Довідка на всі банки і автомобіль за готівку – Держфінмоніторинг назвав ознаки фінансових схем
Голова служби фінансового моніторингу Філіп Пронін розповів, як виявляють схеми з підробленими довідками та дробленням готівки через різні банки
Держфінмоніторинг відстежує купівлю дорогих автомобілів і нерухомості через мережу банків, а клієнти, які вносять готівку частинами у різних фінустановах, потрапляють до фокусу уваги служби. Як влаштований фінансовий моніторинг і за що банки блокують рахунки - журналісти вже розбирали раніше. Тепер голова служби Філіп Пронін розкрив конкретні механізми виявлення схем - від повторного використання однієї довідки до купівлі шостого авто без підтвердженого доходу.
Деталі виявлених схем та принципи роботи служби описані у розгорнутому інтерв'ю виданню Телеграф. За наданою інформацією, основним джерелом даних для служби залишаються банки. Рієлтори та автодилери теж передають дані, проте банківський масив є найбільшим. У межах 589 матеріалів, підготовлених з 2025 року по травень 2026-го, служба виокремила підозрілі операції на понад 32 млрд грн і передала їх правоохоронним органам.
Як заявив Філіп Пронін, голова Державної служби фінансового моніторингу України:
Загальна чисельність банків поступово зменшується - в Україні лишилося 59 банків. І якщо взяти ці справи, то по них отримали інформацію десь від 75% чинних банків. А якщо оцінювати й інші кейси, то співпраця покриє й всі 100% банків.
Пронін навів два конкретних приклади схем, які потрапили до поля зору служби:
- Особа без підтвердження відповідних доходів придбала шостий автомобіль вартістю 10 млн грн. Загальна вартість її автопарку перевищила 35 млн грн. Готівку вносили через чотири різні банки.
- Інша особа купила авто за 16 млн грн, розбивши платіж на частини: спочатку по 2 млн грн через п'ять банків, решту суми - ще через два інші. Ризикоорієнтований підхід тих банків дозволив провести операції без повного пакету документів.
Служба ідентифікує особу за податковим номером, потім робить запити до банків і перевіряє, які документи клієнт подавав. У другому випадку виявилось, що клієнт надав одну й ту саму довідку про доходи у всі фінустанови.
Як банки визначають ризикові операції
Держфінмоніторинг не диктує банкам, які операції вважати ризиковими. Кожна фінустанова самостійно визначає такий підхід у власних внутрішніх системах. Служба отримує вже відфільтровану інформацію через "призму первинного суб'єкта фінансового моніторингу" і за потреби запитує додаткові дані по конкретних клієнтах. Якщо Національний банк помічає порушення у банківській системі виявлення ризиків - він рекомендує внести зміни.
Окремий маркер ризику для служби - внесення готівки через різні банки з повторним використанням одних і тих самих документів про доходи. Пронін наголошує: коли вартість покупки не корелює з офіційними доходами, питання походження коштів стає обов'язковим.
Довідка може підтверджувати лише одну окрему операцію. У межах фінансової розвідки аналізується повна картина - суми, періодичність, зв'язки між операціями та реальне походження коштів, а не окремий фрагмент діяльності.
Що змінилось у фінмоніторингу у 2026 році
Банки вимагають документи або блокують рахунки не довільно, а в рамках внутрішньої системи комплаєнсу. Кожна фінустанова зобов'язана виявляти підозрілі транзакції та повідомляти про них державні органи. Причиною для перевірки можуть стати підозрілі перекази, непрозоре походження грошей або нетипова фінансова активність.
Банк має право тимчасово обмежити доступ до рахунку до завершення перевірки. Для розблокування зазвичай потрібно підтвердити джерело коштів. Фінансовий моніторинг у 2026 році стає не епізодичною перевіркою, а системою постійного контролю.
Кількість операцій під наглядом зростатиме, а банки дедалі менше готові брати на себе ризики клієнтів. У таких умовах найкраща позиція - не уникати системи, а вбудовуватися в неї. Про нові правила фінмоніторингу 2026 та їхні ризики для фізичних осіб і бізнесу детально розповідають адвокати у матеріалі Інформатора.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
