ЄС почав жорсткіше діяти проти тіньового флоту РФ, але питання лишилися - Владислав Власюк
Уповноважений президента Власюк оцінив рішення Каллас про абордаж підозрілих суден у Середземному морі: крок потрібний, але запізнілий
Військово-морські сили країн ЄС отримали право брати на абордаж судна тіньового флоту Росії в Середземному морі - це принципова зміна після років переважно пасивного спостереження. Арешт балкера Caffa у Швеції вже показав, що тиск на флот Москви може давати конкретні результати. Утім, уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк вважає нові заходи важливими, проте недостатніми - адже проблема існує з 2023 року.
8 червня голова дипломатії ЄС Кая Каллас заявила про перехід до нового рівня протидії тіньовому флоту. За її словами, операція IRINI змінила правила застосування сил і тепер передбачає можливість затримання та огляду підозрілих суден. Ця заява пролунала перед початком другого дня зустрічі міністрів оборони ЄС у Нікосії. Зміни безпосередньо стосуються суден, щодо яких є обґрунтовані сумніви в ідентифікації або підозри у зв'язку з перевезенням підсанкційної нафти.
Як зазначив Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкційної політики:
"Ми давно очікуємо більш чітких і рішучих дій у цьому напрямку з боку ЄС, оскільки діяльність російського тіньового флоту фіксується з 2023 року".
На його думку, перехід до фізичних перевірок у ризикових випадках є логічним посиленням інструментарію - але все ще запізнілим відносно масштабів проблеми. До останнього часу операція IRINI переважно обмежувалася спостереженням, радіоперевірками та інспекціями виключно за згодою капітанів суден.
Перший практичний сигнал змін вже надійшов: 1 червня інспекційна група піднялася на борт танкера MV Oneiroi в міжнародних водах Середземного моря. Підставою стали підозри щодо використання неправдивого прапора та можливих зв'язків із транспортуванням російської нафти. Судно перебуває під санкціями ЄС та України.
Що змінила операція IRINI і де залишилися прогалини
"Робота IRINI залишається активною, однак до останнього часу вона переважно обмежувалася спостереженням, радіоперевірками та інспекціями за згодою капітанів. Перехід до фізичних перевірок у ризикових випадках є логічним посиленням інструментарію, але все ще запізнілим відносно масштабів проблеми, – відзначив Власюк. – Водночас залишається невирішеною проблема транспортування російської нафти через північні морські маршрути ЄС — від Фінської затоки та Балтійського моря через Данські протоки до Північного моря. Попри зусилля окремих держав, зокрема Швеції, яка від початку року затримала вже чотири судна, а одне з них навіть може бути передане Україні, цей шлях і надалі активно використовується росією для експорту нафти та фінансування своєї воєнної машини".
Операцію IRINI створили у 2020 році для контролю ембарго на постачання зброї до Лівії в межах мандату ООН. Її повноваження розширили у 2025 році, дозволивши застосовувати інструменти морського моніторингу щодо суден, які можуть бути залучені до обходу санкцій, зокрема з перевезенням російської нафти. Рішення про подальше розширення ухвалили на тлі посилення санкційної політики ЄС: навесні цього року Євросоюз затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії, який передбачає додаткові обмеження щодо танкерів і заборону низки послуг, пов'язаних із транспортуванням нафти.
Тіньовий флот і фінансування війни
Тіньовий флот - це мережа танкерів, які Росія використовує для експорту нафти в обхід санкцій, ембарго та встановленої цінової стелі у $60 за барель. Фактично йдеться про "флот-привид", що дозволяє продавати сировину покупцям, готовим ігнорувати обмеження. У середині цього року російський нафтоекспорт критично залежить від мережі понад 600 танкерів сумнівного походження, що утворюють тіньовий флот. Саме доходи від їхньої діяльності значною мірою забезпечують фінансування російської агресії проти України.
Доходи російського бюджету впали на 40% порівняно з минулим роком, попри високі ціни на нафту, а бюджетна діра вже перевищила $80 млрд. За оцінкою Офісу президента, попри риторику Кремля про стабільність, 71 із 85 російських регіонів завершили минулий рік із дефіцитними бюджетами, а їхній сукупний дефіцит перевищив $34 млрд. На думку Власюка, саме санкційний тиск дедалі сильніше обмежує доступ російської економіки до інвестицій і ринків збуту - і перекриття морських нафтових маршрутів є одним із ключових важелів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
