Чоловік не подавав ніякої заявки на збільшення кредитного ліміту
Ощадбанк в односторонньому порядку збільшив чоловіку кредитний ліміт до 46 тисяч гривень. З його рахунку двічі зняли кошти загальною сумою 40 тисяч гривень на невідому картку, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 48 967 гривень. Про це йдеться у рішенні Долинського районного суду Івано-Франківської області, опублікованому 6 лютого 2026 року.
12 січня 2024 року на фінансовий номер чоловіка надійшло СМС-повідомлення про збільшення суми кредитного ліміту, внаслідок чого ліміт склав 46 тисяч гривень. Оскільки він не подавав ніякої заявки на збільшення кредитного ліміту, то вирішив одразу перевірити в застосунку "Ощад 24/7", чи це не помилка. Зайшовши в застосунок, побачив повідомлення про те, що йому, дійсно, встановлено кредитний ліміт +4 тисячі гривень, а загальна сума кредитного ліміту склала 46 тисяч гривень. Таким чином, АТ "Ощадбанк" в односторонньому порядку збільшило кредитний ліміт до 46 тисяч гривень. Крім того, побачив, що з його карткового рахунку двічі зняли кошти загальною сумою 40 тисяч гривень на невідому йому картку. Оскільки він не здійснював та не підтверджував ніяких операцій щодо перерахування коштів, то відразу ж звернувся на гарячу лінію АТ "Ощадбанк" та повідомив про незаконний переказ коштів. Працівники банку заблокували його картки і порадили звернутись у правоохоронні органи. 13 січня 2024 року звернувся до поліції, де внесли відомості в ЄРДР.
Ощадбанк подав відклик на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити у зв'язку з недоведеністю та безпідставністю позовних вимог. 7 червня 2023 року між сторонами була підписана заява про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). 8 липня 2023 року клієнту встановлено кредитний ліміт у сумі 15 тисяч гривень, яким чоловік відповідно успішно користувався аж до наступного збільшення ліміту. Банк в автоматичному режимі збільшив кредитний ліміт по картці клієнта до суми 42 тисячі гривень, тобто останній ще станом на 20.12.2023 року розумів процедуру збільшення кредитного ліміту по картці та усвідомлював, що банк має право відповідно до умов договору зменшувати або збільшувати йому розмір ліміту кредитування, в тому числі в односторонньому порядку. Відповідно до умов укладеного договору, 12.01.2024 року через Ощад 24/7 було виконано перерозподіл балансів, шляхом зменшення на 400 тисяч гривень балансу Installmant (розстрочка), що призвело до автоматичного збільшення суми кредитних коштів на картці клієнта. Про даний факт останній був повідомлений повідомленням на Viber 12.01.2024 року. Щодо спірних операцій, які здійснені шахрайськими діями, банк зазначає, що після отримання від банку 4-х значного коду у мобільному додатку Ощад 24/7 (нова версія Flumo) шахраями була зроблена спроба верифікації. З 3-ї спроби була здійснена успішна верифікація картки, а також був здійснений перший переказ коштів через UKR KYIV MOBILE BANKING на картку в сумі 28 тисяч гривень, а також переказ через UKR KYIV MOBILE BANKING коштів на суму 12 тисяч гривень на ту ж саму карту, відкриту в іншому банку. Вказані операції підтверджувалися біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки. Такі операції не викликали підозри щодо правомірності, оскільки клієнт є активним користувачем системи Ощад 24/7 і по картці вже здійснювалися подібні перекази коштів. Після того як клієнт зрозумів, що він надав дані доступу третім особам до його грошових коштів, зателефонував до контакт-центру. При першому зверненні 12.01.2024 року в телефонному режимі, останній нічого не вказав та завершив розмову, без з'єднання з оператором. Другий вхідний дзвінок відбувся 12.01.2024 року, під час якого повідомив про несанкціоноване списання коштів з рахунку. Оператор заблокував карту з причини підозри на шахрайство в мережі інтернет, про що його було повідомлено СМС-повідомленням на Viber. Оператор також зафіксував інформацію клієнта про відмову від операцій 12.01.2024 року, які було здійснено в Ощад 24/7, заблокував та закрив обліковий запис в Ощад 24/7, рекомендувавши звернутися до поліції для написання відповідної заяви про вчинення шахрайських дій. Операції, які були проведені 12.01.2024 року, відбулися коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку (повний номер платіжної картки, строк її дії та пароль CVC2), з правильним введенням унікальних одноразових паролів (ОТР-коди) для одноразової операції в мережі інтернет, які були направлені 12.01.2024 року на особистий (фінансовий) номер мобільного телефону. Отже, він повідомив іншій особі ОТР-пароль для входу в систему "Ощад 24/7" і такі дії призвели до переказу коштів з його банківського рахунку в загальній сумі 40 тисяч гривень на рахунок іншої особи. У зв'язку з його діями станом на 04.12.2024 року по картці виникла заборгованість в загальному розмірі 48 967 гривень, яка нарахована відповідно до умов укладеного між сторонами договору. Вини працівників АТ "Ощадбанк" у незаконному знятті коштів з його рахунку не встановлено.
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він обрав неналежний спосіб захисту.
"Звертаючись до суду із вказаним позовом, у зв'язку із вчиненням щодо нього шахрайських дій просить стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 50 762 гривень, з яких: 40 тисяч гривень - кошти перераховані шляхом здійснення шахрайських дій, та 10 762 гривень - нараховані проценти на перераховані кошти в сумі 40 тисяч гривень. Однак суд звертає увагу на те, що кошти в сумі 40 тисяч гривень не були фактично перераховані банком на користь позивача, не стали його власністю, а були надані йому в користування у вигляді встановлено кредитного ліміту. А відтак підстав для стягнення таких коштів з відповідача на користь позивача нема, тому в цій частині останній обрав неналежний спосіб захисту. Натомість із вимоги про зобов'язання відповідача відновити на картці/рахунку списані 12.01.2024 року кредитні кошти в сумі 40 тисяч гривень чи здійснити перерахунок заборгованості, що утворилася внаслідок проведення спірних операцій (транзакцій), позивач не заявляв", - наголосив суд.