Арабіст Мохаммад Фараджаллах: Зеленський був для Близького сходу символом хороброго воїна, але все пішло шкереберть

На думку експерта з україно-арабських відносин, Україні вдалося однією заявою на підтримку Ізраїлю зруйнувати усі досягнення, що з'явилися за часи війни з росією - втім, ще є надії на відновлення стосунків

Експерт з україно-арабських відносин Мохаммад Фараджаллах коментує кризу у стосунках на Близькому Сході
Мохаммад Фараджаллах вважає, що Україна може виправити стосунки із країнами арабського світу кількома послідовними кроками

Справжньою причиною візиту президента Володимира Зеленського до Саудівської Аравії 27 лютого була необхідність примирення з арабським світом після фатальної помилки, якої він припустився. Річ у тому, що араби не є друзями росії. На другому році війни Україна все більше починала виглядати у їхніх очах, як маленька, але гордовита країна, що бореться зі світовим імперіалістом - росією. І так відбувалося аж доки Зеленський не вирішив беззастережно підтримати Ізраїль 7 жовтня 2023-го. Експерт з українсько-арабських відносин, головред ІП "Україна по-арабськи" Мохаммад Фараджаллах називає це політичною помилкою. Він зазначає, що навіть США висловили підтримку Тель-Авіву не одразу, а через 9 годин після початку подій на Близькому Сході.

Тепер Україна пробує виправти помилку, повернувши симпатії арабського світу. Арабіст Мохаммад Фараджаллах у інтерв'ю Інформатору розмірковує - що треба зробити для виправлення цієї помилки. "Зрозумійте, я не маю на увазі, (що треба) виступити "за ХАМАС". Я кажу про те, що треба виступити із засудженням будь-якої агресії", - зазначає він, припускаючи, що Україна просто не розуміє тонкощів близькосхідної політики.

Зеленський був для арабського світу хоробрим воїном і патріотом

- Володимир Зеленський чи не першим з українських президентів змістив акцент на Близький Схід: за каденцію двічі здійснив візити до Саудівської Аравії, бував у Катарі, ОАЕ, Омані. Наскільки це допомогло, там почали розуміти Україну та підстави для нашої війни?

- Першим фокус на Близький Схід навів ще Порошенко. Після його візитів до ОАЕ, Саудівської Аравії почалися перші реальні інвестиції: у розробку зброї, систем "Грім-2" (оперативно-тактичний ракетний комплекс "Сапсан", наразі в розробці – Ред.); також до України почав заходити потужний агрохолдинг "SALIC" (Saudi Agricultural and Livestock Investment Company). І вони почали розуміти Україну: коли з самих початків вторгнення світ розколовся на тих, хто "проти" – таборець з росії, білорусі, ірану, північної кореї; тих, хто "за" (усі союзники – ви їх чудово знаєте), і "усіх інших". І країни умовного Глобального Півдня – а це Африка, Азія, Латинська Америка і весь арабський світ, зберегли нейтралітет, бо їм були незрозумілі справжні причини війни. Тоді дуже важкою роботою було переконати цей Південь: російська агресія здійснюється не лише проти України. Вона проти нинішнього світового порядку, і недоторканності кордонів – вперше після Другої світової! А арабський світ це почув. Зрозумів, що, якщо путін, не доведи боже, буде успішним, сам принцип непорушності кордонів буде поставлено під питання. І від цього постраждають усі – від Молдови і аж до Судану та Саудівської Аравії.

- Країни Аравійського півострова вживали словосполучення "активний нейтралітет", це для нас – в плюс?

- Спочатку тільки дехто з них допомагав. Під час зустрічі Ліги арабських держав у Алжирі у 2022-му війну в Україні ще називали "кризою". Але на другому році ставлення почало змінюватись. Проявом цього було запрошення Володимиру Зеленському виступити перед наступним зібранням Ліги арабських держав (під час першого візиту, у травні 2023-го). Це свідчить: арабський світ відкрито зайняв одну із сторін, і тоді це було неабиякою перемогою української дипломатії. Зрештою, до 7 жовтня 2023 року Зеленський був для арабського світу символом: лідером, хоробрим воїном та патріотом, який не полишив свою країну і кинув виклик скаженому ведмедеві. А у арабському світі це резонує, адже він також пережив свої національні війни за єдність та звільнення територій. Та й сама росія заробила чимало мінусів, коли втручалася у справи Сирії, Судану тощо. Втім, все швидко змінилося восени 2023-го.

"Україна не може дозволити собі втрачати стільки прихильників"

- Маєте на увазі заяву, з якою виступив президент та МЗС України на підтримку Ізраїлю напочатку конфлікту у секторі Газа?

- Я не знаю, хто порадив Володимирові Зеленському це зробити. Але усі зусилля було різко перекреслено, коли почалася війна у Палестині між ХАМАСом та Ізраїлем. А вже 8 жовтня ситуація різко змінилася. Виступивши з ультра-проізраїльською позицією, Зеленський зробив величезний подарунок росії – адже до цього дня у путіна намагалися переконати арабський світ, що, мовляв, в Україні вони воюють не з українцями, а з міфічним "київським режимом", як каже Сєргєй Лавров, "Заходом" та "НАТО". Еліти знають правду, а простому люду не зрозуміло, що до чого, Захід вони не люблять, і їм треба пояснювати, що в Україні немає німецьких чи польських солдатів, а є Мар’їнка, Маріуполь та Бахмут. До осені-2023 це вдавалося робити настільки, що арабський світ почав сприймати Україну, як суверенну і поважану країну. А тим паче, коли побачили, як Україна стоїть, а окупантів – вигнали з Чернігівської, Сумської, Харківської областей, з Херсону. І усе це було вмить закреслено: ви навіть не уявляєте, як арабські ЗМІ, що детально вели тему України, за дві доби на 180 градусів змінили акценти. Повністю!

- Еліти у арабському світі ображаються всерйоз і надовго?

- Дуже. Наведу приклад: є на каналі Аль-Джазіра (Катар – Ред.) один з найрейтинговіших журналістів, Фейсал Аль-Касим. У арабському світі його знають буквально усі. Він з Сирії, і налаштований дуже антиросійськи. Я двічі бував на його ефірах, присвячених Україні – так він обидва рази вдягав або жовту сорочку з синім піджаком, або навпаки. Так підкреслював свою позицію. А після заяви Зеленського він виклав дуже, дуже жорсткий пост у соцмережі "Х". Написав, що шкодує про кожне слово на підтримку України. Твіт набрав 800 тисяч переглядів, 40 тисяч репостів. І це – одна людина! Розумієте, йде війна за серця, і Україна не може дозволити собі втратити стільки прихильників.

- Але ж маємо візит Володимира Зеленського до Саудівської Аравії наприкінці лютого. Його зустріли чемно, і є реакція. Чи нема?

- Це дуже добре, що почали відновлювати! І я дуже сподіваюся, що ми винесли уроки. Хоч я цього поки не бачу - адже багато країн вже змінили свої заяви з приводу війни Ізраїлю в Газі, а Україна все ще робить вигляд, ніби там нічого не відбувається. А що гарно прийняли... розумієте, вони і путіна також гарно приймають. А для українців буде краще, якщо саудити дійсно будуть на їхньому боці! Бо у конференції Ліги арабських держав брав участь Китай, він побоявся бути відсутнім. І там було прийнято заяву про те, що територіальна цілісність України не може обговорюватись. Не може - і крапка! А після того, як президент зробив заяву, 28 жовтня на Мальті було продовження української конференції з приводу Формули миру. І там вже не було ані Саудівської Аравії, ані Єгипту чи ПАР.

Було зламано дипломатичний трек - і це свідчення хиби у зовнішній політиці.

"Конфлікт з Ізраїлем давній, він погубить будь-кого"

- Що б ви порадили зробити – також змінити свою заяву?

- Я вже запропонував своє бачення МЗС України. Дивіться: вже навіть Вашінґтон змінив позицію з питання Гази. І Києву також треба видати резолюцію, зробити заяву з засудженням убивств жінок та дітей, про неприпустимість руйнування інфраструктури. США засудили подібні дії Нетаньягу, а Україна – мовчить.

Зрозумійте, я не маю на увазі - виступати "за ХАМАС". Я кажу про те, що треба виступити із засудженням будь-якої агресії. Україна має закликати усіх дотримуватись міжнародного права. І більше не втягуватись у це, думаючи про свій національний інтерес. Конфлікт там давній, йому 75 років, ця криза погубить будь-кого! Адже зверніть увагу, що Ізраїль ніколи не був справжнім другом Україні...

- От тут незгоден, наведіть приклади!

- Арабські країни, той же Кувейт, визнає Голодомор геноцидом українського народу, а Ізраїль - ні. І ніколи не визнає! Треби дивитись на реалії, а не на те, чого б нам хотілося. І ще – дивитися на те, хто має справжній вплив у світі. Бачте – росія боїться Саудівської Аравії, розуміючи істинну вагу цього гравця. Саудити ж бо мають справжні важелі.

- Це важлива ремарка: наскільки насправді великий вплив саудитів у ОПЕК, серед країн арабського та загалом мусульманського світу?

- Найперше, вона – не лише "нафтовий" магнат, а це й лідер "Організації Ісламського Співробітництва". Це ланцюг країн, які на них орієнтуються: Кувейт, ОАЕ, Оман, Єгипет, Алжир, Марокко, Туніс, Судан. У мусульманському світі, більш широко – Коморські острови, Малайзія, Індонезія, Пакістан тощо. Це надзвичайний вплив!

Зрештою, до нафти. Коли Єгора Гайдара, колишнього очільника Мінфіну рф за часів Єльцина у 1991 році спитали, "хто підписав акт про розпад СРСР?", він прямо відповів: "міністр з видобутку нафти Саудівської Аравії". Чітко! Так, за часів Холодної війни саудити зрештою взяли позицію Заходу – цьому передували декілька глобальних прорахунків росіян. Скажімо, війна у Афганістані: адже саудити озброювали моджахедів, мотивували їх. Тому Саудівська Аравія й натиснула на кнопку, коли було готове рішення випустити надлишки нафти на ринок, щоб добити радянську економіку. Після цього сталася помилка з боку США.

Взагалі, у арабському світі не люблять росію, через те усі досягнення путіна на Близькому Сході – просто відображення помилок Заходу.

"Крон-принц вже ставив росію на місце у 2011 та 2017 роках"

- У чому ж полягала помилка – знову питання Палестини?

- Саме так: існувала домовленість, що спочатку арабський світ вмикає свої механізми проти СРСР, а потім – США включають Саудівську Аравію у число головних партнерів, а також вмикають механізм з вирішення палестинської проблеми. Вашінґтон пообіцяв натиснути на Ізраїль з приводу виконання Резолюції ООН №242 (виведення ЦАХАЛу з усіх окупованих територій, припинення стану війни, визнання суверенітету та територіальної цілісності усіх держав регіону - Ред.) Але зрештою все завершилося розмовами – і арабський світ не отримав жодного з обіцяного. А США навпаки стали просувати Ізраїль у якості регіонального лідера – це неабияк розлютило Близький Схід, і в кулуарах почали говорити: "а чи правильно ми зробили, коли зруйнували багатополярний світ?"

- Наскільки трансформувалися ці вимоги зараз?

- Коли CNN поставили питання про Україну наслідному саудівському принцеві Мохаммаду бін Салманові напочатку вторгнення, вже було два звернення від Джозефа Байдена з приводу збільшення видобутку нафти. Принц відповів: США для нас вже не ті, що були 70 років тому, коли у ВВП саудитів доля їхніх грошей сягала 80%. Зараз це лише 20%, США – лише один з п’яти головних партнерів. Це натяк: часи змінилися, змінюйте і ви ставлення до нас. США його, нажаль, не зрозуміли.

У саудитів є свої вимоги. Власне, вони готові включитися у війну проти росії – але мають амбіції з влаштування власної ядерної програми та мирного атому. Нагадаю, що путін давно залицяється до Ер-Ріяду, пропонуючи послуги Росатому, але Саудівська Аравія бажає американські технології. Друге: саудитам потрібні спільні технології із побудови системи повітряного захисту. Третє: питання Палестини. Вони чітко висловлюють, що, коли буде реалізована обіцянка зі створення Палестинської держави (де не зможуть вже грати "чорні" гравці, такі, як росія та іран), - буде і все інше!

- А яку конкретику можуть обговорювати особисто з президентом Зеленським?

- Нагадаю, що двічі, у 2011 та 2017 роках крон-принц увімкнув механізм випуску нафти, щоб поставити росію на місце. Чи може включитися у нашу війну? – Авжеж, може. Але щоб він захотів це зробити – треба, щоб Захід почув питання арабського світу. От по Києву "Шахеди" вперше вдарили у жовтні 2022-го. Але з вересня 2019-го такі самі "Шахеди" били по території Саудівської Аравії! Саудити просили США: дайте нам протидронові системи "Vampire", дайте щось ще. А США – ігнорували… У Ер-Ріяді тоді з'явилися інші думки: чи США дійсно хочуть воювати проти ірану, чи вони лише хочуть використати іран проти нас?

- Чим ми тут можемо зарадити?

- Конкретно Україна може зробити дещо самостійно. Для неї саме час почати корегувати можливості свого ВПК з Саудівською Аравією у створенні протидронових систем. Україна вміє збивати дрони і має інженерів, а в саудитів є гроші і ворог, який може будь-якої миті припинити домовленості й почати знову гатити "Шахедами".

В нас із саудитами один і той самий ворог. Нажаль, час було втрачено. Але все ще можливо! Ми з Аравією - природні союзники.

Друге – це залучення фахівців, які дійсно знають арабський світ. Треба, щоб він знову зрозумів: Україна не є чиєюсь "маріонеткою", а захищає власну свободу. Показати, що американці – союзники, але сама країна не є "проамериканською".

Третє – захист їхніх інвестицій тут, в Україні. Це і агросектор, і транспорт, і енергетика. Коли Зеленський прийшов до влади, Міненерго скасувало "зелений тариф". Це рішення відвернуло арабський світ від інвестицій, але ж була компанія з Катару, яка хотіла зайти до нас із інвестиціями у сонячні електростанції на 2 млрд доларів. Емірати хотіли вкластися у Львівську область. Уявіть: як би незручно було путіну бити по Вінницькій чи Хмельницькій областях, якщо там знаходилися б величезні плантації сонячних панелей з катарськими та еміратськими прапорцями! Це не лише гроші, це – природній щит.

Чи допоможе Саудівська Аравія знищити росію, як свого часу СРСР

Нагадаємо, після візиту Володимира Зеленського до Ер-Ріяду Інформатор писав, що Саудівська Аравія могла б знищити росію, як свого часу СРСР. Власне, до співробітництва саудитів схиляють обидві країни - і Україна, і рф, але в нас більше підстав очікувати на схильність Ер-Ріяду.

Також ми детально писали про зустріч Володимира Зеленського із наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом ас-Саудом. Сторони обговорили пункти української Формули миру, а принц навіть дав українському президентові декілька порад із імплементації деяких пунктів. Також говорили про співпрацю у економіці та технологіях - за словами Зеленського, його команда спільно з саудівськими фахівцями буде працювати за тими напрямами, що було розроблено під час зустрічі.

Приєднуйтесь до нашої розмови про відмінності між українськими та російськими дронами, а також про процес запуску та посадки дронів Raybird-3. Ми також почуємо від Максима Левківського, яких безпілотних засобів не вистачає Україні. Не пропустіть ці цікаві розʼяснення!

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube