Владислав Власюк порівняв риторику Володимира Путіна на ПМЕФ з реальними цифрами: дефіцит бюджету РФ перевищив $80 млрд, іноземний капітал - лише 0,01%
Чим оптимістичніше звучать заяви Кремля, тим гіршими стають економічні показники Росії. Так можна коротко описати головний контраст Петербурзького міжнародного економічного форуму, який відбувся 5 червня. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк відреагував на виступ російського правителя Володимира Путіна розгорнутим коментарем. Він наголосив, що дефіцит бюджету РФ сягнув рекордних значень ще до форуму - і риторика з трибуни цього не змінила.
Свій коментар Власюк опублікував на LIGA.net. За його словами, на ПМЕФ Путін традиційно говорив про "стабільне майбутнє", розширення можливостей через санкції та нові партнерства. Проте якщо відкласти риторику і подивитися на цифри, картина виглядає протилежною.
"Всупереч оптимістичній риториці керівництва РФ, Росія впевнено набуває статусу держави-банкрота", - заявив Власюк.
Власюк навів конкретні цифри. Доходи бюджету РФ впали на 40% порівняно з минулим роком - попри відносно високі ціни на нафту. Бюджетна діра вже перевищила 80 мільярдів доларів. Водночас Путін критикував Захід за бюджетні дефіцити, тоді як 71 із 85 російських регіонів завершили минулий рік з власними дефіцитними бюджетами. Їхній сукупний дефіцит перевищив 34 мільярди доларів.
Окремо Власюк зупинився на інвестиційній привабливості Росії. Путін заявляв, що санкції відкрили "ширше поле для маневру" та створили нові партнерства. Проте частка іноземного капіталу в Росії становить лише 0,01%. Уповноважений назвав інвестиції найкращим індикатором довіри - і цей індикатор свідчить, що навіть потенційні партнери не поспішають вкладати кошти в російську економіку.

Не менш промовистою є ситуація з бізнесом. Понад 30% російських підприємців готуються згортати діяльність, ще близько 30% розглядають перехід у тінь. Причиною стали посилення податкового тиску і масштабні відключення інтернету. Індикатор бізнес-клімату вперше з 2022 року став від'ємним, а частка проблемних кредитів зросла до 12%. На цьому тлі Центробанк РФ готується ліквідувати з ринку 11 регіональних банків, фінансові проблеми яких вже неможливо приховувати.
Серед зовнішньоекономічних показників - також погіршення. Сальдо зовнішньої торгівлі Росії за час повномасштабної війни скоротилося майже втричі: з 337 до 125 мільярдів доларів. Найбільші російські експортери - "Лукойл", "Газпром", "НОВАТЕК", "Северсталь" - втрачають прибутки. "Росатом" шукає додаткові 7 мільярдів доларів для добудови АЕС "Аккую" в Туреччині.
Власюк підкреслив: попри багаторічні спроби Кремля переконати світ у неефективності санкцій, саме санкційний тиск дедалі сильніше обмежує доступ Росії до інвестицій, технологій і традиційних ринків збуту. Падіння бюджетних доходів, скорочення зовнішньої торгівлі та зникнення іноземного капіталу - все це є проявом накопичувального ефекту обмежень.
За оцінкою Уповноваженого, санкції поступово послаблюють економічну основу російської воєнної машини. Чим більше Путін говорить про "нові можливості", тим очевидніша деградація реальних показників. Саме це і є головним контрастом нинішнього ПМЕФ - форум як вітрина стабільності на тлі цифр, що свідчать про зворотнє.
Бюджетна криза в Росії поглиблюється з кожним місяцем. Вартість агресії для РФ вже перевищила весь річний обсяг економіки країни. Воєнний сектор поглинає капітал пріоритетно, тоді як цивільна сфера виснажується. Економіка РФ увійшла у фазу, де ресурси на війну витрачаються швидше, ніж відновлюються.
Кремль намагається компенсувати дефіцит за рахунок тиску на бізнес і цивільний сектор, проте це лише поглиблює внутрішні суперечності. Наказ Путіна щодо зростання економіки суперечить реальним тенденціям: промислове виробництво впало, а ризики банківської кризи та дефолту зростають, що визнають навіть представники російських еліт.