Кабмін дозволив працівникам у зонах бойових дій розривати трудові договори в односторонньому порядку
1 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 410, яка фактично легалізує «односторонній вихід» окремих категорій працівників із трудових відносин через цифрові інструменти.

Постанова має назву “Про реалізацію експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія” та вже оприлюднена на сайті Кабміну.
Головна проблема, яку вирішує експериментальний проект, — це правовий тупик, в якому опинилися тисячі українців внаслідок тимчасової окупації частини території України. Підприємства залишилися в окупованих містах, окремі з них зруйновані. Директор зник, зв’язку немає, документи згоріли. Працівник, який евакуювався, не може влаштуватися на нову роботу (на повну ставку), отримати статус безробітного або оформити субсидію, бо юридично він досі «закріплений» за старим місцем.
Порядок запроваджує Єдину інформаційно-аналітичну систему «Обрій» — інтегрований модуль у порталі «Дія». Тепер працівнику достатньо подати в електронній формі заяву про розірвання трудового договору на підставі частини першої статті 38 або частини першої статті 39 Кодексу законів про працю України на ім’я роботодавця.
Заява може бути подана:
Датою розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем є день, що настає за днем реєстрації заяви в Єдиній системі. Згода роботодавця або оформлення ним наказу (розпорядження) не вимагається. В день реєстрації заяви засобами Єдиної системи формується та передається інформація щодо розірвання трудового договору до:
Заявник у день реєстрації заяви в Єдиній системі отримує повідомлення про реєстрацію заяви.
Роботодавець у день реєстрації заяви в Єдиній системі отримує засобами Порталу Дія та/або засобами державних електронних інформаційних ресурсів, до яких внесено інформацію про розірвання трудового договору (у разі технічної можливості), або на адресу електронної пошти, зазначену у відомостях державних електронних інформаційних ресурсів (за наявності), повідомлення про реєстрацію заяви.
Роботодавець зобов’язаний провести розрахунок із працівником (без видачі працівникові копії наказу/розпорядження про звільнення) та видати трудову книжку (за умови зберігання її у роботодавця) після припинення активних бойових дій та/або деокупації відповідної території та/або перереєстрації роботодавця на іншій території України не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги.
У разі відсутності доступу до трудової книжки або її втрати роботодавець зобов’язаний видати працівникові дублікат трудової книжки в порядку та строки, встановлені законодавством.
Згідно з пунктом 19 Порядку, обов’язок провести повний розрахунок та видати трудову книжку з роботодавця не знімається. Але він «відтерміновується» до моменту деокупації або перереєстрації підприємства.
Тут криється головний юридичний ризик: Коли територія буде звільнена, роботодавець може отримати шквал вимог про виплату заборгованості. Оскільки наказ про звільнення не видавався «вручну», бізнесу доведеться дуже ретельно стежити за автоматичними повідомленнями, які система «Обрій» має надсилати в електронні кабінети. Одночасно слід звернути увагу, що на керівні та виборні посади Постанова не поширюється (п. 2). Це логічно, адже звільнення директора — це питання корпоративного права та загальних зборів, а не просто трудової дисципліни.
Цей експеримент може стати фундаментом для майбутньої реформи трудового права. Якщо система «Обрій» спрацює без масових фальсифікацій та судових позовів, уряд може масштабувати цей досвід на всю територію України.