Цього дня народилися українські стронґмен Василь Вірастюк та акторка Наталія Сумська, а також американскьий актор Джек Ніколсон
Сьогодні, 22 квітня, православна церква України відзначає день Іверської ікони Божої Матері. В цей день святкують іменини Віталій, Всеволод, Гаврило, Дмитро, Клим, Лука, Остап, Платон, Теодор, Федір. До кінця року залишається 253 дні. А віряни уважно стежать за погодою: вдень на небі з'явилася веселка - буде багато меду.
За переказами, ікону написав святий апостол і євангеліст Лука - в дні земного життя Пресвятої Богородиці та з Її благословення. Ікона Пресвятої Богородиці в IX столітті зберігалася у вдови поблизу міста Нікеї.
Одного разу єретики-іконоборці увірвалися в дім християнки, і один з них списом вдарив по образу Божої Матері - з ураженого місця потекла кров. Жінка, щоб уберегти ікону, опустила образ Божої Матері в море, і святиня чудесним чином припливла до святої гори Афон.
Там її знайшов чернець Іверського монастиря старець Гавриїл. Ікону помістили спочатку в каплиці на березі й три доби молилися перед нею молитви - на тому місці, де вона стояла, відкрилося джерело чистої води. Після образ перенесли в соборний храм, але наступного ранку знайшли її над монастирською брамою. Ікону повернули, але вона знову опинилася над брамою.
Так повторювалося кілька разів, поки Божа Матір не з'явилася старцеві Гавриїлу: "Передай братії - Я не хочу, щоб мене охороняли, але Сама буду вашою берегинею в цьому житті і в майбутньому".
Тоді ченці побудували надбрамну церкву - в ній Іверська ікона знаходиться досі. Друга її назва - "Воротарниця". За переказами, Іверський образ Пресвятої Богородиці покине Святу гору Афон незадовго до Другого пришестя.
Кровоточива рана на щоці ікони Іверської Божої Матері так і залишилася, тому її завжди зображують на образі з невеликою ранкою. Це основна відмінність, за якою завжди можна впізнати Іверську ікону.
У резолюції Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/63/278, яка була затверджена з цього приводу в 2009 році відзначалося, що термін "Матінка-Земля" досить поширений в різних культурах і загальноприйнятий у більшості країн світу, він відображає чіткий взаємозв’язок між нами і нашою планетою.
Дата святкування цього всесвітнього дня так само вибрана не випадково: спочатку в цей день, в одній з найпотужніших, масштабних і розвинених країн світу, в США, відзначався День дерев.
США були однією з перших країн, що заснували екологічні свята на державному рівні, до того ж дерево часто символізує життя. Здоров’я і екологія нашої планети безпосередньо залежить від наявності на ній цих прекрасних творінь Божих. Не дивно, що в національних календарях багатьох країн світу присутні подібні свята.
Мармелад - це цукровий кондитерський виріб драглистої структури, отриманий виварюванням фруктово-ягідного пюре або водного розчину агару, пектину чи желатину з цукром. Він буває глазурований або неглазурований. В англомовних країнах слово - marmalade означає лише варення з цитрусових, особливо з апельсинів.
Слово походить від португальського marmelada, що мовою оригіналу означає виключно варення з айви. Завдяки високому вмісту в цьому фрукті пектину варення було легше загущувати до стану желе - проте з цієї ж причини айву не можна було замінити іншими плодами чи ягодами.
Португальський за походженням рецепт запозичили генуезці. У Франції згодом винайшли ще й сухий мармелад, або ж котіньяк. Англійці довгий час називали мармелад "генуезькою мастикою".
5 грудня 2011 року Національний парламент Республіки Сербія ухвалив Закон про державні та інші свята, встановивши Національний день пам'яті жертв Голокосту, геноциду Другої світової війни та інших фашистських злочинів.
Ця дата, 22 квітня, була обрана на згадку про події 22 квітня 1945 року, коли група ув'язнених намагалася втекти з концтабору усташів Ясеноваць у Хорватії. Це був один з найбільших концтаборів на території колишньої Югославії, де загинуло понад 100 тисяч осіб, в основному сербів, євреїв, ромів та інших етнічних груп.
Ясеноваць - символ Голокосту на Балканах. Концтабір Ясеноваць був одним з найстрашніших місць страти під час Другої світової війни. Система таборів у Ясеновці, керованих фашистами, стала місцем, де не лише вбивали, а й катували, ґвалтували та примушували працювати до смерті.
Це була частина більш широкої кампанії нацистського геноциду на Балканах, яка охоплювала десятки тисяч людей.