Республіканець Ліндсі Грем заявив у Києві, що законопроєкт Грема-Блюменталя погоджено з адміністрацією та він стане законом
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем приїхав до Києва, де оголосив, що двопартійний законопроєкт про жорсткі санкції проти Росії нарешті погоджений з адміністрацією Трампа і незабаром стане законом. Санкційний тиск США на Росію посилюється на тлі активних переговорів щодо завершення війни. Окрім санкцій, сенатор закликав США якнайшвидше налагодити партнерство з Україною у виробництві дронів.
Сенатор Грем заявив буквально наступне:
"Я радий оголосити, що приблизно 30 хвилин тому ми досягли згоди з Білим домом щодо фінальної версії законопроєкту Грема-Блюменталя про санкції щодо Росії. Це означає, що він стане законом."
За словами Грема, документ має надати президенту Дональду Трампу додаткові інструменти для якнайшвидшого завершення війни в Україні. Законопроєкт, співавторами якого стали республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь, представили ще у 2025 році, і він швидко отримав підтримку близько 85 сенаторів. Документ дозволяє президенту США запроваджувати вторинні санкції та мита до 500% проти країн, які купують російську нафту, газ або уран.
Відповідаючи на запитання кореспондента, Грем також розповів, що відвідав підземний завод з виробництва українських безпілотників.
"Він виробляє безпілотні потужності та технології, набагато передовіші, ніж у будь-кого на планеті, і тому, що потреба - мати всього винахідництва."
Сенатор додав, що чим швидше США стануть партнерами з Україною, тим краще буде для обох країн. За даними CBS News, один лише великий український виробник планує випустити понад 3 мільйони FPV-дронів у 2026 році. Тоді як уся американська промисловість у 2025-му виробила близько 300 тисяч. Розрив у масштабах і швидкості адаптації є принциповим.
Паралельно у Сенаті з квітня 2025 року залишалася заблокованою ініціатива Грема та Блюменталя. Їхній двопартійний документ пропонував запровадження санкцій проти Росії та високих мит для країн, які купують російську нафту. Прогресу довго не було через суперечки щодо формулювань, однак держсекретар Марко Рубіо на слуханнях 3 травня заявив, що підтримує інструменти цієї ініціативи.
Останніми тижнями Білий дім та офіційні особи адміністрації зв'язалися з офісом Грема і закликали пом'якшити документ. Пропонувалося внести винятки, які б дозволили Трампу обирати, хто підпадає під санкції. Крім того, Грему запропонували замінити слово "повинен" на "може", усунувши обов'язковий характер розпоряджень. Тепер, за словами Грема, сторони досягли компромісу і документ рушить уперед.
Прихильники ініціативи Грема-Блюменталя вважають, що лише жорсткий економічний і військовий тиск може змусити Росію серйозно поставитися до мирних переговорів. Документ має дати президентові Трампу можливість карати країни, які купують дешеву російську нафту. Саме ця нафта підживлює воєнну машину Путіна.
Ідею співпраці у сфері безпілотників Київ вперше запропонував Білому дому ще у серпні 2025 року. Поштовхом стала операція "Павутина", під час якої дрони, запущені з території Росії, уразили десятки російських літаків. Один український виробник планує випустити понад 3 мільйони недорогих FPV-дронів у 2026 році, і міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив відкритість України до дронової угоди.
Президент Зеленський повідомив, що Київ вже надає Вашингтону зразки своїх безпілотників для випробувань. Це стало відомо за підсумками зустрічі Зеленського і Трампа 8 липня на саміті НАТО. Паралельно Україна уклала нові угоди у форматі Drone Deal з Естонією, Нідерландами й Данією, що передбачають розширення оборонної співпраці та обмін технологіями.