Як військовому оформити заповіт чи довіреність без нотаріусу, пояснили в Мін’юсті
Посвідчення заповітів і довіреностей командирами здійснюється безкоштовно – військовослужбовці звільняються від сплати коштів за реєстрацію таких документів, а також за додаткові платні послуги правового та технічного характеру
Навіть у найскладніших умовах важливо мати можливість розпоряджатися своїм майном і розв'язувати юридичні питання. Оформлення заповіту та довіреності – це спосіб зберегти правову визначеність у воєнний час. Особливо актуальним є питання посвідчення цих документів військовослужбовцями, які перебувають у районах, де немає нотаріусів або посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій. Однак закон передбачає можливість оформлення заповітів і довіреностей без нотаріуса. Як це зробити, пояснили в Мін’юсті.
Відповідно до статті 1252 Цивільного кодексу України, статті 40 Закону України "Про нотаріат" та Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 і Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164, посвідчувати заповіти та довіреності (за винятком тих, що стосуються розпорядження нерухомістю, цінними паперами чи корпоративними правами) можуть:
- командири військових частин;
- керівники інших військових формувань і правоохоронних органів;
- уповноважені ними особи (далі - командир).
Звернутися за посвідченням заповіту чи довіреності до командира можуть:
- військовослужбовці Збройних Сил України;
- бійці інших військових формувань і співробітники правоохоронних органів;
- представники органів цивільного захисту, які беруть участь у забезпеченні оборони.
Для посвідчення заповіту або довіреності військовий має надати документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, закордонний паспорт, посвідку на проживання тощо). Подання документів, які підтверджують право власності на майно заповідача, не вимагається.
Командир зобов’язаний:
- роз'яснити особі, яка звернулася за посвідченням документів, її права та обов’язки;
- попередити про наслідки посвідчення заповіту чи довіреності;
- перевірити відповідність документів вимогам закону;
- встановити дійсність намірів особи та відсутність у неї заперечень щодо умов правочину;
- пояснити порядок скасування заповіту чи довіреності;
- у разі потреби скласти проєкт документа на усне прохання фізичної особи.
Заповіти й довіреності підписуються заповідачем або довірителем у присутності посадової особи.
Посвідчення заповітів і довіреностей командирами здійснюється безкоштовно – військовослужбовці звільняються від сплати коштів за реєстрацію таких документів, а також за додаткові платні послуги правового та технічного характеру.
Довіреність – це письмовий документ, яким одна особа уповноважує іншу на представництво перед третіми особами. Довіреність може бути надана довірителем безпосередньо третій особі (ч. 3 ст. 244 ЦК України, п. 25 Порядку). Командири не мають права посвідчувати довіреності на право розпорядження нерухомістю та на управління та розпорядження цінними паперами, корпоративними правами. У довіреності має бути чітко визначено юридичні дії, на які уповноважений представник.
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті (ст. 1233 ЦК України, п. 15 Порядку). Заповіт посвідчується лише в присутності заповідача та свідків. Складається письмово із зазначенням місця та часу його складення, дати народження заповідача й підписується ним особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Майно може бути заповідане лише у власність. Заповідач може зобов’язати спадкоємця надати іншій особі право користування спадковим майном або його частиною. Також у заповіті можуть бути передбачені умови для спадкоємців (наприклад, проживання в певному місці, народження дитини чи здобуття освіти тощо) або немайнові розпорядження (наприклад щодо особистих документів чи благодійної діяльності тощо). Умова заповіту є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.
Якщо заповіт чи довіреність складено неправильно або з порушенням законодавства, командир пропонує скласти новий документ. Якщо командир відмовляється посвідчити документ, він зобов’язаний письмово обґрунтувати причину, а військовий має право оскаржити цю відмову в суді.
Після посвідчення командиром довіреності чи заповіту військовослужбовця є обов’язковий алгоритм дій:
- Командир реєструє заповіт або довіреність у спеціальному реєстрі, форма якого затверджується Міністерством юстиції України під окремим порядковим номером. Номер, під яким зареєстровано заповіт чи довіреність, зазначається в посвідчувальному написі.
- Протягом п’яти днів документи передаються до Міністерства юстиції або його територіального органу.
- Мін'юст чи його територіальний орган протягом двох робочих днів зазначені документи передають нотаріусу для реєстрації у Спадковому реєстрі або Єдиному реєстрі довіреностей.
- Нотаріус своєю чергою протягом трьох робочих днів після отримання вносить їх у відповідні реєстри.
- Територіальний орган Міністерства юстиції повідомляє Мін'юст про реєстрацію довіреності, заповіту, внесення відомостей про них до Єдиного реєстру довіреностей або Спадкового реєстру, а Міністерство юстиції повідомляє про це органу (установі), від якого надійшли відповідні документи.
Якщо військовослужбовець під час ротації чи відпустки має змогу звернутися до нотаріуса або посадової особи органу місцевого самоврядування, він може скористатися цим правом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
