Пекін і Вашингтон синхронно заявили, що Тегеран не повинен отримати ядерну зброю за жодних умов
США та Китай під час переговорів у Пекіні 14 травня 2026 року несподівано продемонстрували єдину позицію щодо Ірану. Дональд Трамп і Сі Цзіньпін погодилися, що Тегеран не має права отримати ядерну зброю — “ніколи і за жодних умов”. Однією з ключових тем зустрічі також стала ситуація навколо Ормузької протоки та безпека постачання енергоносіїв.
Про результати переговорів повідомила пресслужба Білого дому. Для Вашингтона питання іранської ядерної програми давно залишається одним із головних пунктів зовнішньої політики. Водночас Китай роками намагався балансувати між співпрацею з Іраном та економічними інтересами на Заході.
Тепер Пекін фактично підтримав головну вимогу адміністрації Трампа — Іран не повинен стати ядерною державою. Така заява пролунала на тлі різкого загострення ситуації на Близькому Сході та постійних побоювань щодо можливої ескалації навколо іранської ядерної програми.
Окремо сторони обговорили Ормузьку протоку — один із найважливіших маршрутів для світового нафтового ринку. Трамп і Сі погодилися, що морський коридор має залишатися відкритим для міжнародного судноплавства та транспортування енергоносіїв.
Сі Цзіньпін також виступив проти мілітаризації Ормузької протоки. Крім того, китайський лідер заявив, що Пекін не підтримує жодних ідей щодо введення плати за проходження суден через цей маршрут.
Ще однією несподіваною деталлю переговорів стала заява Китаю про готовність збільшити закупівлі американської нафти. У Пекіні хочуть частково знизити залежність від постачань через нестабільний регіон Перської затоки та Ормузької протоки.
Переговори відбулися у Великій залі народних зборів у Пекіні в межах першого за дев’ять років візиту Дональда Трампа до Китаю. Разом із президентом США прибули держсекретар Марко Рубіо, глава Пентагону Піт Гегсет, мільярдер Ілон Маск, торговельний представник Джеймісон Грір та міністр фінансів Скотт Бессент.
Напередодні саміту Трамп заявляв, що планує провести із Сі “довгу розмову” щодо війни з Іраном. При цьому головною темою зустрічі американський президент називав торговельні відносини між двома найбільшими економіками світу.
Попри публічні заяви Пекіна про підтримку стабільності на Близькому Сході, навколо Китаю знову спалахнув скандал через можливу військову співпрацю з Іраном. За даними The New York Times, американська розвідка отримала інформацію про переговори між китайськими компаніями та іранськими чиновниками щодо потенційних поставок зброї.
Ймовірно, постачання планували проводити через треті країни, аби приховати китайське походження озброєння. Водночас американські чиновники поки не мають підтвердження, що ця зброя вже потрапила безпосередньо до Ірану або використовувалася у війні.
Для Вашингтона ця тема стала особливо чутливою на тлі загострення конфлікту навколо Ірану та одночасного потепління контактів між США і Китаєм. Саме тому питання ймовірних прихованих поставок зброї могло стати однією з неофіційних тем переговорів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Пекіні.
У США вважають будь-які потенційні поставки китайської зброї Ірану неприйнятними. Американська сторона очікує від Пекіна жорсткого контролю над власними компаніями та блокування можливих схем передачі озброєння через посередників.
Китай раніше вже неодноразово відкидав звинувачення у військовій підтримці Тегерана. Однак публікації західних медіа та дані розвідки регулярно повертають цю тему в міжнародний порядок денний, особливо під час нових криз на Близькому Сході.
Дональд Трамп ще під час своєї попередньої каденції вийшов із ядерної угоди з Іраном та посилив санкції проти Тегерана. Китай у той період залишався одним із головних економічних партнерів Ірану та часто виступав проти політики США у регіоні.