Демон на плечі путіна: що відомо про Ніколая Патрушева

Жодний short-list претендентів на звання «наступник путіна» не обходиться без фамілії цієї людини. За версією видання Politico, Ніколай Путрушев входить у трійку тих, хто з найбільшою ймовірністю може замінити на президентському посту нинішнього керівника росії. Інформатор розбирався, чим обумовлена його близькість до російського диктатора та чи є в нього шанси зайняти головне крісло в кремлі.    

Ідеологічне alter ago путіна

Рада безпеки рф є центром, куди стікаються дані розвідки з російських джерел і від іноземних агентів. І саме Ніколай Патрушев, будучи секретарем Радбезу, інтерпретує ці дані, які потім втілює у своїх фантазіях на тему теорії світової змови проти Росії.

Ними він не лише ділиться у численних інтерв’ю підконтрольним кремлю та закордонним ЗМІ, а й накачує людину, з якою Патрушева пов’язує багаторічна дружба. І саме через призму конспірологічних переконань Патрушева на світ дивиться путін, з яким вони знайомі ще з часів роботи у Ленінградському управлінні КДБ, де обидва починали стукачами.

«Це справді найвпливовіша постать серед силовиків, – стверджує російський історик та політичний аналітик Валерій Соловей. – Путін довіряє Патрушеву настільки, наскільки він взагалі може довіряти комусь. Їхні стосунки не можуть бути нічим порушені. Патрушев формулює та формує стратегію, він представляє президентові стратегію, яку вже той стверджує. Суть цієї стратегії дуже проста зараз, вона очевидна: головне – це не допустити загроз режиму».

Головний інструмент впливу Патрушева, на думку Telegram-каналу Generall SVR, – це страх. Секретар ради безпеки росії постійно лякає путіна можливими змовами та замахами на життя. І це логічно: важко не боятися за своє життя, якщо навкруги одні вороги.    

Біографія та кар’єрне зростання

Народився Патрушев у Санкт-Петербурзі двома роками раніше путіна – у 1951 році. В місті ж на Неві ходив у школу, де навчався в одному класі з майбутнім міністром внутрішніх справ рф та повноважним представником росії у Контактній групі щодо врегулювання ситуації на сході України Борисом Гризловим.

Після закінчення кораблебудівного інституту вступив на вищі курси КДБ при Раді міністрів СРСР у Мінську. Кар’єру в органах розпочав простим оперативним співробітником і у 1991 році доріс до начальника відділу боротьби із контрабандою та корупцією.

За спогадами однокурсника путіна, екс-розвідника КДБ Юрія Швеця, працюючи у ленінградському управлінні КДБ, Патрушев був спеціалістом з організації полювання та риболовлі для керівництва.

«Такий «єгер» був практично у кожному управлінні КДБ, вивозив начальство на природу, накривав галявину», – каже Швець.

Існує версія, що в цей період Патрушев близько зійшовся по службі з путіним. Відтоді їхні кар’єри тісно пов’язані:

•       1998 рік: Путін – перший заступник кремлівської адміністрації, Патрушев – начальник контрольно-ревізійного управління в цій же адміністрації.
•       1998 рік: Путін – голова ФСБ, Патрушев – спочатку заступник, потім перший заступник директора ФСБ.
•       2000 рік: Путін – президент, Патрушев – директор ФСБ.
  
  

Посаду директора ФСБ Патрушев займав протягом двох президентських термінів путіна  – до 2008 року. Це найдовший строк серед всіх керівників ФСБ з часів Юрія Андропова. 2008 року Патрушев був призначений секретарем ради безпеки рф.

Сімейне життя

З дружиною Оленою Ігнащенковою Патрушев познайомився ще в молодості. Вона працювала лікарем ультразвукової діагностики. На початку 90-х Олена разом із Борисом Гризловим та іншими друзями чоловіка стала засновником ТОВ Борг, яке спеціалізувалося на експорті металобрухту.

У Патрушева двоє синів: Дмитро та Андрій. Старший Дмитро з 2018 року очолює Міністерство сільського господарства рф, а перед тим був віцепрезидентом ВТБ-банку. Відомо, що у нього шестеро спадкоємців та аж двоє дружин.

У 2021 році журналісти видання "Собеседник" знайшли у Дмитра Патрушева величезний маєток з територією за розмірами як Червона площа. Одна із ділянок садиби належить колишній дружині Патрушева-молодшого – Єлизаветі Патрушевій, квартиру якої Дмитро вказує у своїй декларації як власність доньки. Також журналісти з’ясували, що Єлизавета стала співвласником заміської садиби разом із Патрушевим вже після розлучення.

Частина заміського маєтку старшого сина Патрушева оформлена на Марину Артем’єву, яка наприкінці 2010 року народила хлопчика з прізвищем Патрушев. Жінка в одному з нечисленних інтерв’ю розповідала про батька своїх дітей як про чоловіка. Хоча за даними декларації Патрушева, він не одружений, але саме з Артем’євою спільно володіє заміською нерухомістю.

Молодший син секретаря ради безпеки рф Андрій пішов стопами батька – закінчив академію ФСБ і три роки працював в органах. А через три роки отримав призначення на посаду радника голови Роснафти. Історіями про «двох дружин» Андрій похизуватися не може натомість, як і старший брат, має орден Пошани від путіна.

Причетність до вбивства Литвиненка і не тільки

У 2016 році після тривалого судового розслідування вбивства колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка, Високим судом Лондона був оприлюднений висновок, в якому вказується на те, що вбивство було, імовірно, затверджене Патрушевим і Путіним.

Російський політолог Андрій Піонтковський вважає очевидною також причетність Патрушева й до вибухів житлових будинків у Росії у вересні 1999 року як інструменту приходу путіна до влади в Росії.

Хоча насправді, окрім цього, у послужному списку Патрушева ще чимало темних плям. Ось невеликий список того, що сталося в росії в той час, коли він був директором ФСБ з 1999 по 2008 рік:

• 2002 рік. Відвертий провал операції зі звільнення заручників на мюзиклі Норд-Ост, попри який Патрушев зберіг свою посаду директора ФСБ;
• 2004 рік. Вибухи в московському метро між станціями «Автозаводська» та «Павелецька»;
• 2004 рік. Вибух біля станції метро «Ризька»;
• 2004 рік. Подвійний теракт, коли одночасно підірвали два літаки, що вилетіли з Москви: один із них прямував до Волгограда, а інший – до Сочі;
• 2004 рік. Трагедія у Беслані;
• 2006 рік. Теракт на Черкізовському ринку в Москві;
• 2016 рік. Невдала спроба вбити президента Чорногорії Міло Джукановича (Патрушев керував операцією вже в ролі секретаря ради безпеки рф).

У 2018-му Патрушев фігурував у ЗМІ в матеріалах про контрабанду кокаїну з посольства Росії в Аргентині. Того ж року він потрапив у санкційний список США разом із ще 16 наближеними до Путіна чиновниками. У лютому 2022-го, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, США запровадили нові санкції проти Патрушева та його синів.

Які у Патрушева шанси замінити путіна

Загалом-то, Патрушеву не звикати до статусу ймовірного «спадкоємця престолу». У 2008 році він вже називався політичними коментаторами одним з можливих наступників путіна на посаду президента рф.

«Наскільки я пам’ятаю, у нульових роках, коли путін завершував свій другий термін, теж говорилося про те, що Патрушев стане президентом. Але зрештою путін зробив тоді вибір на користь кандидатури Дмитрія Медведєва як на абсолютно безвольну істоту, що легко поверне свою посаду путіну», – згадує російський опозиційний журналіст Ілля Давлятчин в ефірі Радіо Свобода.  

На його думку, путін при всій повазі до свого давнього друга не дуже йому довіряє. Саме тому Патрушев не став президентом в 2008-му і навряд чи стане тепер. Хоча Патрушев буквально вкладає в голову та вуста путіна нісенітниці і про біолабораторії в Україні, і про змову Заходу проти росії, і шлюби з тваринами у західних країнах, це не привід вважати його наступником.   

А російський соціолог Ігор Ейдман вважає, що головного російського силовика кидають на амбразуру, аби відвести загрозу від його шефа. Західні лідери зрозуміли, що путінський режим – найбільша глобальна загроза людству.

«Усунути цю загрозу можна тільки силою, причому чим швидше тим краще. Думаю, зараз готуються серйозні дії в цьому напрямку, які включають не лише постачання важкого озброєння Україні», – говорить експерт.

Усвідомлюючи цю загрозу, російська влада, за словами Ейдмана, після кампанії-вкидання «путін смертельно хворий» розпочала іншу кампанію – «путіна змінить Патрушев». Завдання те саме – навіяти Заходу, що проти путіна немає потреби робити радикальні дії, адже він незабаром сам помре. До того ж його місце займе Патрушев, а він нічим не кращий.

«Приблизно так, як Ротенберг прийняв невдячну функцію господаря путінського палацу, Патрушеву у новій інформаційній спецоперації відведено роль головного лиходія, «майбутнього господаря Кремля». Насправді, завдання Патрушева – зображати хибну мету у тому, щоб переключити на себе призначені путіну загрози», – резюмує Ейдман.

Втім, є ще одна точка зору. Багато хто зі спостерігачів вважає, що Патрушеву не світить президентство через його вік. Минулого літа йому виповнився 71 рік і, подейкують, що стан здоров’я друга путіна не набагато кращий, ніж самого кремлівського диктатора. Тож, швидше за все, якщо навіть Патрушев і стане «спадкоємцем престолу», то лише на короткий час – у якості перехідної фігури.

Ще один варіант – Патрушева таки «виведуть на заміну», але це буде не Ніколай, а Дмітрій, 44-річний син секретаря радбезу. Той самий, який очолює міністерство сільського господарства рф. Він вже давно фігурує в шорт-листі номінантів на звання путінського наступника. Днями газета Washington Post знову назвала Дмітрія Патрушева одним з тих, кому нинішній президент рф може поступитися кріслом.

«Він може стати прем’єр-міністром в один день, а наступного дня стане президентом», – пише видання із посиланням на джерело, близьке до батька глави російського мінсільгоспу. Перевагами Патрушева-молодшого співрозмовник авторів матеріалу називає те, що він «говорить декількома мовами», «молодий» і «не брав участі у війні».

Інша справа, що у путіна теж є діти. І не так давно він призначив свою 35-річну доньку Катерину Тихонову співголовою координаційної ради з імпортозаміщення при російському союзі промисловців та підприємців. Це, звісно, не міністерська посада. Але хто сказав, що продовження не буде?     

Раніше Інформатор писав про те, як арешт пропагандистів Пригожина в росії може вплинути на ситуацію на фронті в Україні. Також ми повідомляли, на що міняють життя росіян, щоб кинути їх на війну проти України. 

Ольга Чорна