Народні депутати заявили, що вибори у Верховну Раду можуть відбутися лише через півроку після війни
Проведення вибори в Україні можливо не раніше як через шість місяців після завершення війни. Відповідну «дорожню карту» підписали представники парламентських партій під час дев'ятої зустрічі у форматі «Діалог Жана Мане» на Закарпатті. Інформатор поцікавився у політтехнолога, фахівця із виборчих і політичних технологій, засновника агенції GAIDAYCOM Сергія Гайдая, що насправді означає таке рішення, чи має юридичну силу, о дає українцям, та які несе ризики.
«Чому зараз виникло це рішення? Коли ти депутат і розумієш проблему, чи будеш ти у майбутньому парламенті – особливо це стосується старих партій – дуже зручно просто відмінити вибори. Особливо, коли є такий залізний привід як війна. І при цьому розумієш, що на Банковій – теж такий варіант. Тут усе зрозуміло: навіщо мене обирати, якщо я можу продовжити свій термін», - розповів Сергій Гайдай.
На думку експерта, є важлива проблема. Заявляти про вибори через півроку після закінчення війни – це означає ніколи. А якщо вона триватиме 15 років? Тому це така жорстка маніпуляція – дуже для них вигідна. І якби у парламенті були партії, які б не втрачали на наступних виборах свої відсотки та міста – вони б виступали за вибори.
«Давайте подумаємо, чи є впевненість у партії Порошенка, що отримають більше місць у парламенті, ніж мають зараз? Немає. Чи є така впевненість у партії Юлії Тимошенко? Також немає. У депутатів ОПЗЖ взагалі є розуміння, що депутатами вони більше не будуть. «Слуги народу» точно втратять монобільшість. Тому зараз там відтермінування всім вигідно. Причому, ігноруючи той факт, що сьогодні у нас немає діючої ради – як самостійного законодавчого органу, який має найбільшу владу в Україні», - зауважив політтехнолог.
Сергій Гайдай підкреслив, що сьогодні найбільша влада в країні – в Офісі Президента, а не в раді – хоча по Конституції саме там вона потрібна бути. Бо завжди при розвинутих демократіях законодавча влада, як влада народу, його представників, як представницька демократія має більше повноважень, ніж будь-яка виконавча влада – якими є і Офіс Президента, і Уряд.
Але, на думку Гайдая, в нашій країні ці люди не мають такої влади, ефективно наша рада не працює – про це свідчать навіть останні соцопитування. Довіра до ради занадто низька, щоб вони таку владу мали. Тому для них дуже вигідна така ситуація: а чого б нам не залишитися. Принцип такий: якби вибори відбувалися в означений законом термін, восени, більшість депутуатів, які сидять в раді вже туди в не пройшли. Бо для них велика кількість питань. Та й навіщо нам така рада, яка не працює? Тому тут немає ніяких таємниць.
«І вони це вже демонструють, пропонуючи: а, може, ви все ж таки проведете вибори. Ні, не хотять. Є важливий елемент: країни, яка навіть під час війни проводить вибори, - це стовідсотково демократична, а не тоталітарна країна, де влада не використовує війну для маніпуляцій та узурпації влади. Тому це теж нам великий мінус у міжнародних стосунках», - вважає експерт.
Він акцентує, що у парламентських партій сьогодні немає ніякої влади та реальних діл. Це не самостійні органи – вся влада на Банковій. Але їм це зручно: чому б не отримувати зарплатню в конвертах, як вони отримують. Чому б не вирішувати свої дрібні комерційні питання, які завжди вирішуються в раді – по розподілу бюджету чи будь-які інші.
«І тут ї загальна проблема, навіть не пов’язана з війною. Нажаль, в Україні Верховна Рада так і не стала інституцією демократії. Це така біржа інтересів. Основні інтереси розпилюються в Офісі Президента, раніше – в Адміністрації Президента – і так було завжди. Бо Президент, маючи інструмент у вигляді силових органів, дозволяв собі контролювати найпотужніші бюджетні потоки. Це енергетика, металургія, газ, нафта тощо. А всі інші, такі, як бурштин, вирішували в раді», - додав Гайдай.
Причому у цій «біржі» транзакціями були законопроєкти, які за свою каденцію рада завжди народжувала декілька тисяч. Не може бути для нормальної країни тисячі законопроєктів. Лише уявіть: чи зможете ви жити із тисячею правок до законів? Ні – це лише транзакції, які узаконювали ті чи інші інтереси тих чи інших груп, які у нас називалися партіями. А валютою є голоси: ви сьогодні голосуєте за нас, а завтра – ми за вас. А якщо голосів не вистачає давайте їх купимо.
«І війна у цьому нічого не змінила. Просто Офіс Президента перебрав на себе основну масу повноважень. Нічого не залишивши в раді. Але їм там зручно знаходитися: це бізнес для 450. Саме стільки ми утримуємо людей, які вирішують там свої особисті питання. І ці питання не мають ніякого відношення до реального життя чи війни. Тому вони і думають: якщо є така можливість – чому б не продовжити для себе ситне життя», - розповів політтехнолог.
"Дивіться, чим вони займалися – наприклад, продовжили термін своє каденції з чотирьох до п’яти років. А треба – зменшувати. Вважаю, що сьогодні вже через два року можна все зрозуміти про депутата. І саме через два роки можна його міняти не більше. Бо за такий час, якщо він не проходить екзамен виборами, він втрачає свою легітимність. Як у вислові: «цей зіпсувався – несіть нового». Приймаючи рішення по бюджету, вони збільшили утримання державного апарату, держслужбовців і таке інше під час війни в два рази. Ось навіщо вони там потрібні – щоб забезпечити самих себе", - зазначив Сергій Гайдай.
Ігор ТЕМІН
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.