Чоловік перебуває на військовій службі, тому просив суд розглядати справу за його відсутності
Чоловік вирішив зареєструвати у своєму житлі матір. Для цього він звернувся до ЦНАПу, але йому відмовили. Про це йдеться у рішенні Чорноморського міського суду Одеської області, опублікованому 26 серпня 2025 року.
Жінка постійно та безперервно проживає у квартирі з моменту її отримання за ордером з жовтня 1970 року до теперішнього часу. 22 лютого 2021 року тимчасово зареєструвалась в гуртожитку на підставі договору оренди від 22 лютого 2021 року, укладеним строком на один рік. Наймачем вказаної квартири був її чоловік, який помер. У квартирі залишився зареєстрованим її син та його донька, яким вказана квартира була передана безоплатно у власність розпорядженням органу приватизації від 12 березня 2024 року. У 2025 році у неї виникла потреба в реєстрації за адресою зазначеної квартири. Її син, як співвласник квартири та законний представник малолітньої доньки - співвласниці квартири, не заперечував проти такої реєстрації, однак колишня дружина сина, як законний представник малолітньої, відмовила у надані письмової згоди на реєстрацію громадянки в зазначеній квартирі. Він перебуває на військовій службі за мобілізацією (довідка від 3 березня 2025 року подав до суду заяву від 20 березня 2025 року, в якій погодився з позовними вимогами його матері про визнання за нею права користування квартирою, підтвердив викладені в позові обставини, зазначив, що право користування матері житловою площею вказаної квартири ним ніколи не заперечувалось. 10 лютого 2025 року він, як співвласник квартири та законний представник малолітньої доньки - співвласниці квартири, подав письмову заяву/згоду до Чорноморського ЦНАП на реєстрацію матері, однак у здійснені такої реєстрації було відмовлено у зв'язку з відсутністю письмової згоди жінки, як матері малолітньої співвласниці квартири. Справу просив розглядати за його відсутності у зв'язку з перебуванням на військовій службі в ЗСУ.
Суд задовольнив позов. За жінкою визнали право користування квартирою, яка належить на праві спільної часткової власності її сину та його колишній дружині.
"Зважаючи на те, що позивачка вселилась у квартиру на підставі ордера про право на вселення у квартиру від 28.10.1970 року та з того часу постійно і безперервно проживає в указаній квартирі, то вона є такою, що має право на користування вказаним житлом. Таке право не припинилось з приватизацією квартири на ім'я її сина та його доньки, а змінились лише правові підстави такого права користування. Однак право користування житлом в такому його аспекті як право реєстрації за адресою цього житла без письмової згоди його власників не визнається законним представником малолітньої - її матір'ю, яка відмовилась у надані письмової згоди на реєстрацію позивачки за адресою спірної квартири. Тому порушене право підлягає захисту судом", - наголосив суд.