Фінмоніторинг 2026: адвокат про нові правила та ризики
Фінансовий моніторинг у 2026 році стає не епізодичною перевіркою, а системою постійного контролю
У 2026 році фінансовий моніторинг в Україні переходить із фонової банківської процедури у повноцінний системний фактор для бізнесу, ФОПів і приватних осіб. Дані за 2025 рік показують стабільну динаміку: частка операцій, що потрапляють під перевірку, зростає приблизно на 10% щороку, а підхід банків стає дедалі обережнішим і формалізованішим. Адвокат Богдан Янків ці зміни пояснює через конкретні маркери: лист НБУ наприкінці 2025 року, рекордні штрафи для банків і підготовку законопроєкту №14327. Разом вони формують нову логіку фінансового контролю, у якій банкам важливіше знизити власні регуляторні ризики, ніж розбиратися з кожним нестандартним клієнтським кейсом. Саме це і визначатиме практику фінмоніторингу у 2026 році.
Що показує статистика фінмоніторингу
Відкриті дані за 2025 рік дають уявлення про реальний масштаб контролю. За рік українські банки провели близько 12 мільярдів фінансових операцій. Із них під фінансовий моніторинг потрапили приблизно 1,4 мільйона платежів — це близько 0,1% від загальної кількості.
Динаміка при цьому є сталою: щороку кількість заблокованих або перевірених операцій зростає орієнтовно на 10% порівняно з попереднім роком. У практичному вимірі це означає, що в середньому одна з приблизно 8 500 операцій в Україні може бути перевірена банком.
Для порівняння, в Європейському Союзі за рік здійснюється близько 160 мільярдів банківських операцій, з яких під контроль потрапляє приблизно 4 мільйони. Це лише 0,002% — одна перевірка на близько 40 000 операцій. Відсоток контролю в Україні вищий, і ця різниця з часом не скорочуватиметься.
Хто найчастіше потрапляє в зону ризику
Попри відсутність публічного переліку «ризикових» операцій, банківська практика дає досить чітке розуміння пріоритетів фінмоніторингу. Найчастіше перевірки стосуються клієнтів із великою кількістю P2P‑переказів з картки на картку. Окремою підставою для контролю стає різке зростання оборотів: наприклад, коли місячний обсяг операцій підвищується зі звичних 150 тисяч гривень до 700 тисяч і більше.
Під пильну увагу також потрапляють отримувачі виплат від гемблінгових платформ, учасники державних закупівель, операції з криптовалютами та будь‑які клієнти, у яких відсутній прозорий ланцюг походження і використання коштів. Фактично ключовий ризик — неможливість документально пояснити, звідки гроші надходять і на що вони витрачаються.
Лист НБУ і логіка штрафів
25 грудня 2025 року Національний банк у листі до банків нагадав дві принципові речі. По‑перше, фінансовий моніторинг має здійснюватися системно, а не вибірково. По‑друге, за порушення цих вимог передбачені штрафи. У 2025 році НБУ активно застосовував санкції: мова йшла про десятки й сотні мільйонів гривень. У жовтні було зафіксовано рекорд — загальна сума штрафів для банків і небанківських фінансових установ сягнула 240 мільйонів гривень.
Ця статистика пояснює поведінку банків. Для них простіше відмовитися від клієнта, якого вважають ризиковим, ніж наражатися на багатомільйонні штрафи за недостатній контроль. Це не питання симпатій чи індивідуального підходу, а прагматичний вибір у межах регуляторного тиску.
Законопроєкт №14327 і європейська модель контролю
Законопроєкт №14327, який готує Україну до приєднання до стандартів SEPA, складається зі 104 сторінок і передбачає комплексні зміни. Його ухвалення очікується у першій половині року, а практичні наслідки стануть відчутними з середини 2026‑го і надовго. Одна з ключових новацій — створення реєстру всіх банківських рахунків. Це означає, що розподіляти обороти між різними банками для зменшення уваги більше не вийде: ліміти й транзакції відстежуватимуться консолідовано.
Також посилюється система ризик‑профілювання клієнтів. Банки формуватимуть рейтинги низького, середнього та високого ризику й працюватимуть із ними ще жорсткіше, ніж зараз. Окремі механізми спрямовані на боротьбу з так званими дропами: ситуації, коли формальний статус клієнта не відповідає реальній активності, розглядатимуться без тривалих перевірок. Додатково митниця стає суб’єктом фінансового моніторингу і передаватиме дані про переміщення готівки через кордон для подальшого аналізу.
Як підготувати бізнес і себе
“Ключова порада — подивитися на власні транзакції очима банку. Кожен платіж формує шаблон поведінки, який може виглядати ризиковим або нейтральним. Особливо вразливими є перекази фізичним особам під виглядом «друзів» чи «працівників» без податкового оформлення. Такі операції складно пояснити, а ризик блокування за ними високий вже сьогодні”, - каже Богдан Янків.
На думку адвоката, раціональна стратегія полягає в інвентаризації платежів. Варто чітко розуміти, з яких операцій сплачуються податки, які документи підтверджують їхню суть і від яких транзакцій доцільно відмовитися. Навіть прості речі, як зазначення призначення платежу та наявність підтвердних документів для сімейних переказів, знижують ризики.
Окрему увагу банки приділяють ключовим словам у виписках. Згадки про криптовалюту, інвестиції, фріланс, консультації або масові «повернення боргів» автоматично підвищують інтерес фінмоніторингу, особливо якщо за ними не стоїть зрозуміла податкова логіка.
“Фінансовий моніторинг у 2026 році стає не епізодичною перевіркою, а системою постійного контролю. Кількість операцій під наглядом зростатиме, а банки дедалі менше готові брати на себе ризики клієнтів. У цих умовах найкраща позиція для бізнесу, ФОПів і приватних осіб — не уникати системи, а вбудовуватися в неї. Прозора структура платежів, податкова дисципліна та готовність пояснити кожну транзакцію стають не додатковою опцією, а базовою умовою фінансової стабільності”, - підсумував Богдан Янків.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
