Як користуватися криптовалютою і не боятися фінмоніторингу, пояснили адвокати
Загалом в Україні криптовалюта розглядається як віртуальний актив, а не як законний платіжний засіб
Розвиток ринку криптовалют спричинив активне використання цифрових активів фізичними та юридичними особами як інструментом інвестування, збереження коштів і здійснення розрахунків. Водночас держава зі свого боку поступово інтегрує операції з криптовалютами у систему фінансового контролю з метою протидії відмиванню доходів, фінансуванню тероризму та ухиленню від оподаткування. У зв’язку з чим у користувачів криптовалюти виникає багато питань щодо законного користування криптоактивами без виникнення небажаних наслідків. Детальніше про це Інформатору розповів керуючий партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.
Актуальний курс кріптовалют
Загалом в Україні криптовалюта розглядається як віртуальний актив, а не як законний платіжний засіб. Отже, можна зробити висновок, що операції з нею не заборонені, при цьому до таких операцій застосовуються норми законодавства щодо фінансового моніторингу, податкового права та правил банківського комплаєнсу.
"Іншими словами фінансові установи зобов’язані перевіряти походження коштів клієнтів незалежно від того, чи йдеться про криптоактиви", - зазначив Шабельніков.
Щодо того, що саме перевіряє фінансовий моніторинг, то варто звернути увагу, що фінмоніторинг не контролює сам факт володіння криптовалютою. Відтак, предметом перевірки може бути:
- джерело походження коштів, за які могло бути придбано криптовалюту;
- економічний зміст операції;
- відповідність фінансової активності доходам особи;
- підозрілі або нетипові для особи транзакції.
Окрім цього під час перевірок часто виникають питання щодо:
- операцій виведення криптовалюти у гривню чи іншу валюту;
- великих регулярних переказів;
- отримання коштів від невідомих контрагентів.
Популярні криптовалюти
Говорячи про законні способи користування криптовалютою без ризиків, можна зазначити наступне:
- Підтвердження походження коштів: (Користувач повинен мати документи, які можуть підтвердити джерело активів. До прикладу, це може бути: довідка про доходи, договір, історія купівлі криптовалюти, виписки).
- Використання «легальних» криптобірж: (Також рекомендується користуватись платформами, які мають прозору історію транзакцій, співпрацюють із банками, проходять процедуру KYC - обов’язкова процедура ідентифікації та перевірки особи клієнта фінансовими установами, криптобіржами та іншими компаніями, що працюють з фінансами).
- Податкове декларування доходів: (У випадку якщо криптовалюта приносить прибуток, то такий дохід повинен підлягати оподаткуванню. Тому саме недекларування, а не використання криптовалюти, найчастіше стає причиною проблем із банками та перевірками, що можуть проводитись).
- Прозора фінансова поведінка: (Фінансові установи звертають увагу на підозрілі великі надходження без пояснення, «дроблення платежів». При цьому регулярність і логічність фінансової діяльності значно знижує ризики перевірок та подальших заходів, таких як блокування).
- Зберігання історії операцій: (Також рекомендується зберігати скриншоти транзакцій, історію «торгівлі», підтвердження переказів. Це завжди буде додатковою гарантією та доказом належності надходжень).
При цьому з юридичної точки зору ризиковими діями є:
- використання в межах певних транзакцій інших банківських карток;
- приймання коштів через власний рахунок за так звану «винагороду»;
- спроби якимось чином приховати походження активів;
- здійснення операцій через сумнівні P2P-схеми без належного документування.
"Фінансовий моніторинг не спрямований на заборону використання криптовалюти, його метою першочергово є забезпечення прозорості фінансової системи. Отже, користувачеві не слід уникати фінмоніторингу, а навпаки будувати свою криптовалютну діяльність таким чином, щоб у разі перевірки він міг легко пояснити «економічну природу» кожної операції. При цьому саме правова визначеність і фінансова прозорість є найефективнішим способом користуватися криптовалютою без страху перед органами контролю", - додав Шабельніков.
За словами юриста міжнародного корпоративного права та фінтеху ЮК «Приходько та партнери» Данила Вінніка, фінансовий моніторинг у більшості випадків цікавить не сама наявність у вас криптовалюти. Банки, біржі та інші фінансові установи зазвичай оцінюють інше: походження коштів, характер операцій, економічний сенс транзакцій, зв’язок між надходженням коштів і вашою діяльністю, а також загальну прозорість поведінки клієнта.
Правила безпечного користування криптовалютою
- Прозоре походження коштів. Якщо ви купуєте крипту за офіційно отриманий дохід, бажано мати документи, які це підтверджують: довідки про зарплату, податкові декларації, договори, інвойси, акти, банківські виписки, підтвердження продажу майна чи інші документи залежно від конкретної ситуації. Якщо ви отримали дохід від операцій з криптоактивами, важливо зберігати й підтвердження цих операцій: історію торгів, виписки з біржі, адреси гаманців, TXID транзакцій, скриншоти кабінетів, листування з платформою, якщо воно має значення.
- Користуватися перевіреними та зрозумілими сервісами. На практиці найбільше проблем виникає не через сам факт взаємодії з криптою, а через використання сумнівних майданчиків, неформальних обмінників або хаотичних P2P-операцій з невідомими особами. Для банку чи біржі це виглядає як підвищений ризик: кошти проходять через незрозумілих контрагентів, джерело активу важко перевірити, а ланцюг транзакцій виглядає непрозоро. Тому безпечніший підхід — працювати з відомими платформами, проходити KYC там, де це потрібно, і не сприймати верифікацію як особисту образу. Світ фінансів давно втратив здатність вірити на слово.
- Не змішувати все в один фінансовий казан. Якщо людина отримує зарплату на банківську картку, веде підприємницьку діяльність, час від часу купує криптовалюту, а потім ще й отримує перекази від третіх осіб без зрозумілого призначення, для фінансової установи це може виглядати хаотично. Чим складніше та менш структуровано виглядає рух коштів, тим вищий ризик додаткових перевірок, зупинення платежів або запиту документів. Тому бажано розділяти особисті кошти, бізнес-операції та операції з криптоактивами. Принаймні настільки, щоб потім ви самі могли спокійно пояснити логіку руху грошей. Якщо навіть вам це важко зробити, фінмоніторингу буде ще важче — а там уже починаються зайві пригоди, яких ніхто не замовляв.
"Окремо варто сказати про P2P-операції. Саме вони часто створюють ілюзію швидкості, зручності та «анонімності». Але з юридичної та комплаєнс-точки зору це одна з найбільш чутливих зон. Якщо ви регулярно отримуєте або відправляєте кошти великій кількості невідомих фізичних осіб, банк може розцінити це як ризикову модель поведінки. Особливо якщо перекази мають нетиповий характер, повторюються часто, йдуть на великі суми або не супроводжуються зрозумілими поясненнями. Це не означає, що P2P-операції автоматично заборонені чи незаконні. Але це означає, що вони потребують особливої обережності, а у випадку значних сум — і готовності пояснити їхню природу", - пояснив Віннік.
Ще один важливий момент — документуйте все заздалегідь, а не тоді, коли рахунок вже заблоковано. Це одна з найпоширеніших помилок. Людина роками проводить операції, не зберігає підтвердження, не фіксує домовленості, не завантажує історію транзакцій, не робить резервні копії, а коли банк або біржа запитують source of funds чи пояснення походження активів, починається гарячковий пошук скриншотів у Telegram трирічної давнини. Такий підхід погано працює. Значно безпечніше мати власний архів: папку з договорами, інвойсами, банківськими виписками, виписками з бірж, історією купівлі-продажу, підтвердженням виведення коштів, податковими документами, а також коротким описом великих операцій.
Крім того, варто пам’ятати, що фінмоніторинг часто оцінює не один окремий платіж, а загальну картину поведінки клієнта. Наприклад, якщо людина довгий час не декларує суттєву економічну активність, але проводить значні операції через крипту; якщо регулярно використовує сторонні картки, чужі акаунти, незрозумілі призначення платежів; якщо неможливо встановити логічний зв’язок між рівнем доходів і масштабом руху активів — це створює ризики незалежно від того, чи були самі кошти «поганими».
"Користуватися криптовалютою без зайвого страху перед фінмоніторингом цілком реально. Для цього не потрібні якісь секретні схеми — навпаки, вони якраз і створюють проблеми. Потрібні прозоре походження коштів, зрозуміла структура операцій, використання надійних платформ, обережність із P2P та звичка зберігати документи. Крипта більше не існує в логіці «ніхто нічого не бачить». Сьогодні вона дедалі більше вбудовується у звичайну фінансову систему. А це означає, що виграє не той, хто намагається бути невидимим, а той, хто може спокійно і послідовно пояснити кожен суттєвий рух своїх коштів. Іншими словами, боятися варто не фінмоніторингу як такого, а відсутності порядку у власних фінансах. Якщо з документами, логікою операцій і джерелом коштів усе гаразд, причин для паніки значно менше", - резюмував Віннік.
Україна увійшла у топ-10 світу за використанням криптовалют
Згідно з The 2025 Geography of Crypto Report від Chainalysis Україна посідає восьме місце серед усіх країн світу за використанням віртуальних активів. Якщо перерахувати цей індекс з урахуванням чисельності населення, то виявиться, що Україна разом із країнами Східної Європи входить у трійку лідерів. Саме тому важливо, щоб у нашій країні запрацювало законодавче регулювання ринку віртуальних активів, і Національний банк долучається до процесу його створення. Про це розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан під час виступу на CRYPTO DAY 2026, що пройшов в межах Третього Київського міжнародного форуму з кіберстійкості.
"Ми беремо участь у роботі над законодавчим врегулюванням обігу віртуальних активів в Україні, робимо це в контакті з учасниками ринку, співпрацюємо з МВФ, ретельно вивчаємо досвід регуляторів інших країн, зокрема Великобританії, Німеччини, Польщі", – казав Шабан.
Він додав, що НБУ аналізує і технологічні рішення, які надають міжнародні компанії для моніторингу операцій з віртуальними активами, запобіганню ризиків. Регулятор розуміє, що недостатньо мати лише регулювання ринку, потрібні також дієві механізми для нагляду за ним. Тож у питаннях нагляду, вимог до учасників ринку, фінансового моніторингу орієнтується на європейські норми, зокрема євродирективи MiCA. Практика показує, що в країнах, які чітко дотримуються вимог MiCA, розвиток ринку віртуальних активів відбувається швидшими темпами.
"Ми сподіваємося, що за кілька років Україна стане частиною ЄС і перехід має відбуватися гармонійно", - акцентував Шабан.
Крім того, Шабан нагадав, що для Національного банку принципово, щоб:
- віртуальні активи (крім токенів електронних грошей) не були засобом платежу в Україні;
- було чітке визначення умов обміну віртуальних активів на валютні цінності та існувала заборона на анонімні віртуальні активи. Зокрема, щоб віртуальні активи не стали інструментом для виведення капіталу з України чи обходу міжнародних санкцій, у тому числі країною-агресором.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
