Головна
Україна
Політика
22:10, 23 Червня
Информатор UA

Интро

Надати Україні статус кандидата на членство у ЄС. Про це йдеться урезолюції, яку ухвалила Європейська Рада ввечері 23 червня. І це стало передостанньою крапкою у довгому шляху нашої країни до воззєднання з європейською родиною. Попереду ще, звісно, чимало рішень та подій вже у статусі , але головне майже зроблено. Ніхто та ніщо тепер не може забрати у нас права бути рівним серед рівних серед сучасних цивілізованих країн континенту. І рішення Ради ЄС це підтвердило остаточно. Головне сталось від 23 червня наша країна вже остаточно і офіційно має статус кандидата на входження до найбільш привабливого міжнародного клубу країн до Європейського Союзу. А український прапор піднято біля парадного входу до Ради ЄС. Тому Інформатор зібрав деякі експертні думки та висновки з цього приводу. Варто нагадати, що раніше євродепутати вже рекомендували Раді ЄС погодитись, що Версальська декларація визнає європейські прагнення України та її заявку на членство в ЄС, а також надати статус кандидата в ЄС як чіткий політичний сигнал солідарності з народом України. При тому, мова про декларацію неформального саміту ЄС у Версалі; яка, щоправда, дуже обережна у формулюваннях та визнала лише європейські прагнення України і додавала, що наша країна належить до європейської родини. Політики Європи та України стали поруч І от 23 червня Європейський парламент зафіксував цю позицію у резолюції, а Рада Європи остаточно підтримала. У контексті жорстокої агресивної війни росії проти України цей крок був би прирівняний до демонстрації лідерства, рішучості та далекоглядності, кажуть депутати Європарламенту. Вони наполягають на тому, що для членства в ЄС немає прискореного шляху і що вступ залишається ґрунтованим на заслугах та структурованим процесом, який вимагає виконання критеріїв членства в ЄС та залежить від ефективного проведення реформ, йдеться на сайті Європарламенту. А от віце-прем'єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина днями висловилась з цього приводу у тому контексті, що Уряд та міністри впевнені: вже до кінця цього року реалізація всіх кроків, які стали додатковими передумовами членства України у ЄС, є можливою. Я думаю, що більшість із них ми можемо реалізувати навіть швидше. Це щодо прийняття певного законодавства та реалізації технічних завдань. Наприкінці 2022 року Європейська комісія підготує висновки та оцінку того, наскільки ефективно Україна впоралася з реалізацією рекомендацій. Це у наших інтересах, тому що ми хочемо також уже говорити про початок переговорів (щодо повноцінного вступу до ЄС Ред.). Також вона зазначила, що на 24 та 27 червня планується низка заходів після оголошення результатів голосування за надання Україні статусу кандидата. А 1 липня плануються урочисті заходи з нагоди набуття Україною такого статусу. Народний депутат від партії Єврорпейська солідарність Ірина Геращенко у захваті від успішного руху України до ЄС. Цьому передувала велика командна робота всіх гілок влади, ратифікація Угоди про асоціацію, отримання безвізового режиму, реальні, не декларативні реформи. І все ж підштовхнула консервативну Європу до цього війна, десятки тисяч вбитих і поранених, страшні жертви, які несе наша країна. Найстрашніше, що ця війна стала можливою тільки тому, що ми не члени ЄС і НАТО. Що попередні покоління, і наше в тому числі, не рухалися надто швидко, не тиснули надто вимогливо, не завжди голосували правильно і втратили час. Ми не встигли разом з Польщею, Естонією, Литвою, Латвією, Чехією і Словаччиною заскочити в цей євроатлантичний потяг. Армія заплатила за це кровю. І, без пафосу, кожен у владних кабінетах має усвідомити власну відповідальність за те, аби шлях до членства був максимально коротким. Аби євроатлантична інтеграція стала нашим світоглядом, а не конюнктурою для декого, - вважає Ірина Геращенко. Народна депутатка звернулась до колег та всьог суспільства країни не згаяти більше жодного дня і жодної хвилини на шляху до Європи. Уряд при тому намагається випереджаючими темпами стати готовим до подальших рішень та угод. Зокрема, на цей момент Україна напрацювала п'ять базових угод у галузі енергетики, митниці, перевезень, цифрового ринку та торгових умов, які наша країна готова підписати з Євросоюзом. Про це напередодніДенис Шмигаль. У 2021 році ми говорили, що через 2-3 роки Україна має підписати з Європейським Союзом п'ять нових . Зараз фактично всі ці п'ять ми майже виконали. Частину документів уже підписано, а частина на фінішній прямій перед підписанням, заявив український глава Уряду. Також за думкою премєр-міністра Дениса Шмигаля, кандидатство України до ЄС вже зараз дозволить модернізувати Україну аби ще більш наблизити повноправне членство у Євросоюзі. Та серед переваг статусу голова Уряду назвав 5 пунктів: - юридичне закріплення європейського майбутнього України; - завершення трансформації всіх сфер життя країни за підтримки Єврокомісії; - повноправна участь у програмах та ініціативах ЄС; - більшу привабливість для інвесторів, захищеність бізнесу; - доступ до фінансової допомоги країнам, які готуються до вступу до ЄС (гранти, інвестиції або технічна допомога, тощо). Також, за інформацією Шмигаля, інвестуючи у повоєнне відновлення України через спеціальний Трастовий фонд солідарності, ЄС розглядатиме це як допомогу та внесок у добробут потенційного члена Євросоюзу, а не третьої країни. Народний депутат Вікторія Сюмар вважає рішення про надання статусу кандидата у ЄС для України історичним. Історичне рішення надати Україні статус кандидата в Європейському Союзі. Попереду ще багато роботи. Але Україна буде членом обєднаної цивілізованої Європи. Нам не пощастило жити в час війни, революцій і пандемії, але нам доводиться робити історію. Україна має виконати всі вимоги Європейського Союзу і нарешті повернутися додому - до Європейської цивілізації. Вже назавжди від Москви Привіт Європо, ми повертаємось. Сильними. І здатними на прориви, - зазначила Вікторія Сюмар, оцінюючи подію у своєму блозі в соцмережах. Суспільне схвалення по обидва боки від кордонів ЄС Експерте середовище в цілому також задоволено тим, як Україна тепер рухається у Європу, а Європа все більш прихільно ставиться до українських європрагнень. На думку одного з керівників ГО Європа без бар'єрів Ірини Сушко, те, що ситуація з членством України у ЄС розвивається в цілому добре та стрімко, має великий вплив політичний контекст. Йдеться про те, що зазвичай європейська бюрократія працює дуже повільно, але не цього разу. Тепер в умовах запеклих боїв ЗСУ з російськими агресорами всі питання, пов'язані з наданням Україні статусу держави-кандидата, а згодом і повного члена Євросоюзу, розглядаються дуже швидко. Бо стійкість і жертовність українських солдатів (які бьються, у тому числі, і за безпеку європейських країн) є дуже потужним прискорювачем всіх процесів євроінтеграції України. Хоча для деяких європейських країн, можливо, і знадобляться додаткові дані, додаткові аргументи на підтримку України (у процесі набуття Україною повноправного членства в ЄС Ред.). Особливо чутливими можуть стати пункти, пов'язані з реформою судової сфери, з роботою антикорупційних органів в Україні. І все це може як процес прискорювати, так і трохи сповільнювати, - уточнила в коментарі Інформатору Ірина Сушко. Важливо додати, що Єврокомісія не є єдиною, хто оцінюватиме прогрес України на шляху до повного членства в ЄС. Є ще й національні уряди країн-членів Євросоюзу, і у багатьох із них цілком можуть виникнути додаткові уточнюючі питання, відповіді на які через різні причини важливі для громадян тієї чи іншої європейської країни. Насправді агресія Кремляв Україні трансформувало відношення громадян країн ЄС до різних держав. Наприклад, до росії позитивно ставляться тепер лише 10% опитаних (у 2018-му таких було 30%). До Великої Британії та США ставлення покращилось за час війни: позитивно ставляться 65% і 58% відповідно. Крім того, більшість громадян ЄС сприймають цю війну в Україні як фундаментальну зміну: так, 61% опитаних не впевнені, що їхнє життя жодним чином не зміниться через війну. Опитування також показало, що 80% європейців підтримують економічні санкції проти росії. Та 65% європейців вважають членство в Євросоюзі гарною ідеєю. І це макисмальна підтримка Європейського Союза з боку власних жителів ЄС за останні 15 років! Тепер і Україна отримала пріорітетний ківток до цього Союзу. Завдання для України Варто ще раз нагадати читачам, що надання Україні кандидатського статусу буде лише першим кроком у всій процедурі до повноцінного членства в Євросоюзі. Втім, без набуття цього статусу неможливо рухатись далі, аби зробити наступні два кроки. Два наступних кроки то цілий комплекс рішень з боку України, які оцінять члени ЄС. При тому, статус країни-кандадата в ЄС не є остаточно закріпленим, бо його можуть і відкликати, якщо влада країни вперто не буде виконувати рекомендації представників влади Євросоюзу тривалий час. Серед того, що Україна має виконати задля повноцінного членства у ЄС: реформа Конституційного Суду, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії; продовження реформ судової системи; посилення боротьби з корупцією, призначення нового керівника САП та нового директора НАБУ; ухвалення закону про боротьбу з відмиванням грошей; імплементація антиолігархічного закону; запровадження незалежного регулятора ЗМІ, узгодження законодавства про аудіовізуальні медіапослуги з європейським; завершення реформи законодавства про нацменшини. Та чомусь також є і сподівання, що українські чиновники зважать на всі ризики та врешті решт узгодять та виконають всі ці завдання аби підписати договір про вступ України до Євросоюзу. І цей договір ратифікують всі члени ЄС, а Україна у визначений цим договіром день стане повноправним членом європейської родини народів. Експерт-міжнародник Микола Капітоненко вважає, що вже зараз світ змінився та Європа змінилась, і тому головна мотивація для згоди ЄС прийняти до себе нову країну вже не питання економіки чи розвитку. А тепер це є питання безпеки, що зараз важливіше за гроші. Наше членство в ЄС було питанням грошей. У старому світопорядку, де гроші правили бал, перспективи вступити до ЄС для великої та бідної країни здавалися туманними. Дорого тому що. Але світ змінюється. У березні мені здавалося, що наше членство в ЄС може стати хорошим підґрунтям для завершення війни. Фантастика за старими мірками але у новому світопорядку безпека стає дефіцитом, за який варто заплатити, і Європі теж. Точніше, за який доведеться платити. Поки що ЄС вирішив заощадити і подивитися, що буде далі. Статус кандидата для нас дозволяє Берліну та Парижу виграти час, - зазначив у коментарі Микола Капітоненко. І експерт, певно, має рацію в цій тезі. Бо в умовах, коли кремлівський недомірок не звертаючи увагу на десятки тисяч загублених життів, на зруйновані міста та мільйони біженців продовжує гарувати на своїх іржавих бронеконях біля кордону Фінляндії, Естонії, Литви та Польщі в цих умовах значно важливіше мати гарні відносини з тим, хто вже вміє вибивати зуби у цього кривавого дракона. І можна припустити, що лідери країн-членів Євросоюзу про це вже гарно подумали, та зробили вірні висновки з усіх перебігів російсько-української війни 2022 року. Хоча, зі сторони ЄС є також і більш меркантильні мотиви. Так вважає експерт-міжнародник з Грузії Гела Васадзе. Упевнений, що одразу після перемоги відповідь на питання бути чи не бути членами Європейського Союзу залежатиме виключно від волі України. Просто тому, що навіть дуже багатий європейський ринок не зможе ігнорувати величезний інвестиційний майданчик, ємністю більш ніж трильйон євро, - розмірковує у коментарі Гела Васадзе. Та як би там не було, на цей час вже є сталим фактом - Європейський Союз визнав Україну за країну, яка має всі підстави та причини невдовзі стати однією з країн-членів ЄС на повну ставку так би мовити. На відміну від тіє ж таки Грузії, яка поки що продовжує поступово дрейфувати у фарватер росії, нажаль. Як повідомляв Інформатор, 23 червня Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Раніше вже писали, що Єврокомісія офіційно рекомендувала надати Україні статус кандидата у ЄС. Також розказували про те, якіможливості та ризики несе з собою набуття Україною статуса кандидата в члени ЄС. Підписуйтесь на нашTelegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналіІнформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна

Які завдання має виконати Україна у статусі кандидата до Євросоюзу

Читать на русском
Які завдання має виконати Україна у статусі кандидата до Євросоюзу

Що значить рішення Ради Європи для нашої країни

Надати Україні статус кандидата на членство у ЄС. Про це йдеться у резолюції, яку ухвалила Європейська Рада ввечері 23 червня. І це стало передостанньою крапкою у довгому шляху нашої країни до возз’єднання з європейською родиною. Попереду ще, звісно, чимало рішень та подій – вже у статусі «кандидата», але головне майже зроблено. Ніхто та ніщо тепер не може забрати у нас права бути рівним серед рівних серед сучасних цивілізованих країн континенту. І рішення Ради ЄС це підтвердило остаточно.

Головне сталось – від 23 червня наша країна вже остаточно і офіційно має статус кандидата на входження до найбільш привабливого міжнародного клубу країн – до Європейського Союзу. А український прапор піднято біля парадного входу до Ради ЄС. Тому Інформатор зібрав деякі експертні думки та висновки з цього приводу.

Варто нагадати, що раніше євродепутати вже рекомендували Раді ЄС погодитись, що «Версальська декларація визнає європейські прагнення України та її заявку на членство в ЄС, а також надати статус кандидата в ЄС як чіткий політичний сигнал солідарності з народом України».

При тому, мова про декларацію неформального саміту ЄС у Версалі; яка, щоправда, дуже обережна у формулюваннях та визнала лише європейські прагнення України і додавала, що наша країна «належить до європейської родини».

Політики Європи та України стали поруч

І от 23 червня Європейський парламент зафіксував цю позицію у резолюції, а Рада Європи остаточно підтримала.

 «У контексті жорстокої агресивної війни росії проти України цей крок був би прирівняний до демонстрації лідерства, рішучості та далекоглядності, кажуть депутати Європарламенту. Вони наполягають на тому, що для членства в ЄС немає «прискореного шляху» і що вступ залишається ґрунтованим на заслугах та структурованим процесом, який вимагає виконання критеріїв членства в ЄС та залежить від ефективного проведення реформ», – йдеться на сайті Європарламенту.

А от віце-прем'єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина днями висловилась з цього приводу у тому контексті, що Уряд та міністри впевнені: вже до кінця цього року реалізація всіх кроків, які стали додатковими передумовами членства України у ЄС, є можливою.

Стефанишина

«Я думаю, що більшість із них ми можемо реалізувати навіть швидше. Це щодо прийняття певного законодавства та реалізації технічних завдань. Наприкінці 2022 року Європейська комісія підготує висновки та оцінку того, наскільки ефективно Україна впоралася з реалізацією рекомендацій. Це у наших інтересах, тому що ми хочемо також уже говорити про початок переговорів (щодо повноцінного вступу до ЄС – Ред.).

Також вона зазначила, що на 24 та 27 червня планується низка заходів після оголошення результатів голосування за надання Україні статусу кандидата. А 1 липня плануються урочисті заходи з нагоди набуття Україною такого статусу.

Народний депутат від партії «Єврорпейська солідарність» Ірина Геращенко у захваті від успішного руху України до ЄС.

Геращенко

«Цьому передувала велика командна робота всіх гілок влади, ратифікація Угоди про асоціацію, отримання безвізового режиму, реальні, не декларативні реформи. І все ж підштовхнула консервативну Європу до цього війна, десятки тисяч вбитих і поранених, страшні жертви, які несе наша країна. Найстрашніше, що ця війна стала можливою тільки тому, що ми – не члени ЄС і НАТО. Що попередні покоління, і наше в тому числі, не рухалися надто швидко, не тиснули надто вимогливо, не завжди голосували правильно і втратили час. Ми не встигли разом з Польщею, Естонією, Литвою, Латвією, Чехією і Словаччиною заскочити в цей євроатлантичний потяг. Армія заплатила за це кров’ю. І, без пафосу, кожен у владних кабінетах має усвідомити власну відповідальність за те, аби шлях до членства був максимально коротким. Аби євроатлантична інтеграція стала нашим світоглядом, а не кон’юнктурою для декого», - вважає Ірина Геращенко.

Народна депутатка звернулась до колег та всьог суспільства країни «не згаяти більше жодного дня і жодної хвилини» на шляху до Європи.

Уряд при тому намагається випереджаючими темпами стати готовим до подальших рішень та угод. Зокрема, на цей момент Україна напрацювала п'ять базових угод у галузі енергетики, митниці, перевезень, цифрового ринку та торгових умов, які наша країна готова підписати з Євросоюзом. Про це напередодні повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Шмигаль

«У 2021 році ми говорили, що через 2-3 роки Україна має підписати з Європейським Союзом п'ять нових «безвізів». Зараз фактично всі ці п'ять «безвізів»  ми майже виконали. Частину документів уже підписано, а частина – на фінішній прямій перед підписанням», – заявив український глава Уряду.

Також за думкою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, кандидатство України до ЄС вже зараз дозволить модернізувати Україну аби ще більш наблизити повноправне членство у Євросоюзі. Та серед переваг статусу голова Уряду назвав 5 пунктів:

- юридичне закріплення європейського майбутнього України;

- завершення трансформації всіх сфер життя країни за підтримки Єврокомісії;

- повноправна участь у програмах та ініціативах ЄС;

- більшу привабливість для інвесторів, захищеність бізнесу;

- доступ до фінансової допомоги країнам, які готуються до вступу до ЄС (гранти, інвестиції або технічна допомога, тощо).

Також, за інформацією Шмигаля, інвестуючи у повоєнне відновлення України через спеціальний Трастовий фонд солідарності, ЄС розглядатиме це як допомогу та внесок у добробут потенційного члена Євросоюзу, а не третьої країни.

Народний депутат Вікторія Сюмар вважає рішення про надання статусу кандидата у ЄС для України – історичним.

Сюмар

«Історичне рішення надати Україні статус кандидата в Європейському Союзі. Попереду ще багато роботи. Але Україна буде членом об’єднаної цивілізованої Європи. Нам не пощастило жити в час війни, революцій і пандемії, але нам доводиться робити історію. Україна має виконати всі вимоги Європейського Союзу і нарешті повернутися додому - до Європейської цивілізації. Вже назавжди від Москви… Привіт Європо, ми повертаємось. Сильними. І здатними на прориви», - зазначила Вікторія Сюмар, оцінюючи подію у своєму блозі в соцмережах.

Суспільне схвалення – по обидва боки від кордонів ЄС

Експерте середовище в цілому також задоволено тим, як Україна тепер рухається у Європу, а Європа все більш прихільно ставиться до українських європрагнень.

На думку одного з керівників ГО «Європа без бар'єрів» Ірини Сушко, те, що ситуація з членством України у ЄС розвивається в цілому добре та стрімко, має великий вплив політичний контекст. Йдеться про те, що зазвичай європейська бюрократія працює дуже повільно, але не цього разу. Тепер – в умовах запеклих боїв ЗСУ з російськими агресорами – всі питання, пов'язані з наданням Україні статусу держави-кандидата, а згодом і повного члена Євросоюзу, розглядаються дуже швидко. Бо стійкість і жертовність українських солдатів (які бьються, у тому числі, і за безпеку європейських країн) є дуже потужним прискорювачем всіх процесів євроінтеграції України.

Сушко

«Хоча для деяких європейських країн, можливо, і знадобляться додаткові дані, додаткові аргументи на підтримку України (у процесі набуття Україною повноправного членства в ЄС – Ред.). Особливо чутливими можуть стати пункти, пов'язані з реформою судової сфери, з роботою антикорупційних органів в Україні. І все це може як процес прискорювати, так і трохи сповільнювати», - уточнила в коментарі Інформатору Ірина Сушко.

Важливо додати, що Єврокомісія не є єдиною, хто оцінюватиме прогрес України на шляху до повного членства в ЄС. Є ще й національні уряди країн-членів Євросоюзу, і у багатьох із них цілком можуть виникнути додаткові уточнюючі питання, відповіді на які через різні причини важливі для громадян тієї чи іншої європейської країни.

Насправді агресія Кремляв Україні трансформувало відношення громадян країн ЄС до різних держав. Наприклад, до росії позитивно ставляться тепер лише 10% опитаних (у 2018-му таких було 30%). До Великої Британії та США ставлення покращилось за час війни: позитивно ставляться 65% і 58% відповідно.

Крім того, більшість громадян ЄС сприймають цю війну в Україні як фундаментальну зміну: так, 61% опитаних не впевнені, що їхнє життя жодним чином не зміниться через війну. Опитування також показало, що 80% європейців підтримують економічні санкції проти росії. Та 65% європейців вважають членство в Євросоюзі гарною ідеєю. І це макисмальна підтримка Європейського Союза з боку власних жителів ЄС за останні 15 років! 

Тепер і Україна отримала пріорітетний ківток до цього Союзу.

Завдання для України

Варто ще раз нагадати читачам, що надання Україні кандидатського статусу буде лише першим кроком у всій процедурі до повноцінного членства в Євросоюзі. Втім, без набуття цього статусу  неможливо рухатись далі, аби зробити наступні два кроки. Два наступних кроки – то цілий комплекс рішень з боку України, які оцінять члени ЄС.

При тому, статус країни-кандадата в ЄС не є остаточно закріпленим, бо його можуть і відкликати, якщо влада країни вперто не буде виконувати рекомендації представників влади Євросоюзу тривалий час.

Серед того, що Україна має виконати задля повноцінного членства у ЄС:

  • реформа Конституційного Суду, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії;
  • продовження реформ судової системи;
  • посилення боротьби з корупцією, призначення нового керівника САП та нового директора НАБУ;
  • ухвалення закону про боротьбу з відмиванням грошей;
  • імплементація антиолігархічного закону;
  • запровадження незалежного регулятора ЗМІ, узгодження законодавства про аудіовізуальні медіапослуги з європейським;
  • завершення реформи законодавства про нацменшини.

Та чомусь також є і сподівання, що українські чиновники зважать на всі ризики та врешті решт узгодять та виконають всі ці завдання аби підписати договір про вступ України до Євросоюзу. І цей договір ратифікують всі члени ЄС, а Україна у визначений цим договіром день стане повноправним членом європейської родини народів.

Експерт-міжнародник Микола Капітоненко вважає, що вже зараз світ змінився та Європа змінилась, і тому головна мотивація для згоди ЄС прийняти до себе нову країну – вже не питання економіки чи розвитку. А тепер це є питання безпеки, що зараз важливіше за гроші.

Капітоненко

«Наше членство в ЄС було питанням грошей. У старому світопорядку, де гроші правили бал, перспективи вступити до ЄС для великої та бідної країни здавалися туманними. Дорого тому що. Але світ змінюється. У березні мені здавалося, що наше членство в ЄС може стати хорошим підґрунтям для завершення війни. Фантастика за старими мірками – але у новому світопорядку безпека стає дефіцитом, за який варто заплатити, і Європі теж. Точніше, за який доведеться платити. Поки що ЄС вирішив заощадити і подивитися, що буде далі. Статус кандидата для нас дозволяє Берліну та Парижу виграти час», - зазначив у коментарі Микола Капітоненко.

І експерт, певно, має рацію в цій тезі. Бо в умовах, коли кремлівський недомірок не звертаючи увагу на десятки тисяч загублених життів, на зруйновані міста та мільйони біженців продовжує гарувати на своїх іржавих бронеконях біля кордону Фінляндії, Естонії, Литви та Польщі – в цих умовах значно важливіше мати гарні відносини з тим, хто вже вміє вибивати зуби у цього кривавого дракона. І можна припустити, що лідери країн-членів Євросоюзу про це вже гарно подумали, та зробили вірні висновки з усіх перебігів російсько-української війни 2022 року.

Хоча, зі сторони ЄС є також і більш меркантильні мотиви. Так вважає експерт-міжнародник з Грузії Гела Васадзе.

«Упевнений, що одразу після перемоги відповідь на питання бути чи не бути членами Європейського Союзу залежатиме виключно від волі України. Просто тому, що навіть дуже багатий європейський ринок не зможе ігнорувати величезний інвестиційний майданчик, ємністю більш ніж трильйон євро», - розмірковує у коментарі Гела Васадзе.

Та як би там не було, на цей час вже є сталим фактом - Європейський Союз визнав Україну за країну, яка має всі підстави та причини невдовзі стати однією з країн-членів ЄС «на повну ставку» так би мовити. На відміну від тіє ж таки Грузії, яка поки що продовжує поступово дрейфувати у фарватер росії, нажаль. 

Як повідомляв Інформатор, 23 червня Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.

Раніше вже писали, що Єврокомісія офіційно рекомендувала надати Україні статус кандидата у ЄС.

Також розказували про те, які можливості та ризики несе з собою набуття Україною статуса кандидата в члени ЄС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут. 

 

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.