ТОПТЕМИ:

17:03

Знахідка на Марсі повністю переписує його історію: може, всі ми – марсіани

Живі організми, могли мати вікно часу, протягом якого вони еволюціонували б на Червоній планеті

NASA, космос, Марс, Ілон Маск, вчені, наука, дослідження — Колись рідка вода текла по поверхні Марса: за допомогою сучасних технологій вчені це довели

Марсохід NASA Curiosity сфотографував залишки хвиль у дні стародавнього марсіанського озера, довівши, що Червона планета мала відкриту воду. Це симетричні сліди хвиль у двох окремих точках у кратері Гейл на Червоній планеті, що є переконливим доказом того, що Марс мав рідку воду. Втім, схоже, це було колись давно, повідомляє LiveScience.

Марсохід NASA Curiosity сфотографував залишки хвиль прямо на поверхні Марса. — Марсохід NASA Curiosity сфотографував залишки хвиль прямо на поверхні Марса: тут колись було озеро, текла вода.

Вчені виявили докази того, що рідка вода колись була піддана повітрю в стародавніх неглибоких озерах на Марсі. Ця знахідка є доказом того, що не вся вода на Червоній планеті була покрита льодом, як припускають деякі марсіанські моделі клімату.

Планетарні геологи та астрономи, які вивчають Марс, десятиліттями знали, що вода колись, ймовірно, була присутня на планеті. Після того, як місія NASA Mariner 9 зробила зображення сухих ярів у 1970-х роках. Але тривають дискусії про те, яку форму мала ця вода і як довго вона проіснувала.

Деякі моделі передбачають, що будь-яка рідка вода на поверхні Марса мала б бути покрита шарами льоду, перш ніж зникнути. Однак нові висновки розповідають іншу історію. Нові фото так званих брижів чи хвиль з марсохода NASA Curiosity – це дрібні грядоподібні структури, які утворюються вздовж берегів дна озер.

А це означає, що відкрита рідка вода повинна була протікати прямо по поверхні Марса в якийсь момент його історії. Брижі були присутні у двох окремих озерах у кратері Гейл. Його Curiosity досліджував із серпня 2012 року.

"Така форма брижів могла бути сформована лише під водою, яка була відкрита для атмосфери, і на яку впливав вітер", – заявили вчені.

Надія на життя?

Дослідники проаналізували висоту та відстань хвиль, щоб визначити розмір озера, яке їх утворило. Структури мають приблизно 6 міліметрів у висоту та розташовані десь на 4-5 сантиметрів одна від одної. Це вказує на те, що вони були залишені невеликими хвилями.

Вчені вважають, що глибина марсіанського озера мала бути менш як 2 метри. Обидва сухі дна озера, схоже, утворилися приблизно 3,7 мільярда років тому. Це свідчить, що атмосфера Марса була досить щільною й теплою, щоб підтримувати рідку воду довше, ніж вважалося раніше.

"Збільшення часу, протягом якого була присутня рідка вода, розширює можливості для проживання на Марсі мікробів", – кажуть вчені.

Іншими словами, живі організми, можливо, мали довше вікно, протягом якого вони могли еволюціонувати на Червоній планеті.

Більшість атмосфери Марса та поверхневих вод пізніше були знищені протягом мільярдів років. Вчені вважають, що це сталося через те, що планета втратила своє магнітне поле, через що стала вразливою до сонячної радіації.

Коли потужний сонячний вітер бомбардував атмосферу Марса, більша частина вуглекислого газу та води планети випарувалася в космос, залишивши позаду холодну пустелю, яку ми знаємо сьогодні.

Зараз читають на Інформаторі