Банки блокують картки українців: червоні прапорці для фінмоніторингу
Банківська система аналізує не лише суми, а й поведінкові патерни клієнта
Українці масово скаржаться на раптове обмеження доступу до банківських рахунків. Ситуація, коли клієнт дізнається про блокування вже в магазині біля каси, стала типовою. Причина — агресивна робота відділів фінансового моніторингу, які діють на випередження, захищаючи банківську систему від сумнівних потоків капіталу. За словами юриста Дмитра Головко, банківські алгоритми працюють в односторонньому порядку. Це означає, що клієнта не попереджають про перевірку — його просто ставлять перед фактом обмеження послуг.
Червоні прапорці для банку: які транзакції запускають перевірку
Банківська система аналізує не лише суми, а й поведінкові патерни клієнта. Юрист виділяє три головні причини, чому ваша картка може потрапити під підозру:
- Циклічність та ідентичність: регулярні однакові платежі, що надходять з одних і тих самих рахунків у фіксовані дати на однакові суми. Це часто трактується як неофіційна заробітна плата або підприємницька діяльність без реєстрації.
- Аномальні суми: разові перекази, розмір яких значно перевищує звичний оборот за вашою карткою.
- Дроблення операцій: велика кількість дрібних переказів від різних осіб за короткий проміжок часу (так звана діяльність «дропів»).
«В певний момент щось може викликати якусь підозру», — зазначає Дмитро Головко, підкреслюючи, що на рішення часто впливає людський фактор співробітника банку, який проводить фінальну перевірку.
Алгоритм розблокування: як довести легальність грошей
Банки використовують дві стратегії. Лояльні установи можуть заздалегідь попросити уточнення. Проте більшість обирає жорсткий шлях: «велика кількість банків просто блокує ваш рахунок», щоб змусити клієнта вийти на зв'язок першим.
Що робити, якщо доступ обмежено:
- Зв'язатися з підтримкою: дізнайтеся офіційну причину блокування та номер запиту.
- Підготувати пояснення: банк вимагатиме розкрити економічну суть операцій. Ви маєте чітко пояснити: «Що це за кошти, чому вони надходять на ваш рахунок, від кого і за що».
- Надати документи: слів недостатньо. Доказами можуть бути довідки про доходи (ОК-5, ОК-7), договори продажу майна, документи про отримання спадщини або виписки про виплати ФОП.
Якщо банк відмовляє у співпраці: доля ваших коштів
Найгірший сценарій — банк визнає ваші пояснення непереконливими та розриває ділові відносини. Однак це не означає конфіскацію грошей. Юрист наголошує: присвоїти гроші клієнта банк не має права — це протизаконно. У разі закриття рахунку установа зобов'язана повернути залишок коштів. Це відбувається або через касу банку готівкою, або шляхом перерахування на ваш рахунок в іншій фінансовій установі за наданими реквізитами.
Згідно з чинним законодавством України (Закон №361-IX), обов'язковій перевірці підлягають операції на суму від 400 000 гривень. Проте Нацбанк надав комерційним банкам право встановлювати власні ліміти для «ризикових» операцій. На практиці фінмоніторинг може зацікавитися транзакціями навіть від 30 000 гривень, якщо вони мають ознаки системності або не відповідають вашому офіційному фінансовому стану.
Як повідомляв Інформатор, у 2026 році фінансовий моніторинг в Україні переходить із фонової банківської процедури у повноцінний системний фактор для бізнесу, ФОПів і приватних осіб. Дані за 2025 рік показують стабільну динаміку: частка операцій, що потрапляють під перевірку, зростає приблизно на 10% щороку, а підхід банків стає дедалі обережнішим і формалізованішим. Адвокат Богдан Янків ці зміни пояснює через конкретні маркери: лист НБУ наприкінці 2025 року, рекордні штрафи для банків і підготовку законопроєкту №14327. Разом вони формують нову логіку фінансового контролю, у якій банкам важливіше знизити власні регуляторні ризики, ніж розбиратися з кожним нестандартним клієнтським кейсом. Саме це і визначатиме практику фінмоніторингу у 2026 році.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
