Ухилянти зможуть легально отримати бронь - ВР ухвалила закон
Закон дозволить вирішити кадрову проблему оборонним підприємствам, а потрібним для них фахівцям перестати ховатися та порушувати закон
ВР 9 жовтня вцілому ухвалила законопроєкт щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану №13335. Бронюванню від мобілізації підлягають ті військовозобов’язані, у яких відсутній ВОД і хто не перебуває на військовому обліку. Це стосується лише критично важливих підприємств, визначених Кабміном. Про це повідомляє народний депутат Ірина Гегащенко.
Депутатка зазначила, що згідно з законом, бронювання надається один раз на рік, тривалість не перевищує 45 днів з моменту укладання трудового договору. Звільнити працівника можна за ініціативи роботодавця, якщо він не уточнив свої військово-облікові дані після 45 днів.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану було внесено до парламенту 30 травня 2025 року. Ініціаторами законопроекту виступили Давид Арахамія, Олександр Завітневич, Галина Янченко, Роман Костенко та Юрій Здебський.
Суть новацій полягає в тому, що також підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах, в установах та організаціях військовозобов’язані особи:
- у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи,
- чи які взагалі не перебувають на військовому обліку,
- чи які не уточнили персональні дані,
- або ж які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
При цьому вони бронюються незалежно від кількості заброньованих на цьому підприємстві, в установі, організації на строк, що не може перевищувати 45 календарних днів з дня укладення трудового договору, і таке бронювання військовозобов’язаному працівнику надається не більше одного разу на один календарний рік.
Як зауважило ГЮУ ВР, зазначене коло військовозобов’язаних є фактично тими особами, які порушили законодавство і, як наслідок, щодо таких осіб повинно розглядатися питання про їх притягнення до адміністративної (статті 210, 210-1 КУпАП) або кримінальної (стаття 337 КК) відповідальності.
«За такого законодавчого підходу, коли законом «дозволяється» як виняток для підприємств, установ, організацій, які є критично важливими, приймати на роботу та відповідно бронювати таких осіб, прийняття яких на інші підприємства, установи, організації відповідно до закону не може бути здійснено, оскільки це буде порушенням законодавства, відбудеться певне нівелювання ролі юридичної відповідальності за вказані правопорушення. Такий механізм «спеціальної амністії» знівелює гарантований статтею 24 Конституції України принцип рівності перед законом. Крім того, положення про те, що бронювання таким військовозобов’язаним надається не більше одного разу на один календарний рік, дозволяє застосовувати його щодо певного військовозобов’язаного щорічно у разі завершення вказаного строку бронювання (45 календарних днів) у попередньому календарному році» – підкреслило ГЮУ ВР.
Також законодавці пропонують встановити, що строк випробування для таких осіб під час прийняття на роботу не може перевищувати 45 днів. Окрім того, допускається звільнення військовозобов'язаного працівника з ініціативи роботодавця, якщо він протягом строку бронювання не привів свої військово-облікові документи у відповідність з вимогами.
«Варто зауважити, що строк випробування під час прийняття на роботу не може пов’язуватись з періодом, необхідним для усунення порушень правил військового обліку, оскільки випробування встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Звільнення працівника в період випробування можливе лише у разі невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі, а не у зв’язку з неприведенням своїх військово-облікових документів у відповідність з вимогами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Окрім того, запропоноване проектом бронювання на період випробування (до 45 календарних днів) не є достатньо ефективним способом вирішення проблеми дефіциту кадрів, оскільки у разі якщо працівник не приведе свої військово-облікові документи у відповідність з вимогами законодавства, роботодавець повинен його звільнити і роботодавець втрачає право подальшого його працевлаштування», підкреслили у ГЮУ.
Чим пояснюють депутати
Під час прийняття законопроекту в першому читанні, один зі співініціаторів, народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко вказав, що треба говорити не лише про бронювання, але й про посилення мобілізації для інших категорій осіб. Співініціатор законопроекту, народний депутат від «Слуги народу» Галина Янченко зазначила, що «закривати очі на гострий кадровий голод в ОПК саме тоді, коли країна потребує більше зброї, – це рівнозначно диверсії. Особливо, коли інженерів, які прийшли робити дрони чи боєприпаси, забирають біля воріт їхніх підприємств ТЦК, поки вони не встигли забронюватися. А без оновлення даних і проходження ВЛК забронюватись неможливо».
Зі свого боку, народний депутат з фракції «Голос» Роман Костенко вказав, що «отакі законопроекти ми мали приймати в першу чергу ще на початку повномасштабного вторгнення».
«Те, що ми зараз це робимо, це результат відсутності взаємодії між Міноборони і тодішнім Міністерством стратегічних галузей, коли Міноборони говорить, та навіть не говорить щось про мобілізацію, але не знає, чим солдату потрібно стріляти, чи нам потрібні інженери, і що люди, які зараз ховаються, можна було б просто на рівні міністерств це вирішити. Ми його підтримуємо, але ще ми маємо не тільки про бронювання тут у залі говорити, а й за підвищення мобілізації. Бо ми скоро прийдемо до того, що забронюємо просто всіх», додав Роман Костенко.
Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Степан Кубів зазначив, що «цей законопроект відкриває можливості для залучення працівників із проблемним військовим обліком в критично важливі об'єкти, без яких процес виробництва може бути порушений».
Народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко, зазначив, що «цей законопроект для тих, хто в розшуку. Цей законопроект для тих, які не оновили свої облікові дані. Цей законопроект для тих, хто не пройшов ВЛК. Ці люди не працюють на економіку, вони не працюють на жодному підприємстві, вони не допомагають Збройним Силам, вони не на фронті. Вони ніде".
"Тому я вітаю ініціативу, яка допоможе включити цих людей, а в багатьох з них є нішові спеціальності для багатьох підприємств, і не тільки підприємств ВПК. Вони потрібні на підприємствах. Повернути їх в економіку задля того, щоб вони сплачували податки, задля того, щоб вони оновили свої облікові дані, задля того, щоб вони пройшли ВЛК. Це допоможе і Збройним Силам, і ТЦК в «Оберезі» побачити цих людей. З іншої сторони, як мої колеги сказали, це допоможе оборонно-промисловому комплексу, сотні підприємств, які потребують робочих рук, сотні підприємств в аграрці, які потребують фахових людей» – підкреслив Івченко.
Як повідомляв Інформатор, 9 жовтня, ВР за основу проголосувала законопроєкт №12349, яким встановлюється, що кіберсили стануть окремою структурою у складі ЗСУ і відповідатимуть за кібероборону держави та захист її суверенітету. Передбачається залучати кіберрезервістів, тобто цивільних фахівців, які зможуть тимчасово долучатися до Кіберсил для виконання завдань із кіберзахисту. Кіберрезервістам не обовʼязково потрібно буде отримувати статус військовослужбовців.
Слідкуйте за нами у Telegram
