Ексочільник уряду часів Януковича здобув мандат у російському парламенті від "Справедливої Росії"
Колишній голова Національного банку України і колишній віцепрем'єр-міністр українського уряду часів Януковича Сергій Арбузов за результатами вересневих виборів здобув мандат депутата Державної думи Росії. Він увійшов до фракції, яка після оголошення підсумків голосування отримала нове поповнення.
Як повідомив у своєму Телеграм-каналі керівник апарату фракції "Справедлива Росія" Руслан Татарінов, до оновленого складу фракції у Держдумі з-поміж інших увійде "Сергій Арбузов, який не підтримав режим Зеленського на Україні". Крім Арбузова, у списку нових депутатів фракції також названі письменник Ніколай Старіков, командир полку Міноборони РФ Олег Чернишов та голова регіонального відділення партії в Башкортостані Костянтин Шагімуратов.
"Партії більшості тепер у парламенті більше, тому і роботи в нас буде більше. Це вже видно за кількістю дзвінків, листів, звернень наших громадян до фракції одразу після виборів. Я не сумніваюся, що ми впораємося", - заявив Татарінов.
На виборах до Державної думи 2026 року Арбузов очолив регіональну групу №5. Вона охоплює усі окуповані регіони України.
Як пише Уніан, Арбузов народився в 1976 році у Донецьку. Обіймав ключові державні посади в Україні за часів президентства Януковича. З 23 грудня 2010 року по грудень 2012 він був головою Національного банку України. У грудні 2012 його призначили першим віцепрем'єр-міністром в уряді Миколи Азарова. Після відставки Азарова 28 січня 2014 Арбузов виконував обов'язки прем'єр-міністра України до 27 лютого 2014, коли Верховна Рада затвердила новий уряд на чолі з Арсенієм Яценюком.
Після Революції Гідності Арбузов залишив Україну і виїхав до Росії. З 22 квітня 2014 року він перебуває в розшуку МВС України як підозрюваний за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. З 2014 року він перебуває під санкціями ЄС, а з 2025-го і під українськими.
Вибори до Державної думи Російської Федерації відбулися 18-20 вересня і стали першими після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Голосування тривало три дні і супроводжувалося численними порушеннями, про які повідомляли правозахисники та самі учасники виборчого процесу.
Раніше Інформатор повідомляв, що справжньою метою виборчої кампанії в Кремлі стала не боротьба за парламентські крісла, а отримання Путіним політичного мандату для подальших непопулярних рішень. За даними Інституту вивчення війни, реальний відрив партії "Єдина Росія" виявився доволі скромним, попри спроби Кремля показати "всенародну підтримку" війни. Також ми писали, що Путін заявив про нібито готовність Росії до переговорів з Україною, звинувативши Київ в атаках на Москву та виборчі дільниці під час голосування.