Клієнтка ПриватБанку через втрату з кредитки 29 720 гривень вимагає 30 тисяч гривень компенсації: що вирішив суд
ПриватБанк без відома та згоди жінки списав з її кредитної картки кошти у мексиканських песо на загальну суму в еквіваленті 29 720 гривень, всього було здійснено 100 платежів
ПриватБанк без дозволу жінки списав з кредитної картки кошти у сумі 29 720 гривень. Вона вважає, що саме фінустанова не забезпечила належне функціонування системи внутрішнього контролю, що призвело до списання невідомими особами коштів з її картки, тому вимагає компенсацію у розмірі 30 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області опублікованому 17 лютого 2026 року.
26.07.2024 року ПриватБанк без відома та згоди жінки списав з її кредитної картки кошти у мексиканських песо на загальну суму в еквіваленті 29 720 гривень, всього було здійснено 100 платежів. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.05.2025 року ПриватБанк зобов'язали повернути за рахунок власних коштів суму неакцентованих платіжних операцій в розмірі 14 348 гривень на її рахунок шляхом їх відновлення на банківському рахунку; сплатити пеню за здійсненою неакцентованою платіжною операцією в розмірі 2 413 гривень шляхом перерахування коштів на банківському рахунку; відшкодувати 7 700 гривень утриманих з неї у період з 1 серпня 2024 року по 1 лютого 2025 року відсотки за користування кредитом, нараховані внаслідок здійснення в період з 25 липня 2024 року по 26 липня 2024 року неакцентованих платіжних операцій, шляхом їх перерахунку на банківський рахунок; списати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунком, який відкритий на її ім'я. Постановою Волинського апеляційного суду від 06.08.2025 року, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.05.2025 року в частині зобов'язання банку списати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунком, який відкритий на її ім'я скасовано та відмовлено в задоволенні позову в цій частині, в решті рішення залишено без змін. Вказаними судовими рішеннями встановлено факт списання без її згоди коштів, а тому, на її думку, таке списання відбулось працівниками банку та за їх вини. Вважає, що саме банк не забезпечив належне збереження інформації щодо її індивідуальної облікової інформації та не забезпечив належне функціонування системи внутрішнього контролю, що призвело до списання невідомими особами коштів з її картки, тим самим призвівши до порушення її майнових прав та завдання моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 30 тисяч гривень.
У відклику на позовну заяву, ПриватБанк зазначає, що згідно з нормами закону, необхідною умовою для стягнення моральної шкоди є доведення клієнткою факту протиправної поведінки фінустанови, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою фінустанови та заподіяною шкодою. Вважає, що вона не довела обставин щодо вини у діях чи бездіяльності банку, що свідчить про відсутність трьох складових, за яких можливе виникнення права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, вказує, що судовими рішеннями, які повністю виконані ПриватБанком та на які посилається клієнтка як на підставу заподіяння їй моральної шкоди також не встановлено факт, що саме з вини банку відбулось несанкціоноване списання коштів. Просить відмовити в задоволенні позову.
Що вирішив суд?
Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Вона не довела сам факт заподіяння їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв'язку із неправомірними діями ПриватБанку.
"Ані рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.05.2025 року у справі 161/21744/24, ані постановою Волинського апеляційного суду від 06.08.2025 року, якими зобов'язано банк повернути кошти на рахунок, не встановлено, що списання коштів з рахунку позивачки відбулось в результаті саме винних дій відповідача. Враховуючи, що не встановлено вину відповідача у таких діях, тому відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу з цих підстав. Надана позивачем виписка із медичної документації також не встановлює причинно-наслідковий зв'язок між діями банку та розвитком гіпертонічної хвороби, тривожно-депресивного синдрому, хронічного гастриту, оскільки, їх поява не збігається з часом вчинення дій зі списання третіми особами коштів із рахунку позивача. Також, доводи позивача про те, що відповідач повернув на її картковий рахунок несанкціоновано списані кошти, тим самим визнавши свої дії протиправними та причетність до незаконної банківської операції, не заслуговують на увагу з огляду на те, що грошові кошти були повернуті на виконання судових рішень, та з підстав, що позивачем не виконувалися спірні операції, а не тому, що відповідач сприяв списанню таких коштів із рахунку позивача. Відтак, суд вважає, що позивач належним чином не довела сам факт заподіяння їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв'язку із неправомірними діями відповідача. Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
