Євростат спростував міф про масовий виїзд українських біженців з Польщі - все навпаки
Станом на 30 квітня 2026 року в Польщі перебувають понад 971 тисяча українців із тимчасовим захистом - на 9 850 більше, ніж місяцем раніше
Польща не лише утримує позицію однієї з головних приймаючих країн для українських біженців, а й демонструє найвищий темп зростання серед усіх держав ЄС. Медіапростір регулярно наповнюють твердження про те, що масовий виїзд українців з Польщі набирає обертів. Проте офіційна статистика свідчить про протилежне: кількість українців під тимчасовим захистом у цій країні зростає місяць за місяцем.
Станом на 30 квітня 2026 року загальна кількість українців із статусом тимчасового захисту в ЄС сягнула 4,37 мільйона осіб. Порівняно з кінцем березня показник зріс на 42 990 осіб, або на 1%. Трійка лідерів залишається незмінною: Німеччина приймає 1 279 660 українців (29,3% від загальної кількості в ЄС), Польща - 971 255 (22,2%), Чехія - 384 435 (8,8%).
Примітно, що саме Польща зафіксувала найбільший абсолютний приріст за квітень серед усіх країн ЄС - плюс 9 850 осіб, або 1%. На другому місці - Італія, де кількість українців під захистом зросла на 7 020 осіб (20,8%). Третьою стала Німеччина з приростом у 4 705 осіб (0,4%). Натомість найбільше скорочення зафіксували у Франції - мінус 440 осіб (0,9%) та Ірландії - мінус 125 осіб (0,1%).
Загалом кількість українців під тимчасовим захистом зросла у 24 країнах ЄС і скоротилася лише у трьох. Якщо аналізувати частку біженців на тисячу мешканців, Польща поступається лише Чехії: на кожну тисячу поляків припадає 26,6 особи, а на тисячу чехів - 35,2. Загальний показник по ЄС становить 9,7 на тисячу осіб.
За складом, серед усіх підзахисних українці становлять понад 98,5%. З них 43,4% - дорослі жінки, 26,7% - дорослі чоловіки, і майже третина - 29,9% - діти.
Тимчасовий захист продовжили до 2027 року
Механізм тимчасового захисту для українців запровадили на рівні ЄС 4 березня 2022 року - одразу після початку повномасштабної війни. У червні 2025 року Єврорада ухвалила рішення продовжити дію статусу до 4 березня 2027 року. Це означає, що мільйони українців зберігають право на проживання, соціальну допомогу, медичні послуги та доступ до ринку праці в країнах ЄС.
Водночас у медіапросторі тема "масового виїзду" залишається популярною. Її підживлюють окремі публічні заяви - зокрема, про закриття бізнесів, переїзди до третіх країн чи нібито погіршення ставлення до українців у Польщі. Актуальна статистика цих наративів не підтверджує: кількість людей під захистом у Польщі не лише не скорочується, а продовжує зростати навіть у квітні 2026 року. Паралельно Польща готує перехід близько 900 тисяч українців на польські дозволи на проживання - цей процес уже розпочався.
Польща та Німеччина опинилися у центрі дискусії про захист чоловіків
Паралельно із зростанням кількості підзахисних осіб розгортається окрема дискусія - про українських чоловіків призовного віку. У Німеччині різко зросла їхня частка серед біженців, і влада країни, як повідомляє Informator, розглядає скасування захисту для цієї категорії осіб. Саме ця тема стала одним із найгостріших питань міграційної політики у 2026 році, адже ФРН приймає майже 30% від усіх підзахисних українців у ЄС.
Польща також зайняла чітку позицію у цьому питанні. Варшава, за даними Informator, виступила за виключення чоловіків мобілізаційного віку із захисту ЄС, апелюючи до потреб України у людських ресурсах для оборони. Ця ініціатива відображає ширшу тенденцію: країни-реципієнти шукають спосіб збалансувати гуманітарні зобов'язання та запити Києва щодо мобілізаційного потенціалу.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
