Президент України закликав до прискореної євроінтеграції, попередивши, що пауза після війни дасть Москві шанс заблокувати членство
Президент України Володимир Зеленський виступив за прискорений вступ країни до Європейського Союзу і назвав затягування цього процесу стратегічною загрозою. При цьому посли ЄС відкрили перший кластер для України лише напередодні, 15 червня, після місяців підготовки. Зеленський наголосив, що Україна прагне повноправного членства, а не проміжних форматів.
Без прискорення Москва, на його переконання, діятиме так само, як раніше гальмувала вступ до НАТО. Заяву він зробив 16 червня під час онлайн-участі у конференції Reuters Next - Укрінформ. Окремо президент подякував канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу за підтримку євроінтеграційних прагнень Києва. Водночас він визнав, що не всі лідери ЄС розділяють позицію щодо прискореного формату. Як заявив Володимир Зеленський, президент України:
"Я знаю, що не всі лідери люблять такий формат - прискорений шлях, тому що вони хочуть дуже зрозумілих, чітких кроків для всіх. Але ми не всі, при всій повазі до всіх. Ми перебуваємо під час війни і нам потрібні більш креативні кроки, швидкі кроки. Нам це дуже потрібно".
Про ризики зволікання Зеленський висловився конкретно:
"Інакше, якщо після цієї війни зробити велику паузу на нашому шляху до ЄС, усе буде так само, як у нас було з НАТО. Росія знайде спосіб, як заблокувати шлях України до ЄС".
Президент підкреслив, що Москва не зацікавлена в успішній Україні і ще менше - в тому, щоб вона стала частиною європейської родини. Саме тому, за словами Зеленського, потрібні нестандартні та швидкі кроки на євроінтеграційному шляху.

Заява пролунала за день після того, як у Люксембурзі відбулася міжурядова конференція. 15 червня 2026 року Україна перейшла до повноцінної предметної фази переговорів - у Люксембурзі відкрили перший переговорний кластер "Основи". Це лише початок тривалого процесу, і президент хоче задати йому інший темп.
Посадовці ЄС вважають, що за достатньої волі Україна могла б завершити технічні переговори приблизно за чотири роки. Вони визнають, що членство зрештою є політичним рішенням. Саме на цю політичну складову й робить ставку Зеленський - щоб Росія не встигла скористатися будь-якою паузою.
Пропозицію Мерца про асоційоване членство як проміжний крок Зеленський відкинув. Президент заявив, що Україна заслуговує на повноправне членство в блоці. При цьому він особисто подякував Мерцу за підтримку та назвав канцлера союзником.
У ЄС фактично співіснують два підходи. Перший ґрунтується на переконанні, що інтеграцію України необхідно максимально прискорювати. Другий наполягає на дотриманні стандартних процедур і виконанні всіх критеріїв у встановленому порядку - на чому й наголошують ті лідери, які, за словами Зеленського, "не люблять прискорений шлях".
Щоб розпочати переговори, потрібно було відкрити перший переговорний кластер. Для вступу до ЄС треба відкрити ще п'ять кластерів, а потім усіх їх закрити. За оцінками ЄС, технічні переговори про вступ тривають приблизно чотири роки - за умови достатньої реформаторської волі Києва. Саме прогрес у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та реформ державного управління значною мірою визначатиме темпи просування. Україна вже сформувала дорожню карту з питань верховенства права, яка містить 124 стратегічних результати та 529 конкретних заходів із дедлайнами до кінця 2027 року.
Рішення про початок переговорів стало можливим після того, як Україна виконала додаткові вимоги щодо захисту прав національних меншин. Після цього всі країни ЄС погодили переговори про вступ з Україною та Молдовою - зокрема, завдяки тому, що нова угорська влада зняла тривале вето. Цього року на парламентських виборах в Угорщині перемогла партія "Тиса", а новим прем'єром став Петер Мадяр.