Спадкоємиця не може оформити право власності на 1/2 квартири через арешти майна, зокрема у справі про борг перед ПриватБанком
Після смерті брата жінка відкрила спадкову справу на 1/2 частину квартири, але не змогла оформити право власності через арешти на майно. Вони пов’язані із завершеними виконавчими провадженнями, серед яких — справа щодо заборгованості перед ПриватБанком. Через це нотаріус відмовив в оформленні спадщини. Про це йдеться у рішенні Новобаварського районного суду міста Харкова, опублікованому 28 квітня 2026 року.
Після смерті брата по матері жінка звернулась до приватного нотаріуса та відкрила спадкову справу ще у жовтні 2020 року. Спадщина складалась із 1/2 частини квартири, яку він отримав у власність за свідоцтвом про приватизацію 2009 року. Проте нотаріус повідомила, що оформити права неможливо, бо на майно накладено два арешти - від 31 серпня 2016 року та від 24 червня 2020 року.
Жінка звернулась до виконавчої служби і з'ясувала: обидва провадження, у яких брат значився боржником, уже завершені. Перше відкрив у лютому 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" - за заочним рішенням суду 2015 року з брата стягнули 14 444 гривні заборгованості за кредитним договором. Кредитний ліміт на платіжну карту у розмірі 5 тисяч гривень із 30% річних було оформлено у травні 2011 року. Друге провадження, відкрите у квітні 2020 року, ініціювала держава в особі Жовтневого районного суду Харкова. Незважаючи на завершення обох справ, арешти з нерухомості ніхто не зняв.
АТ КБ "ПриватБанк" у відзиві позов не визнало. Банк наполягає на тому, що борг після смерті боржника переходить до спадкоємців, а законодавство не зобов'язує виконавця автоматично знімати арешт після завершення провадження. Стягувач має право повторно звернутись із заявою про примусове виконання. Окрім того, банк стверджував, що позов не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки жінка не оспорює право власності на майно.
Суд з такою позицією не погодився. У рішенні зазначено: на момент звернення до суду обидва виконавчі провадження були завершені, тобто підстав для збереження обтяжень більше не існувало. За відсутності активних проваджень арешти порушували право жінки на спадкування і позбавляли її можливості повноцінно розпоряджатися майном.
Суд зняв арешт із квартири, накладений у рамках виконавчого провадження за виконавчим листом №639/4024/15-ц від 18 серпня 2015 року (обтяження №16152977 від 31.08.2016 року), та арешт за виконавчим листом №639/7716/19 від 20 січня 2020 року (обтяження №37029227 від 24.06.2020 року). Позовні вимоги задоволено повністю.
Рішення дає жінці змогу нарешті отримати свідоцтво про право на спадщину і зареєструвати за собою 1/2 частки квартири. Питання про стягнення боргу спадкодавця із спадкоємців суд у цій справі не вирішував - воно залишається окремим предметом можливих вимог кредитора.

Ситуація, коли арешти "живуть" довше за самі провадження - непоодинока в українській судовій практиці. Фінансова установа, як зазначено у матеріалі про те, що ПриватБанк безпідставно стягнув кошти з клієнта за старим виконавчим написом, отримала від суду відповідь: такий напис не підлягає виконанню. Випадок також показав: навіть формально завершене провадження може залишати правові наслідки, з якими людині доводиться розбиратись у суді.
Водночас закон містить гарантії і для самих боржників у разі арешту рахунків. Як роз'яснював Мін'юст, боржник має право на захищений рахунок навіть після блокування активів, фізична особа зберігає доступ до коштів у межах двох мінімальних зарплат на місяць. Ці норми набули особливої актуальності з травня 2026 року, коли обмеження доступу виконавців до автоматизованої системи почали знімати.