На Мюнхенській конференції лідери ЄС оголосили про курс на військову незалежність від США
Президентка Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн заявила на полях Мюнхенської конференції з безпеки, що в трансатлантичних відносинах відбулися глибокі зміни. Заяви президента США Дональда Трампа про можливу анексію Гренландії посилили суперечки між Європою та Сполученими Штатами.
Про це пише Reuters. На тлі затяжної війни та зростання загроз із боку Москви європейські лідери заявили про намір активніше розвивати власний оборонний потенціал і зменшувати залежність від США.
«Деякі межі вже перетнуто, і їх більше не можна перетнути», – заявила Урсула фон дер Ляєн.
Держсекретар США Марко Рубіо у своєму виступі в Мюнхені запевнив, що Вашингтон прагне співпраці з Європою, однак не згадав про НАТО, Росію чи війну проти України – теми, які залишаються ключовими для союзників.
Водночас адміністрація Трампа наполягає, що саме Європа має взяти на себе основну відповідальність за звичайну оборону континенту, тоді як США збережуть «ядерну парасольку» та підтримку принципу колективної оборони.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр Великої Британії Кір Стармер підтвердили намір посилити так звану «європейську опору» в межах НАТО. За словами Мерца, Європа повинна бути здатною гарантувати власну безпеку незалежно від рішень майбутніх адміністрацій США.
Окремо Мерц повідомив про початок консультацій із Францією щодо посилення європейського ядерного стримування. Франція наразі має єдиний повністю незалежний ядерний потенціал у Європі, тоді як британські системи Trident тісно пов’язані зі США.
Європейські країни вже суттєво збільшили оборонні бюджети. Як пише видання, витрати на оборону зросли майже на 80% порівняно з періодом до повномасштабної війни в Україні. Члени НАТО погодилися підвищити базовий рівень витрат до 3,5% ВВП плюс 1,5% на суміжні безпекові інвестиції.
Країни ЄС також активізують спільні оборонні проєкти. Франція, Німеччина, Італія, Польща та Швеція домовилися просувати програму Європейського підходу до ракет далекого удару (ELSA). Крім того, союзники узгодили співпрацю над проєктами з протиракетної оборони та повітряних боєприпасів.
На тлі суперечок щодо статусу Гренландії НАТО розпочало планування нової місії в Арктиці – Arctic Sentry («Арктичний вартовий»). Операція передбачає посилену військову присутність у регіоні, регулярне патрулювання та демонстрацію готовності швидко реагувати на загрози.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон оголосив про участь країни в місії – шведські винищувачі JAS 39 Gripen патрулюватимуть повітряний простір поблизу Ісландії та Гренландії.
Як повідомляв Інформатор, напруга між ЄС та США через Гренландію стала головною темою не лише Мюнхена, а й січневого форуму в Давосі. Еммануель Макрон назвав дії адміністрації Трампа «відкрито антиєвропейськими» та закликав готуватися до економічної війни. Водночас Кремль, за даними західних розвідок, активно використовує ці суперечки всередині НАТО для підриву західної єдності та послаблення підтримки України.