Цар, кажуть, несправжній: за суперечками навколо нелегітимності Зеленського після 20 травня криється російське ІПСО
Країна-агресор намагається розхитати політичну ситуацію в Україні: чи буде політична криза через відміну виборів, коли очікувати на заяву Конституційного суду, яких наслідків очікувати
В інформаційному просторі України активно педалюють тему про нелегітимність Зеленського після 20 травня. Цією темою вже починають активно маніпулювати навіть у колі, наближеному до Президента України. Західна преса також рясніє неоднозначними заголовками, заявляючи про те, що насправді це "росія планує масовану ІПСО проти Зеленського". "Інформатор Україна" звернувся за роз’ясненням до експертів з питанням про те, чи правда, що росія розхитує суспільство тезой про нелегітимного президента і які ускладнення це може викликати.
Переважна більшість політологів, опитаних нами, вважать дискусію про "легітимність/нелегітимність" маячнею. Деякі наші спікери радять звернутися до Контитуційного суду, щоб зняти всі питання щодо легітимності влади. Як відомо, ОП готував заяву в КСУ щодо легітимності Зеленського наприкінці лютого 2024 року, але відповідь наразі не оприлюднено.
Експерти також вважають, що становище Президента може стати небезпечним, якщо не робити ніяких кроків, задля боротьби з проросійськими закидами. Мовляв, якщо не буде чіткої заяви Офісу Президента з посиланням на Конституцію, ситуація може надалі мати неприємні наслідки. Ось деяки оцінки, що нам вдалося зібрати.
Влада сама викликала сумніви у легітимності
Експерти одностайні в погляді на те, що українська влада, зокрема, сама могла спричинити непотрібні дискусії навколо теми "легітимності-нелегітимності" заявами про можливість виборів під час війни.
Зокрема, на думку екс-заступника голови ЦВК Андрія Магери, владі для початку потрібно було визначитися у своєму ставленні до положень Конституції і до можливості-неможливості проведення виборів. Магера наводить приклад, що наприкінці минулого року голова ВР і перший заступник голови ВР мали діаметрально протилежну позицію щодо проведення виборів в Україні під час воєнного стану (зокрема, Стефанчук розглядав імовірність проведення виборів під час війни, Корнієнко пояснював, чому вибори під час війни неможливі і навіть пропонував змінити форму правління країною на президентську республіку – ред).
Політолог Олексій Кошель при цьому зауважує, що позиція фахівців з Конституційного права, позиція провідних експертів з питань конституційного права є одностайною – "Президент залишається легітимним, жодних дискусій бути не повинно". Тобто, на його погляд, навіть попри те, що в заявах окремих представників влади логіки може й не бути, проте є логіка в Конституції.
"Але українська влада зробила все можливе, щоб посіяти сумнів у цих питаннях і тому заяви щодо можливої "нелегітимності" я б їх розглядав як наслідки дій влади у цьому питанні. Нагадаю, що жовтень-листопад минулого року у нас пройшов під гаслом "можливого проведення президентських виборів чи парламентських виборів, чи одночасного їх проведення. Влада жодним чином не згадувала про Конституцію, а згадувала виключно про Закон "Про правовий режим надзвичайного воєнного стану". І тому, власне, тема цієї дискусії і політичних спекуляцій навколо легітимності має в тому числі і природу спекуляції самої влади і провладної політичної сили навколо теми можливого проведення виборів в умовах війни", - сказав Кошель.
Коли опозиція заговорила про узурпацію влади, вона дуже допомогла російській пропаганді
На думку керівника Центру громадської аналітики "Вежа", голови благодійного фонду "Нова дорога" Валерія Клочка, історію з "нелегітимністю Зеленського" запустила опозиція, яка наразі виконує "примітивну роль корисних ідіотів". За твердженням Клочка, історія з "нелегітимністю" бере початок ще до нового року. До того ж цю історію придумали в Україні, вже потім росія взяла її на озброєння.
"Принаймні, перші такі повідомлення були в мережі дуже грамотно прописаними з юридичної точки зору колишніми українськими депутатами, юристами, блогерами. Тобто там виписано було навіть такими тезами, що "можна ставити під сумнів" владу Зеленського або використовувалися навіть тези про "узурпацію влади Зеленським" після закінчення термінів його повноважень", - згадує Клочок.
Розкручування теми з "нелегітимністю", на його думку, показує як насправді працює пропагандистська машина рф. Бо сама вона, як відомо, нічого не придумує.
"Ця тема була помічена на росії і взята на озброєння. Тобто вони не те, щоб щось вкидають, вони беруть якийсь конфлікт в Україні, який є небезпідставний. І його починають підігрівати дуже активно. Запускають інформацію в мережу тік-ток, потужно працюють боти, пропаганда працює на протистояння", - пояснює експерт.
Думки експертів та політиків є суб’єктивними, крапку міг би поставити Конституційний суд
При цьому Андрій Магера вважає, що розбіжності думок щодо відповідності Конституції чи невідповідності рішення не проводити вибори президента та парламента, майже немінучи. Коментарі щодо цього надають дуже різні люди, вони мають дуже різні думки. Тому крапку міг би поставити Конституційний суд, як фаховий орган саме з питань, пов’язаних з Основним Законом.
"І тоді це буде не позиція мене, вас чи когось іншого, це має бути позиція Конституційного суду України. В першу чергу, на неї будуть орієнтуватися. Сам Конституційний суд самостійно подібні питання розглядати не може. Більше того, це буде перевищенням його повноважень. Має бути належний суб’єкт звернення – президент, 45 нардепів, Кабмін, Верховний Суд або Уповноважений Верховної Ради с прав людини" - підсумовує Магера.
Політолог Олексій Кошель впевнений, що звернення до Конституційного суду дійсно змогло би зменшити відсоток недовіри до цієї теми і надати владі правові засади щодо чіткої публічної позиції. З кожним днем, допоки є невизначеність і очікування відповідей від влади і КС, на жаль, накопичується все більше проблем, запевняють політологи.
Чи передав Зеленський текст звернення до КС?
Станом на кінець лютого 2024 року повідомлялося про те, що Офіс Президента України підготував текст звернення до Конституційного суду України щодо легітимності перебування Володимира Зеленського на посаді глави держави після закінчення його повноважень 20 травня. Про це писав ряд ЗМІ з посиланням на джерела в адміністрації Зеленського.
Зазначалося, що влада хотіла поставити суддям кілька запитань. Зокрема, незважаючи на те, що згідно з Конституцією голосування не може бути організовано під час воєнного стану, відомство планувало з'ясувати, чи Основний Закон допускає проведення президентських виборів у цих умовах.
Друге питання стосувалося легітимності повноважень президента після його п'ятирічного терміну. За планом керівництва президентського офісу депутати від пропрезидентської партії "Слуга народу" подадуть апеляцію до Конституційного суду. Але звернення поки що не передано парламентарям.
При цьому нардеп від Слуги народу Федір Веніславський зробив заяву, що його фракція не подаватиме таке ж звернення до КС. Тому що сумнівів у легітимності Президента після завершення п'ятирічного терміну немає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
