Хто веде облік призовників на роботі, які обов'язки роботодавців і терміни подання даних до ТЦК.
Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за ведення військового обліку працівників, а порушення строків подання даних до територіальних центрів комплектування загрожує штрафами. У Міноборони нагадали, що обов'язок вести облік за місцем роботи закріплений законодавчо, і пояснили, кого саме роботодавець зобов'язаний брати на облік, а кого - ні. Вимоги стосуються призовників, військовозобов'язаних і резервістів, з якими укладено трудовий договір, незалежно від того, основне це місце роботи чи сумісництво. Відповідальність за організацію процесу покладена на керівника підприємства, навіть якщо він делегує саму роботу кадровій службі.

Порядок ведення військового обліку на підприємствах визначає Міністерство оборони України, спираючись на Закон "Про військовий обов'язок і військову службу" та Постанову Кабінету Міністрів №1487 від 30 грудня 2022 року. Саме цей документ визначає порядок організації та ведення обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, на який орієнтуються кадрові служби.
Військовий облік на підприємстві поширюється на такі категорії працівників:
Якщо через бойові дії підприємство не може забезпечити працівнику умови для роботи і трудовий договір призупиняють, роботодавець зобов'язаний і надалі вести його військовий облік. А коли працівника мобілізували, він перестає бути військовозобов'язаним і стає військовослужбовцем, проте його дані потрібно зберігати у списках персонального обліку підприємства до кінця поточного календарного року.
Не підпадають під облік на підприємстві особи, виключені з військового обліку, а також ФОП-підрядники та ті, хто працює за цивільно-правовими договорами. Водночас звільнені від самого обов'язку вести облік лише ФОП-роботодавці з найманими працівниками - усі юридичні особи, незалежно від розміру бізнесу чи сфери діяльності, вести облік зобов'язані.

Якщо на військовому обліку підприємства перебуває менше 500 осіб, обов'язки можна покласти на інспектора з кадрів чи іншого працівника служби персоналу з доплатою до 50% посадового окладу. Коли ж кількість перевищує 500 осіб, на підприємстві повинна з'явитися окрема штатна посада інспектора з військового обліку, а їхня кількість зростає разом із чисельністю облікованих:
Відповідальна особа має відповідати кваліфікаційним вимогам до професії "Інспектор з військового обліку" за класифікатором професій. Більшість обов'язків роботодавця виникає під час прийому людини на роботу, кадрових змін або оновлення її військово-облікових даних, і кожен із цих кроків має чіткі строки:
Міноборони заборонило командирам залучати до бойових і службових завдань тих, кому призупинено військову службу, доки не видано наказ про її продовження. Такі військовослужбовці не входять до чисельності Збройних Сил і не можуть виконувати службові чи бойові завдання, а проблема стосується насамперед тих, хто самовільно залишив частину до 10 травня 2025 року й пізніше повернувся до підрозділу.
"Проведені заходи мають забезпечити безумовне виконання цієї вимоги", - повідомило Міністерство оборони України.
У відомстві закликали постраждалих від подібних порушень звертатися до Головного управління захисту прав військовослужбовців, яке з початку 2026 року вже сприяло поновленню порушених прав майже 2 000 військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Раніше Інформатор повідомляв, що чоловікам 17 і 25 років варто знати про особливості обліку - адвокат пояснювала, що між статусами призовника і військовозобов'язаного може виникати "вікно" до 30 днів, яке ускладнює оформлення бронювання на підприємстві.
Також ми писали, як через реєстр Оберіг формуються дані, які роботодавці й самі військовозобов'язані бачать у застосунку Резерв+, та як безоплатно перевірити чи виправити свою облікову інформацію.
Крім того, Інформатор писав, що в Резерв+ запустили повністю онлайн-реєстрацію на військовий облік без відвідування ТЦК та черг, зокрема для тих, хто перебуває за кордоном.