Аналітики GLOBSEC у Foreign Policy попереджають про найнебезпечнішу фазу протистояння РФ проти України.
Найближчі місяці стануть найнебезпечнішою фазою війни Росії проти України, попри тиск на економіку Кремля, зазначають аналітики GLOBSEC. За даними аналітиків, українські далекобійні дрони від початку року вдарили по російських нафтопереробних заводах майже 200 разів, вивівши з ладу вісім із десяти найбільших підприємств країни. Попри це, автори переконані, що криза швидше підштовхне Кремль до ескалації, ніж до переговорів.
Матеріал Foreign Policy написали два автори, повʼязані з GLOBSEC - Максим Безносюк, який спеціалізується на Росії, Україні та міжнародній безпеці та Вільям Діксон, фахівець Королівського об'єднаного інституту досліджень оборони і безпеки. GLOBSEC - впливовий європейський незалежний аналітичний центр, який також називають "мозковим центром". За словами фахівців, українська кампанія проти нафтопереробки вперше по-справжньому похитнула режим Путіна, проте Кремль усе ще далекий від переговорів.
"Тиск на Кремль зростає, але не варто очікувати наслідків для самого режиму", - зазначили Безносюк та Діксон.
Екперти додають, що дефіцит пального став настільки відчутним, що навіть сам Путін публічно визнав існування проблеми з нестачею бензину й дизелю. Аналітики пояснюють, що атаки на нафтопереробку вдаряють по Кремлю одразу з двох боків: підривають доходи, якими купується лояльність наближеного до влади кола, і водночас руйнують ілюзію, що звичайні росіяни можуть уникнути ціни війни, яку веде їхня країна.
"Оскільки жодної зі своїх воєнних чи політичних цілей Кремль поки не досяг, Путін не може почати реальні перемовини, не поставивши під загрозу власну владу. Автократичні режими, на відміну від демократичних урядів, здатні витримувати тиск і наслідки, які для звичайного західного уряду стали б руйнівними, підкреслює Foreign Policy. Тому найближчі місяці можуть виявитися не шляхом до миру, а найнебезпечнішим етапом війни", - зазначають Безносюк та Діксон.
Вони додають, що у липні на саміті в Анкарі генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив про початок "НАТО 3.0" - оновленого альянсу, підкріпленого військовим пакетом для Києва на 80 мільярдів доларів. Проте, на думку авторів статті, за новою архітектурою альянсу ховається та сама застаріла ставка на суто військовий тиск на фронті, яка не змінювалася останні чотири роки війни.
Автори наголошують, що для більшої частини війни і російські еліти, і населення могли сприймати конфлікт як щось віддалене, захищені економікою, яка й далі експортувала нафту у великих обсягах. Тепер же ситуація змінилася кардинально: масштабна кампанія ударів по нафтозаводах, зокрема в Омську - більш ніж за 1500 миль від кордону, - зробила паливну кризу відчутною для мільйонів росіян.
"Паливна криза створює тріщини всередині Кремля: вона одночасно підриває фінансову базу лояльності еліт і змушує владу посилювати внутрішній контроль. У ситуації зростаючого тиску будь-який компроміс із Заходом чи Україною силовики РФ можуть сприйняти як ознаку слабкості – а отже, авторитарна логіка вимагає не переговорів, а ескалації", - зазначають аналітики.
При цьому автори допису зазначають, що бюджет Росії перебуває під серйозним тиском і не здатен фінансувати нову масштабну мобілізацію чи великий прорив на Донбасі. Тому зараз Кремль здебільшого покладається на інструменти демонстрації сили, зокрема, удари балістикою.
Захід має підсилювати українське ППО та водночас тиснути новими санкціями на Росію. Саме так можна уникнути вкрай небажаного розвитку подій, роблять висновок фахівці GLOBSEC.
Раніше Інформатор повідомляв, що Путін заявив, що війну розпочала Україна, а Росія лише відповідала, виступивши з новими цинічними тезами про Донбас та Арктику. Також ми писали, що аналітики Інституту вивчення війни зафіксували, як Путін намагається перекласти відповідальність за війну на населення та Держдуму, уникаючи прямої відповідальності за рішення про продовження бойових дій.