В цей день народилися український політик Михайло Подоляк та американський актор Магершала Алі
Сьогодні, 16 лютого, православна церква України вшановує пам'ять преподобного Маруфа, єпископа Месопотамського. В цей день іменини святкують Данило, Ілля, Макар та Павло. До кінця року залишається 318 дні.
Згідно з народними прикметами, сильний вітер чи сніг цього дня віщують холодну весну, сонячна погода обіцяє ранню весну. Якщо ліс шумить – чекайте на відлигу, а тріщить – на сильні морози. Сонце в обід – весна прийде рано, а синиці активно співають вранці – до нічних морозів. Наші пращури вірили, що цього дня не треба виходити з дому після заходу сонця.

Православна церква України 16 лютого вшановує пам'ять преподобного Маруфа. Він був єпископом заснованого ним міста Тигрита – прикордонного міста Візантійської імперії і Персії.
Маруф був благочестивим і вирізнявся вченістю. Писав про мучеників, які постраждали за віру Христову, й інші твори релігійного характеру. Він брав участь у II Вселенському Соборі, який скликали проти єресі, та у помісному Антіохійському Соборі проти мессаліан. Загалом святий багато вів діалогів з імператором, щоб той не переслідував християн.
Маруф завоював його прихильність та отримав дозвіл на відновлення християнських храмів у Персії. Також він випросив мощі постраждалих святих мучеників і переніс їх до Мартирополя. Помер святий будучи старцем. Його мощі було перенесено до Єгипту і покладено в скитському монастирі Богоматері.

Щороку у середині лютого в Україні відзначають давнє слов'янське свято – Масниця (Масляна, Масляниця, Колодій, Сиропуст). У 2026 році святкування охоплює період з 16 по 22 лютого та завершується Прощеною неділею. Після Масниці починається Великодній піст.
Масниця символізує проводи зими та зустріч весни. На відміну від сусідніх народів, в українській традиції акцент робиться на варениках з сиром, що підкреслює самобутність обрядів. Також на Масницю відбуваються масові гуляння зі спалюванням опудала зими. Окрім вареників готують ще і налисники та сирники, які символізують сонце.
В останній день тижня прийнято просити вибачення у близьких та знайомих, щоб розпочати піст із чистою совістю. Згідно з прикметами, під час Масниці не можна сваритися, лаятися і лихословити.
Також не можна сумувати та проводити час на самоті. Молодь у цей період ворожила, особливо на шостий день тижня. Пророцтва на Масницю зазвичай вдаються правдивими і інформативними.

Також 16 лютого в Україні відзначають професійне свято – День військового журналіста. Його встановлено указом Міністра оборони України у 2018 році. Дата обрана на честь загиблого під Дебальцевим 16 лютого 2015 року військового кореспондента Дмитра Лабуткіна.
Свято вшановує мужність медійників, які працюють на передовій, висвітлюючи війну і протидіючи ворожій пропаганді. Військові журналісти є "голосом й очима" української армії. Саме вони забезпечують оперативну, достовірну інформацію про перебіг бойових дій, і формують правдиву картину війни для українського суспільства та світу.
Робота військових журналістів дуже небезпечна, бо готувати репортажі з місця подій доводиться у складних умовах, іноді навіть під обстрілами.

День Незалежності Литви також відзначають 16 лютого. Саме цього дня у 1918 році Рада Литви підписала Акт про незалежність, тим самим відновивши історичну демократичну державність.
Литовську державу було створено у 13-му столітті, але у 16-му вона увійшла в унію з Польщею, а через майже два століття вона була анексована Російською Імперією. Згодом цю країну окупувала Німеччина та втримувала контроль над нею до 1917 року, лише у лютому 1918 року суверенітет було відновлено.
Цей день є державним святом у Литві. Він супроводжується урочистостями, підняттям прапору, концертами та вшануванням історичної пам'яті. Литовці одягаються у національні кольори. Проте варто зазначити, що є в країні ще одна дата, яку також відзначають як День незалежності. Це 11 березня. Вона є символічною, бо саме цього дня у 1990 році Литва прийняла Акт про відновлення незалежності від СРСР.

В Україні 16 лютого відзначають доволі молоде державне свято – День єднання. Запровадили його указом президента у 2022 році задля консолідації суспільства та зміцнення стійкості на тлі попереджень західних розвідок про повномасштабне вторгнення РФ.
Свято набуло особливого символічного значення, ставши демонстрацією незламного духу українського народу. У цей день українці вивішують національні прапори, одягають синьо-жовті стрічки, щоб показати всьому світу єдність та незламність держави на тлі російської агресії.
Це свято стало символом того, що українці — один народ, який об'єднався для захисту своєї незалежності.