник ПриватБанку у відзиві на позов заперечував проти задоволення вимог, наполягаючи, що інфляційні втрати нараховані поза межами строку позовної давності, а також що банк є неналежним відповідачем у справі. Суд відхилив ці аргументи.
"Доводи відповідача про необхідність обмеження інфляційних втрат строком позовної давності є безпідставними, оскільки за ч. 2 ст. 625 ЦК України такі нарахування є способом відповідальності за триваюче прострочення грошового зобов'язання і здійснюються за весь період до його фактичного виконання", - зазначив суд у рішенні.
Суд наголосив, що невиконання рішення у цій справі має триваючий характер, тому підстав для поділу періоду на частини та обмеження його позовною давністю немає. Розглядаючи справу, суд керувався й правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою до відносин між клієнтом і банком щодо неправомірного повернення вкладу застосовуються положення Закону України "Про захист прав споживачів".

Суд задовольнив позов повністю та стягнув з ПриватБанку на користь позивачки:
Суд окремо зазначив, що присуджені суми вказані без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть утриманню в установленому законом порядку - відповідно до норм Податкового кодексу України щодо оподаткування пасивних доходів і неустойки.
Ця справа - черговий приклад ситуації, коли ПриватБанк не виконує добровільно рішення суду про повернення вкладу, змушуючи клієнтів роками ходити по судових інстанціях за стягненням додаткових компенсацій. Спочатку клієнт добивається визнання боргу та розірвання депозитного договору, а потім змушений повторно звертатися до суду вже за 3% річних та інфляційними втратами, які накопичуються за весь час прострочення.
Судова практика показує, що суди послідовно стають на бік вкладників у таких спорах, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України про відповідальність боржника за прострочення грошового зобов'язання незалежно від причин неможливості виконання.
Раніше Інформатор повідомляв, що ПриватБанк роками затримував повернення вкладів киянину, і той вимагав через суд виплатити 3% річних у доларах та гривнях за двома депозитними договорами ще з 2013 року. Також ми писали, що ПриватБанк відмовився повертати киянину зниклі з рахунку 41 576 гривень, які пропали з бонусного рахунку клієнта, однак у цьому випадку суд став на бік банку.