Це вже тестується: В Слузі народа допустили перетворення України в президентську республіку
Заява першого віцеспікера Ради Олександра Корнієнка викликала резонанс в медіа та соцмережах
В Україні планують відмовитися від парламентсько-президентської моделі та перейти на повністю президентську, заявив ексголова "Слуги народу", а нині перший віцеспікер Ради Олександр Корнієнко. Це повинна бути сильна і пряма вертикаль влади. Зараз ця модель тестується.
Слова політика під час виступу на форумі "Диригенти змін" цитує депутатка Київради Вікторія Пташник. Втім, Корнієнко вже поспішив заявити, що його просто не так зрозуміли.
Так, за її словами, дана фраза викликала нерозуміння в зали. Сама ж політикиня стверджує, що наразі подібне взагалі неможливо через війну.
“Ми зараз тестуємо модель переходу від парламентсько-президентської держави до президентської, з сильним президентом”, - цитує у своєму дописі Пташник слова Олександра Корнієнка.
Пізніше сам віцеспікер підтвердив свої слова. На особистій сторінці у Facebook, під постом про його власні враження від форуму "Диригенти змін" Корнієнко заявив, що від сказаного не відмовляється. Однак попросив показати, де саме він казав, що хоче надати якихось додаткових повноважень президентові понад тих, що він їх уже має.
За словами Корнієнка, він мав на увазі те, що під час воєнного стану голова держави й так наділений більшими повноваженнями, аніж за умов мирного часу. Однак в майбутньому чинна влада хоче впровадити в Україні саме президентську модель політичного режиму. А тестування цього відбувається прямо зараз через ті умови, в яких опинилася країна.
Таким чином політик відповів користувачам, які вже почали писати в коментарях, що нам завуальовано пропонують диктатуру. Віцеспікер же дав зрозуміти, що нічого такого на увазі не мав. Однак багато хто в соцмережах досі пише коментарі, де каже, що насправді в правлячій партії нібито вирішили узурпувати всю владу.
Президентська республіка - що це взагалі таке?
Для того, аби зрозуміти контекст та суть питання, треба провести короткий лікнеп з азів політології. Україна за своєю формою правління є унітарною республікою - хоча в її склад і записана якимось чином автономія Криму, що є досить дивною правовою колізією.
Однак прийнято вважати, що наразі ми маємо парламентсько-президентську форму правління. Фактично до війни це було хоча й з нятяжкою, але так. Однак зараз через воєнний стан ми й справді маємо чисто президентську форму влади, в якій парламент виконує виключно технічну роль.
Втім, проблема в тому, що в основному законі нашої країни взагалі немає ні слова про будь-яку подібну модель. І ніколи не було - навіть під час внесення змін до Конституції. За буквою закону, ми є просто унітарною республікою без будь-яких додаткових дописів.
В чому ж тоді справа? Власне, в тому, що коли змінювали Конституцію під ту чи іншу форму політичного режиму - змінювали не формулювання державного устрою, а конкретні закони, які надають президентові або парламенту більшу чи меншу роль і об'єм повноважень відповідно. Саме тому в політичній науці України прийнято вважати нашу країну саме парламентсько-президентською республікою, хоча в західній політології такого терміну взагалі немає, там подібні форми називають "напівпрезидентськими".
Різниця, як очевидно з дефініцій, полягає у кількості повноважень та прав тої чи іншої гілки влади. При президентській республіці саме виконавча влада в лиці голови держави має більше повноважень, а парламент є слабшим. Президент же йому не підзвітний. В ішному випадку все навпаки: керує країною перш за все парламент як законодавчий орган та уряд, а президент підзвітний їм та має менше влади.
Що краще для України - складне питання. Це залежить від політичних поглядів та вподобань кожної конкретної людини. Схильні до демократично-ліберальних течій громадяни оберуть парламентську форму - і це буде правильно в контексті нашої європейської інтеграції. Ті ж, хто воліють до більш авторитарних форм, вискажуться за президентську. Однак найкраще відповісти можна так: Україні потрібна конкретна і чітка, а не змішана модель розподілення влади.
Адже практика демонструє, що всі часи незалежності в президента та парламента постійно були між собою різного роду політичні конфлікти. Можливо, саме після війни буде нарешті прийнято остаточну форму нашого устрою державної влади, яка покладе кінець звичній політичній "чехарді". Однак до цього ще далеко.
До того ж у висловах Корнієнка є важлива фактологічна помилка. Тестувати бодай щось ми зараз можемо лише неформально та нелегально з правової точки зору. Адже для переназвання форми державного устрою України слід вносити зміни до Конституції та конкретно прописувати визначену модель. А цього не можна робити під час воєнного стану. Тож заяви нардепа є або "зондуванням" реакції суспільства на предмет сприйняття авторитарних тенденцій, або ж і справді банальною помилкою та/або неточністю вислову, який було неправильно взято з контексту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
