Чорнобильська зона: куди Україна спрямує мільйонні вливання від країн-донорів

Україна отримала від донорів перші 15 млн євро на відновлення Чорнобильської зони. Загалом передбачається надходження від міжнародних партнерів 225 млн євро. Куди саме будуть спрямовані кошти, призначені для відновлення ЧАЕС і зони відчуження?

Зону відчуження планують відновити за один-два роки

Серед основних донорів на відновлення Чорнобильської зони - Єврокомісія, ЄБРР, міністерство енергетики США, Норвегія, Британія, Німеччина. На сьогодні від них Україна отримала 15 млн євро.

"План відновлення зони розрахований на 225 млн євро, хоча збитки від окупації становлять близько 100 млн євро. Йдеться про те, щоб не тільки відновити нормальне функціонування, а й покращити роботу ЧАЕС і створити на території зони відчуження науковий хаб", - повідомив голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Євген Крамаренко.

Згідно з планом, передбачається розмінування всієї території, відновлення комп‘ютерної та офісної техніки, інфраструктури та обладнання для поводження з радіоактивними матеріалами.

У межах виконання плану вже вдалася відновити радіаційний контроль на контрольно-пропускних пунктах, ліцензійну діяльність підприємств щодо поводження з радіоактивними відходами, частково відновити комп’ютерну техніку, отримати протипожежну техніку, яка частково замінить вкрадену.

"Ми маємо всі шанси зробити її (Чорнобильську зону – ред.) центром вивчення мирного атому, прийняття рішень і впровадження нових практик. Мова йде не просто про оновлення лабораторії, а про створення нової наукової платформи із сучасним обладнанням та фахівцями світового рівня. Сьогодні є всі інструменти для того, щоб це зробити", - вважає міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

У квітні представники Держагентства планують провести зустріч з донорами в Осло, де обговорять розширення підтримки та співпраці.

Також Україна сподівається отримати від Франції один мільйон євро для обстеження нестабільних конструкцій “Укриття”, ізоляційної споруди над 4 енергоблоком ЧАЕС. Через війну Україна не може самостійно вирішити деякі нагальні проблеми.

Зона відчуження — унікальна територія для досліджень в галузі космічної біології

Важлива наукова ідея, реалізація якої дала б змогу використати потенціал Чорнобильської зони — дослідження в галузі космічної біології. Так вважає радіобіологиня, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Олена Паренюк.

"До війни ми з колегами з Японського агентства з атомної енергії (JAEA) досліджували явище біокорозії в Чорнобилі та на Фукусімі. Мікроорганізми живуть усюди. У сховищах відпрацьованого ядерного палива і саркофазі зокрема. Ба більше, умови, які для нас є непридатними, для цих організмів є нормою. Кожне сховище ВЯП містить свій унікальний «microbial footprint» — популяцію мікроорганізмів, які живуть, харчуються та розмножуються саме в цьому радіоактивному середовищі. Фізичним наслідком їх метаболізму є біокорозія", - розповіла експерт.

Важлива наукова ідея, реалізація якої дала б змогу використати потенціал Чорнобильської зони — дослідження в галузі космічної біології.

"Одна з основних причин, чому ми досі не відвідали Марс, — відсутність захисту від космічної радіації. Довгострокове нейтронне опромінення для людини дуже небезпечне. Тут, на Землі, нас захищає озоновий шар. А в космосі та безпосередньо на Марсі ми залишаємося беззахисними. Наразі у світі є багато приватних підприємців, які займаються розробкою ефективного захисного матеріалу. Серед них і американський вчений Лембіт Шивер (Lembit Sihver), професор Технічного університету Чалмерс (Швеція). Зараз ми з ним обговорюємо можливий спільний проєкт зі створення на території ЧАЕС космічної лабораторії", - повідомила Паренюк.

ЧАЕС — чи не єдине місце на Землі, де фіксується нейтронне випромінювання, і при цьому не потрібно включати прискорювач часток. До того ж це випромінювання низької щільності та інтенсивності, що є ідеальними умовами для тестування біологічних зразків.

"Космічні дослідження в зоні відчуження — це те майбутнє, на яке заслуговує ця територія. Більшою мірою занедбана й покинута. Звісно, подібні програми неможливі без потужної підтримки з боку держави. Зокрема, через інтеграцію проєкту в Національну космічну програму України", - вважає експертка.

Які наслідки окупації зони відчуження

Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році промисловий майданчик Чорнобильської АЕС вже в перший день агресії , 24 лютого, було окуповано російськими військами. В подальшому він використовувався окупаційною армією Росії в якості військової бази, на якій було розміщено військовослужбовців та військову техніку.

До основних наслідків окупації можна віднести:

• Руйнування шляхів доправлення персоналу на майданчик ЧАЕС (раніше подорож з міста-супутника Славутича займала 45 хвилин електричкою, зараз же персонал їде на ЧАЕС на автобусах впродовж 6-10 годин).
• Розграбування військами Росії обладнання, офісних та складських приміщень.
• Пошкодження системи фізичного захисту периметра, що охороняється.
• Не дотримання окупантами правил радіаційного захисту і санітарно-перепускного режиму, що призвело погіршення радіаційної обстановки на майданчику.
• Тимчасова зупиненка усіх робіт (поточних та запланованих) на ЧАЕС, зокрема перевезення відпрацьованого ядерного палива зі старого сховища відпрацьованого ядерного палива у нове.

Крім того, військовополоненими опинилася 169 солдат Національної Гвардії України Національної Гвардії України, а також збройного штурму зазнало місто-супутник ЧАЕС Славутич, в результаті чого четверо місцевих жителів загинуло, а ще чотирьох було взято у полон.

Раніше ми писали, що агенство ООН з атомної енергетики (МАГАТЕ) має намір розмістити своїх інспекторів на всіх українських атомних станціях.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.