Чому через чорну кішку мудро плювати через ліве плече – доведено наукою
Нове дослідження показало, що забобонна поведінка може принести психологічну користь
Тейлор Свіфт малює на руці цифру 13 на щастя перед виступом, а Ріанна не допускає нічого жовтого у своїй гримерці. Можливо, ви теж забобонні: схрещуєте пальці, коли бачите чорного кота чи стукаєте по дереву. Психологи кажуть, така поведінка властива дуже багатьом людям. Більше того, на їхню думку, вона може мати реальну користь, незалежно від того, чи віримо ми в ці ритуали насправді, пише LiveScience.
Психологія забобонів: звідки ті беруться
Починаючи з чотирьох місяців, немовлята вчаться, що їхні дії приносять результати: стукання ніжками качає ліжечко, а коливання брязкальця видає цікавий звук. У міру дорослішання ми розвиваємо більш складне розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Ця чутливість до причин і наслідків закладає основу для важливих етапів розвитку, таких як творча гра, планування дій, передбачення намірів інших,регулювання емоцій тощо.
Вміння бачити зв’язки між причинами та наслідками є визначальною людською рисою. Ми дізнаємось про причини та наслідки з досвіду. Тому ми повторюємо поведінку, яка призводить до позитивних результатів. Тобто, якщо ми одягаємо свої щасливі шкарпетки, і наша улюблена спортивна команда виграє, це, ймовірно, просто збіг обставин. Але якщо це станеться кілька разів, в нас може виникнути забобон.
Як це працює в мозку людини
Дослідники залучили 371 студента, учасники грали в гру, в якій перемога або програш відбувалися або після їхньої власної дії, або незалежно від їх дії. Важливо те, що учасникам не було надано жодної інформації заздалегідь про тип результату. При цьому вони мусили визначити, чи їхні дії спричинили той чи інший результат. Більшість з них упереджено приписували перемогу – собі. Цей психологічний механізм і демонструє, звідки беруться забобони, які ми називаємо "на щастя" чи "на удачу".
Забобони = мінус тривожність
На перший погляд це може не мати сенсу – навіщо витрачати енергію на те, що, як ми знаємо, не впливає на результати. Проте іншими словами, це має наступний психологічний механізм: краще перестрахуватися, ніж шкодувати.
Дослідження показують, що забобонна поведінка здатна покращити продуктивність у різних завданнях і послабити тривогу, даючи нам відчуття контролю. Схильність приписувати позитивні результати нашим діям може підвищити самооцінку та психологічне благополуччя. Тож, можливо, нам усім корисно дозволити собі трохи забобонів. Постукайте об дерево :)
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
